Рішення № 76657767, 25.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2018 року Справа № 808/1710/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 4, кв. 101)

до Державної установи «Територіальне медичне об’єднання МВС України по Запорізькій області» (69057, м. Запоріжжя, вул. О.Матросова, 29)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Центральна медична військово- лікарська комісія МВС України (04116, м. Київ, вул. Бердичівська, 1)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Державної установи «Територіальне медичне об’єднання МВС України по Запорізькій області» (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Центральна медична військово- лікарська комісія МВС України, в якому позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати вчинити певні дії.

В обґрунтуванні позовної заяви зазначає, що 24.06.2015, тобто в межах 3-х місяців після звільнення з військової служби, МСЕК визнала його інвалідом 3 групи загального захворювання з датою чергового перегляду МСЕК - 24.06.2017. 20.07.2017 МСЕК повторно визнано його інвалідом 3 групи загального захворювання з датою чергового перегляду МСЕК - 01.07.2019. 30.01.2018 позивач звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області" з заявою про встановлення причинного зв'язку захворювання з проходженням військової служби. Листом № 33/28-176 від 14.02.2018 ДУ "Територіальне медичне об’єднання МВС України по Запорізькій області повідомило, що відповідно до п.п. 21.31 Положення про військово-лікарську експертизу з Збройних силах України зазначено, що для вирішення заявленого питання, позивачу необхідно надати ВЛК, з військового комісаріату: а) направлення на ВЛК, б), копію довідки ВЛК на час призову на військову службу при мобілізації; з військової частини: а), довідку про проходження військової служби з зазначенням терміну служби, часу і причини звільнення з військової служби; б), медичну характеристику; з поліклініки ДУ ТМО амбулаторну карту і витяг з неї, виписки із історії хвороби і паспорт. 20.04.2018 позивач знов звернувся до відповідача із заявою аналогічного змісту першої заяви, але з додатковим проханням до ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» звернутись до РВК, В/Ч 3029 з запитами про надання направлення ОСОБА_1 до ВЛК та необхідних для прийняття експертного висновку документів. Також у повторній заяві позивач надав згоду на доступ до його персональних даних та інформації щодо стану його здоров'я. Позивач зазначає, що при зверненні до військового комісаріату та військової частини він отримав відмову в отриманні будь-яких документів. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

16 травня 2018 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.06.2018 призначено судове засідання на 18.06.2018.

Ухвалою суду від 18.06.2018 зупинено провадження у справі до 23.07.2018.

Ухвалою суду від 23.07.2018 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.07.2018 зупинено провадження у справі до 17.09.2018.

Ухвалою суду від 17.09.2018 поновлено провадження у справі.

Від представника позивача 17.09.2018 до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від представника відповідача 17.09.2018 до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Крім того, представником відповідача було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що 03.05.2018 М(ВЛ)К ДУ ТМО звернулось з листом (вих. № 33/28-486 від 03.05.2018 ) до командира в/ч 3029 про надання медичної характеристики з військової частини 3029 НГУ з підписом начальника медичної служби, завірену гербовою печаткою. Також 03.05.2018 М(ВЛ)К ДУ ТМО звернулось з листом (вих. № 33/28- 486 від 03.05.2018) до Військового комісара Центрального РВК м. Запоріжжя про надання направлення до ВЛК ОСОБА_1, довідки про проходження військової служби з повною назвою військової частини та її підпорядкованості, термін служби в ній, час і причину звільнення з військової служби, копії довідки військово-лікарської комісії на час призову на службу при мобілізації, завірену військовим комісаром. 16.05.2018 позивача було проінформавано листом (вих. № 33/28-545 від 16.05.2018) про направлення офіційних запитів до Військового комісара Центрального РВК м. Запоріжжя та командира в/ч 3029 щодо надання вищевказаних документів. 17.05.2018 надійшла медична характеристика з в/ч 3029, тобто вже після звернення ОСОБА_1 до суду 16.05.2018. Станом на 15.06.2018 запитувані документи військовим комісаром Центрального РВК м. Запоріжжя до ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» не надані, що унеможливило задоволення звернення ОСОБА_1 про встановлення причинного зв'язку виявленого захворювання із проходженням ним військової служби у Національній Гвардії України у період 2014-2015 років, оскільки відповідно до п. 3.13, п. 21.31 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 р. № 402 надання вищевказаних документів є обов'язковим. Розгляд звернень ОСОБА_1 відповідачем та відповіді на них здійснювались у строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян». Враховуючи зазначене, просить в задоволенні позову відмовити.

