Рішення № 76658441, 20.09.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 вересня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1036/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Солошенка П.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов’язання нарахувати та виплачувати пенсію за віком, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1П.) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області) про зобов’язання нарахувати та виплачувати пенсію за віком.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що право громадян України, які постійно проживають за кордоном на отримання ними пенсійних виплат встановлено рішенням Конституційного суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009, яким були визнані неконституційними положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які забороняли виплату пенсій при виїзді на місце постійного проживання за кордон.

Позивач зазначає, що його трудовий стаж складає більше ніж 20 років, що підтверджується трудовою книгою та довідками про заробітну плату, а тому, на думку позивача, при віці 65 років і страховому стажі понад 20 років, ним було досягнуто усіх необхідних умов призначення пенсії за віком, встановлених частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

27.10.1996 позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання. Позивач посилається на те, що пенсійних виплат він не отримує.

Як вбачається із змісту адміністративного позову, 29.09.2017 представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подала безпосередньо до Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області особисту заяву позивача про призначення пенсії нотаріально посвідчену та апостильовану.

Як зазначає позивач, його заява була прийнята УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із усіма необхідними оригіналами документів, які були надані для огляду та засвідчення копій.

Натомість, вказує на те, що 09.10.2017 позивачем було отримано відмову у призначенні пенсії від 04.10.2017 за № 16194/02-21-9.

03.11.2017 за № 277/1/Р-8-10 відповідач вдруге відмовив ОСОБА_1, у відповідь на вказівку ПФУ про розгляд його заяви про призначення пенсії, обґрунтувавши свою відмову як і попередню, стверджує позивач.

Крім того зазначає, що 10.10.2017, представниками позивача були надіслані до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області оригінали довідок про заробітку плату позивача та 06.12.2017 відповідач своїм листом № 49/Р-5-12 від 06.12.2017 відмовив у прийнятті довідок про заробітну плату ОСОБА_1

Позивач вважає, що дії відповідача щодо незаконної відмови у поновленні виплати пенсії, є неправомірними і дискримінаційними та суперечать чинному законодавству та чисельній судовій практиці.

На підставі всього вищевикладеного, просив суд:

-зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 29.09.2017 у розмірі передбаченому Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. 20.09.2018 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі позивача та його представників (т.2 арк.спр.86).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 03.05.2018 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.1 арк.спр.81-83).

Судом по справі були вчинені такі процесуальні дії:

-ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (т.1 арк.спр.1-2);

-ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 було зобов’язано позивача надати суду інформацію та докази на підтвердження того, що позивачем з 1996 року по час звернення з даним позовом до суду не втрачено громадянства України ( т.1 арк.спр.103);

-ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 було зобов’язано Посольство України в Державі Ізраїль та Департамент з питань громадянства Адміністрації Президента України надати докази стосовно належності ОСОБА_1 до громадянства України та відомості чи не проводилася відносно ОСОБА_1 процедура стосовно виходу з громадянства України в порядку статті 18 Закону України «Про громадянство» ( т. 1 арк.спр.117-118);

-ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 було вдруге зобов’язано Департамент з питань громадянства Адміністрації Президента України надати письмову інформацію, витребуваною ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.06.2018, а також зупинено провадження у справі (т. 1 арк.спр.127-128);

-ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 поновлено провадження у справі (т.1 арк.спр.156);

-ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 зупинено провадження у справі та витребувано від відповідача належним чином засвідчені витяги з журналу реєстрації рішень та журналу вхідної кореспонденції за період з 01.09.2017 по 31.12.2017 та докази отримання заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії разом з додатками, копію поштового конверту від 26.11.2017 за № 1564 (т. 1 арк.спр.158-159);

-ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 поновлено провадження у справі (т. 2 арк.спр.87).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є громадянином України, який виїхав на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, про що свідчить відповідне посвідчення № 006211170 від 02.02.2014 (арк.спр.25, 26-27).

Як вбачається із листа ДМС України від 04.06.2018 за № 4401.3.2-20271/44.1-18 від 04.06.2018, перевіркою особи ОСОБА_1 за наявними обліками УДМС було встановлено, що 27.05.1995 останній був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон. 24.07.1996 ОСОБА_1 було оформлено дозвіл на виїзд на постійне місце проживання за кордон (т. 1 арк.спр.140-141).

Відповідно до листа Керівника Апарату Адміністрації Президента України від 14.06.2018 за № 03-01/922, матеріали стосовно виходу ОСОБА_1 із громадянства України згідно із поданим ним клопотанням на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства в установленому законодавством порядку не надходили (т. 1 арк.спр.144).

Згідно із відомостями, які на виконання ухвали суду 14.06.2018 були надані Керівником Апарату Адміністрації Президента України, матеріали стосовно виходу ОСОБА_1 із громадянства України на розгляді Комісії при Президентові України з питань громадянства в установленому законодавством порядку не надходили ( т. 1 арк. спр. 148-149).

