Рішення № 76657805, 29.08.2018, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1930/18

Провадження № 2/366/517/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 серпня 2018 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючої – судді: Тетервак Н.А.,

при секретарі – Німченко Н.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт.Іванків справу за позовом ОСОБА_2 до Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту родинних відносин.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 31 липня 1991 року померла його бабуся – ОСОБА_3.

ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності мала житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в с.Лапутьки вул.Річкова,18 Іванківського району Київської області.

ОСОБА_3 свого часу ніяких правовстановлюючих документів на будинок не оформила. На сьогоднішній день вказане домоволодіння по даним місцевої, Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області рахується власністю ОСОБА_3.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_4, мати позивача, шляхом обробітку земельної ділянки та зберігання спадкового майна, але нотаріально спадок не оформила. Після смерті ОСОБА_4, яка померла 03 серпня 1995 року, спадщину прийняв позивач, шляхом обробітку земельної ділянки та зберігання спадкового майна із дня смерті спадкодавці по теперішній час.

При зверненні позивача до Іванківської районної державної нотаріальної контори з прохання видати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, позивачу було відмовлено через відсутність на будинок правовстановлюючих документів; не доказано родинні відносини між позивачем та померлою ОСОБА_3.

В зв’язку з виниклими обставинами позивач звернувся до суду з позовом та просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його баби, ОСОБА_3, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в селі Лапутьки, вул.Річкова,18 Іванківського району Київської області; встановити факт родинних відносин між ним та спадкодавицею ОСОБА_3.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, Горностайпільська сільська рада в підготовче судове засідання не з’явились, звернулися до суду з листом, в якому позов ОСОБА_2 визнають та просять справу розглядати у відсутності їх представника.

Свідок ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні пояснив суду, що з ОСОБА_3, бабою позивача, жили по сусідству. Мати позивача, а донька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 жила в с.Зорин Іванківського району. Позивача добре знає, друзі. За життя мати позивача знав, як ОСОБА_4, а бабу – ОСОБА_3. З яких причин в свідоцтві про народження позивача в графі мати записано «Кошара Ганна Петровна» він не знає.

Свідок ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні пояснив суду, що баба позивача, ОСОБА_3 проживала з ним по сусідству в с.Лапутьки Іванківського району, а мати позивача, ОСОБА_4, проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мати ОСОБА_2 знав як ОСОБА_4. З яких причин в свідоцтві про народження ОСОБА_2 мати записана як «Ганна Петрівна» він не знає, по словах односельців розбіжність виникла при реєстрації народження.

Суд, вислухавши представника позивача, свідків, вивчивши докази, якими обгрунтовуються позовні вимоги, враховуючи визнання позову відповідачем, приходить до висновку про задоволення позову як обгрунтованого доказами.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України «за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідач позов визнав.

Позивач надав суду належні докази: копію свідоцтва про смерть спадкодавці ОСОБА_3, яка померла 31 липня 1991 року (а.с.10); копію свідоцтва про своє народження, з якого слідує, що в графі мати вказано: ОСОБА_7 (а.с.6); копію свідоцтва про народження його матері, ОСОБА_8, з якого слідує, що її матір’ю була ОСОБА_9 (спадкодавця) (а.с.7); копію свідоцтва про одруження батьків: ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Після укладення шлюбу присвоєно прізвище чоловікові та дружині: ОСОБА_10 (а.с.8); копію свідоцтво про смерть ОСОБА_4, яка померла 03 серпня 1995 року (а.с.9).

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з постанови Іванківської районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.05.2018 року, спадщину після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась. Після ОСОБА_4, яка померла 03 серпня 1995 року заведена спадкова справа № 55/1996, яка знаходиться на зберіганні в державному нотаріальному архіві Київської області.

Згідно ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до постанови Іванківської районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.05.2018 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв’язку з відсутністю на нього правовстановлюючого документа та не доказано родинні відносини із спадкодавицею.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З довідки Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області № 213 від 27.03.2018 року вбачається, що житловий будинок з надвірними прибудовами, який знаходиться в с.Лапутьки вул.Річкова,18 Іванківського району Київської області згідно по господарської книги №10, номер об’єкта господарського обліку № 0736 рахується за померлою ОСОБА_3 (а.с.15).

З довідки Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області № 216 від 27.03.2018 року слідує, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_4 шляхом обробітку земельної ділянки та зберігання спадкового майна з дня смерті (31.07.1991 року) по день своєї смерті (03.08.1995 року), але нотаріально не оформила. Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв її син, ОСОБА_2 шляхом обробітку земельної ділянки та зберігання спадкового майна із дня смерті матері (03.08.1995 року) по теперішній час, але нотаріально не оформив (а.с.16).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі в частині визнання права власності на житловий будинок, який розташований за адресою: с.Лапутьки вул.Річкова,18 Іванківського району Київської області та який належав ОСОБА_3.

Що стосується позовних вимог в частині встановлення факту родинних відносин суд приходить наступного.

Враховуючи вимоги п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, згідно якого позивач є єдиним спадкоємцем на майно померлої.

Позивач з метою оформлення спадщини після смерті бабусі, 22 травня 2018 року звернувся до Іванківської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтв на спадкове майно, однак отримав відмову, оскільки, не можливо встановити факт родинних відносини між позивачем та ОСОБА_3 (а.с.11).

Факт перебування позивача в родинних відносинах із ОСОБА_3, яка померла 31 липня 1991 року, як баби та онука підтвердили своїми показами у судовому засіданні свідки.

Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджують те, що позивач ОСОБА_2 є внуком ОСОБА_3, яка померла 31 липня 1991 року.

Отже, маються всі підстави для задоволенню позову в частині встановлення факту родинних відносин, оскільки встановлення факту родинних відносин породить для позивача певні юридичні наслідки та іншого шляху для підтвердження факту родинних відносин не існує.

Отже, маються підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Питання щодо судових витрат вирішується судом відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

З матеріалів справи слідує, що позивачем судовий збір сплачений, який він просить не стягувати з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 392, 1216-1223, 1258, 1268-1270, 1296-1298 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення", ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 315, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Горностайпільської сільської ради Іванківського району Київської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин рідної баби і внука між фізичними особами ОСОБА_3 (баба), яка померла 31 липня 1991 року та ОСОБА_2 (внук), ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті, ОСОБА_3, яка померла 31 липня 1991 року, а саме:

- на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в селі Лапутьки, вулиця Річкова,18 (вісімнадцять) Іванківського району Київської області. Будинок розміром житлової площі 24,3 кв.метрів, розміром загальної площі 13,7 кв.метрів, в плані під літ. «А», сарай «Б, Д», прибудова «В, Г», погріб «під Д», огорожа «м-г».

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: Н.А. Тетервак