Від представника третьої особи 17.09.2018 до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Наказом Міністра Оборони України № 1049 від 24.09.2011, у період навчання у Запорізькому національному університеті за спеціальністю «Правознавство» позивач отримав військове звання молодший лейтенант, ВОС № 030400.

08.04.2014 відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» позивач був призваний на військову службу по мобілізації.

Військову службу проходив у В/Ч № 3033, № 3029 Національної Гвардії України.

26.03.2015 позивача у званні лейтенанта було звільнено і взято на облік Орджонікідзевським РВК м. Запоріжжя.

24.06.2015 МСЕК визнала позивача інвалідом 3 групи загального захворювання з датою чергового перегляду МСЕК - 24.06.2017 року.

20.07.2017 МСЕК повторно визнано позивача інвалідом 3 групи загального захворювання з датою чергового перегляду МСЕК - 01.07.2019.

01.08.2018 від Центрального об’єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя надійшла довідка, відповідно до якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно проходив військову службу в лавах Збройних Сил з 08.04.2014 до 25.03.2015. Звільнений в запас по указу президента України від 20.01.2015 №15/2015/наказом командира в./ч. 3029 №71-25.03.15.

Статтею 21 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Статтями 16,16-2,16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога у разі інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, — гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через 3-й місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення 3-місячного строку, але внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження зазначеної служби( п.п.5).

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги за цим Законом, можуть реалізувати його протягом 3 років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, якою затверджено порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, за п.3 якого днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Військовослужбовець, військовозобов'язаний, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності, подає уповноваженому органу: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності. До заяви додається копія постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку захворювання.

Положенням про ВЛК МВС України, затвердженого Наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, а саме: р.1 п.п.3.3., р.8 п.8 передбачено, що одним із основних завдань ВЛК є визначення причинного зв'язку захворювань у військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців, який встановлюється ВЛК. Постанови ВЛК щодо причинного зв'язку захворювання приймаються згідно з вимогами відповідних розділів цього Положення та Положення про Військово - лікарську експертизу у ЗС України.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач звернувся до відповідача з заявою про встановлення причинного зв'язку захворювання з проходженням військової служби та надав: копію паспорту з даними про реєстрацію місця проживання; копію військового квітка з зазначенням терміну військової служби, часу і причини звільнення, назв військових частин; виписки із історії хвороби та довідки МСЕК.

Листом № 33/28-176 від 14.02.2018 року відповідач повідомив позивачу, що для вирішення заявленого питання, позивачу необхідно надати додаткові документи, у т.ч. медичну характеристику з військової частини 3029 НГУ завірену гербовою печаткою та направлення з військового комісаріату на військово-лікарську експертизу М(ВЛ)К ДУ ТМО.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 21.31 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, передбачено, що вказані вище документи військовий комісаріат надає при відповідному зверненні до нього саме ВЛК, а п. п. 21.22 цього положення зазначає, що штатні ВЛК також проводять розшук додаткових документів та надають консультації з питань визначення причинного зв'язку захворювань у колишніх військовослужбовців.

Крім того згідно розділу 2 п.17 Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС № 285 від 03.04.2017 року, штатні ВЛК запитують у разі потреби медичні документи (медична карта стаціонарного хворого, медична карта амбулаторного хворого, консультативні висновки тощо), матеріали службових перевірок, характеристики на особу, довідки з архіву, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття експертного висновку та постанови ВЛК.