Судом встановлено, що позивач здійснював трудову діяльність у період з 14.06.1973 по 01.09.1994, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача (т. 1 арк.спр.29-38).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 25.10.2017 за № 866-3031 ПАТ «Луганськтепловоз», заробіток позивача, який враховується при обчисленні пенсії за період з серпня 1987 року по грудень 1991 року склав 0,17067 коп. (т.1 арк.спр.39).

Відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, видною 25.10.2017 за № 866-3030 ПАТ «Луганськтепловоз», заробіток позивача, який враховується при обчисленні пенсії за період з січня 1992 року по вересень 1994 року склав 71,84830 грн. (т.1 арк.спр.41).

Судом встановлено, що 29.09.2017 позивач звернувся через уповноваженого за нотаріально посвідченою довіреністю представника до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із апостильованою заявою від 25.08.2017ь про призначення/перерахунок пенсії (т. 1 арк.спр.84-85, 99).

Відповідно до змісту заяви про призначення/перерахунок пенсії від 25.08.2017 вбачається, що ОСОБА_1 просив призначити пенсію за віком (т. 1 арк.спр.99).

Листом від 04.10.2017 за № 16194/02-21 відповідач повідомив представника позивача про те, що подання документів працівникам управління, до функціональних обов’язків яких не належить прийом документів щодо призначення, перерахунку, або поновлення виплат пенсії не допускається. Заяви осіб про призначення/перерахунок пенсії реєструються в журналі реєстрації рішень (а не в журналі вхідної кореспонденції) органу, що призначає пенсію. Особа, яка звертається за пенсією, повинна пред’явити паспорт. Звернення не до спеціалістів відділу обслуговування громадян без додержання вимог Порядку, зокрема пунктів 5,16,37,38 не є особистим зверненням подання заяви. Крім того, згідно з пунктом 5 Порядку заява про призначення пенсії поштою не надсилається. Заява вважається неподаною відповідно до встановленого порядку подання документів до органів УПФУ тому цей лист не є рішенням або відмовою в призначенні (перерахунку) пенсії (т. 1 арк.спр.48).

Як встановлено судом, Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, листом від 20.10.2017 за № 15295/Р-11 повідомив представника позивача про те, що управлінням, визначеним для розгляду заяви позивача про призначення пенсії, є управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області. Пенсійним фондом України було направлено звернення ОСОБА_2 від 10.10.2017 № 1609 (вх.. № 15295/Р-11 від 18.10.2017) та копії документів, доданих до звернення, щодо передачі заяви позивача про призначення пенсії уповноваженому управлінню для розгляду по суті (т.1 арк. спр. 43).

Листом від 03.11.2017 за № 277/1/Р-8 відповідачем було не прийнято до розгляду заяву позивача про призначення пенсії з тих самих підстав, що й листом від 04.10.2017 за № 16194/02-21 та крім цього зазначено, що трудова книжка подана не в оригіналі, надані документи не завірені нотаріально, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера та реєстрація місця проживання в м. Сєвєродонецьку у ОСОБА_1 відсутня. Заява вважається неподаною відповідно до встановленого порядку надання документів до органів УПФУ, цей лист не є рішенням або відмовою в призначенні (поновленні) пенсії (т. 1 арк.спр.50-51).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058 (далі – Закон № 1058-IV).

Стаття 4 Закону № 1058-IV, визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 за № 3721-XII, право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком (абзац перший частини першої статті 9 Закону № 1058-IV ).

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Так, відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п’ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, рішення про призначення або про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 не приймалось.

Разом з тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846) (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Отже, аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють порядок призначення (перерахунок) пенсії, суд приходить до висновку, що законодавством передбачена можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 2.8 Порядку № 22-1 визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1)перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2)перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3)перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4)видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ОСОБА_3 фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Також пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.

Із відзиву на позовну заяву вбачається, що 29.09.2017 на адресу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку поштовим зв’язком надійшов лист представника позивача за дорученням ОСОБА_4 ОСОБА_2 Юридичний офіс (Ізраїль-Україна) від 26.09.2017 за № 1564, до якого була додана заява про призначення пенсії та не завірені копії наступних документів: довіреності від 25.08.2017; посвідчення особи на ім’я позивача; довідки серії И-73 № 351565 та трудової книжки на ім’я ОСОБА_1 Позивач не надавала до відповідача оригінали документів про стаж, вік та заробітну плату. Усі документи, які додані до вказаного листа, окрім заяви про призначення пенсії, були додані у копіях. Окрім цього, згідно Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії містить розписку – повідомлення, де зазначається перелік документів, доданих до заяви. У заяві позивача, яка додана до листа вих.. № 1564, вказана розписка-повідомлення відсутня. Тому, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області не мало правових підстав для вирішення питання про призначення чи відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1

Доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву суд вважає необґрунтованими та безпідставними, виходячи із наступного.

Так, із змісту листа від 04.10.2017 за № 16194/02-21 вбачається, що однією із підстав для не розгляду заяви є подання документів працівникам управління, до функціональних обов’язків яких не належить прийом документів щодо призначення, перерахунку або поновлення виплати пенсії, звернення не до спеціалістів відділу обслуговування громадян без додержання вимог Порядку.

Разом з тим, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 було витребувано від відповідача копію конверту від 26 вересня 2017 року за № 1564.

Станом на день та час розгляду справи, вимоги ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 в частині надання суду копії конверту № 1564 відповідачем не виконані.

Натомість, представником відповідача до матеріалів справи надано витяг з журналу реєстрації звернень громадян за період з 01.09.2017 по 31.12.2017.

Дослідженням списку зареєстрованих листів за період з 01.09.2017 по 31.12.2017, судом встановлено, що за реєстраційним номером 277/р-5 зазначено наступне: дата реєстрації – 29.09.2017, заявник – ОСОБА_1, у графі «вид картки» зазначено адвокатський запит (т. 2 арк.спр.78).

У той же час, із змісту доповідної записки від 29.09.2017 вбачається, що 29.09.2017 громадянкою, яка не надала документи, які посвідчують особу, були залишені у приймальні документи для призначення та поновлення пенсії в кількості 5 пакетів. На роз’яснення щодо Порядку прийому документів, прохання звернутись до спеціалістів і правильно оформити заяви, громадянка не реагувала. Додатки: вх. № 277/Р-5, № 278/Р-5; № 279/Я-5; № 280/3-5; № 281/Я-5 (т. 2 арк.спр. 84).

Досліджуючи докази, які були долучені до матеріалів справи відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, судом встановлено, що заява про призначення пенсії від 26.09.2017 за вих. № 1564 разом із додатками була прийнята управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та зареєстрована 29.09.2017 за вх. № 277/Р-5 (т. 1 арк.спр. 84).

Разом з тим, копія заяви про призначення пенсії за віком від 26.09.2017 за вих. № 1564 від 26.09.2017 з додатками до неї завірені Начальником УПФУ в м. Сєвєродонецьку О.С. Бєліковою, про що на кожному аркуші зроблені відповідні штампи «З оригіналом згідно» та скріплені печаткою установи (т. 1. арк.спр. 84-99).

Таким чином, аналізуючи чинне законодавство України, яке регулює спірні правовідносини, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що представник позивача звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядок та у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV та Порядком № 22-1, а саме на підставі завіреної довіреності з проставленим апостилем та оригіналами документів, що у свою чергу, підтверджується матеріалами справи.

Суд зазначає, що відповідач відповідно до вимог пункту 4.2 Порядку 22-1 не був обмежений правом вимагати від позивача дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих документів.

Стосовно посилань відповідача щодо відсутності реєстрації місця проживання в м. Сєвєродонецьку у позивача, суд зазначає, що листом фонду України від 20.10.2017 № 15295/P-11, було визначено УПФУ в м. Сєвєродонецьку, як уповноважений орган для розгляду заяви позивача по суті, тому зазначені посилання є безпідставними.

Таким чином, після отримання відповідної заяви від представника позивача про призначення пенсії відповідач повинен був розглянути цю заяву та прийняти мотивоване рішення.

Проте, за наслідками розгляду заяви представника позивача, відповідач не прийняв рішення про призначення виплати пенсії чи про відмову в призначенні пенсії, а надав відповідь листами від 04.10.2017 № 16194/02-21 та від 03.11.2017 № 277/1/Р-8, чим порушив вимоги статті 45 Закону № 1058-ІV та пунктів 4.2, 4.3, 4.10 Порядку № 22-1.

Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає таке.

У рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації ОСОБА_3 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_3 Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.

З урахуванням відсутності відповідного рішення відповідача відносно ОСОБА_1 суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 29.09.2017 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів є передчасними, оскільки до прийняття відповідного рішення спір про призначення виплати пенсії (чи відмову в призначенні) не може бути предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, зобов’язавши УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 25.08.2017 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, позов належить до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 704,80 грн. (т. 1 арк.спр. 3).

Оскільки позов задовольняється частково, відповідно до приписів частини третьої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов’язання нарахувати та виплачувати пенсію за віком - задовольнити частково.

Зобов’язати управління управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 25.08.2017 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 21792459, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: Ізраїль, м. Ганей Авів (Лод), АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 352,40 грн (триста п’ятдесят дві грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5