20.04.2018 позивач знов звернувся до відповідача із заявою аналогічного змісту першої заяви, але з додатковим проханням до ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» звернутись до РВК, В/Ч 3029 з запитами про надання направлення ОСОБА_1 до ВЛК та необхідних для прийняття експертного висновку документів. Також у повторній заяві позивач надав згоду на доступ до його персональних даних та інформації щодо стану його здоров'я.

03.05.2018 М(ВЛ)К ДУ ТМО звернулось з листом (вих. № 33/28-486 від 03.05.2018) до командира в/ч 3029 про надання медичної характеристики з військової частини 3029 НГУ з підписом начальника медичної служби, завірену гербовою печаткою.

Також 03.05.2018 М(ВЛ)К ДУ ТМО звернулось з листом (вих. № 33/28- 486 від 03.05.2018) до Військового комісара Центрального РВК м. Запоріжжя про надання направлення до ВЛК ОСОБА_1, довідки про проходження військової служби з повною назвою військової частини та її підпорядкованості, термін служби в ній, час і причину звільнення з військової служби, копії довідки військово-лікарської комісії на час призову на службу при мобілізації, завірену військовим комісаром.

17.05.2018 до ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» надійшла медична характеристика з в/ч 3029.

Як зазначає представник відповідача, станом на 15.06.2018 запитувані документи військовим комісаром Центрального РВК м. Запоріжжя до ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» не надані, що унеможливило задоволення звернення ОСОБА_1 про встановлення причинного зв'язку виявленого захворювання із проходженням ним військової служби у Національній Гвардії України у період 2014-2015 років, оскільки відповідно до п. 3.13, п. 21.31 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 № 402 надання вищевказаних документів є обов'язковим.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України у рішенні від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч.6 ст. 22 Закону України "Про міліцію" зазначив, що "служба в міліції передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення». При цьому Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України.

Тому, враховуючи вищезазначене підтвердження впливу умов військової служби на здоров’я людини, при проведенні військово-лікувальної експертизи для встановлення причинного зв’язку виявленого захворювання із проходженням військової служби у НГУ підлягає з’ясуванню питання наявності підстав для застосування п. п. 9.6 розділу 8 Положення про ВЛК МВС України( Наказ МВС України від 03.04.2017 № 285 року), за яким ВЛК приймає постанову про причинний зв'язок захворювань з формулюванням: «Захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в ВСУ» - якщо воно діагностовано в період проходження служби в поліції та/або органах внутрішніх справ (міліції) або коли захворювання було діагностовано до служби, а в період служби досягло такого розвитку, що призводить до прийняття рішення про непридатність".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов'язання Державної установи "Територіальне медичне об'єднання" МВС України по Запорізькій області провести військово-лікувальну експертизу з питання встановлення колишньому військовослужбовцю Національній Гвардії України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 причинного зв’язку виявленого захворювання із проходженням ним військової служби у Національній Гвардії України у період 2014-2015 років із з'ясуванням при цьому наявності підстав для застосування п. п. 9.6 розділу 8 Положення про ВЛК МВС України, затвердженого Наказом МВС України від 03.04.2017 року № 285 року підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» щодо не проведення військово-лікувальної експертизи з питання встановлення колишньому військовослужбовцю Національній Гвардії України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 причинного зв’язку виявленого захворювання із проходженням ним військової служби у Національній Гвардії України у період 2014-2015 років - протиправною, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У позовній заяві зазначено, що при зверненні до військового комісаріату та військової частини позивач отримав відмову в отриманні будь-яких документів, проте п. п. 21.31 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України передбачено, що документи військовий комісаріат надає при відповідному зверненні до нього саме ВЛК, п. п. 21.22 цього положення зазначає, що штатні ВЛК також проводять розшук додаткових документів та надають консультації з питань визначення причинного зв’язку захворювань у колишніх військовослужбовців. Крім того, згідно розділу 2 п. 17 Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС № 285 від 03.04.2017 року, штатні ВЛК запитують у разі потреби медичні документи (медична карта стаціонарного хворого, медична карта амбулаторного хворого, консультативні висновки тощо), матеріали службових перевірок, характеристики на особу, довідки з архіву, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття експертного висновку та постанови ВЛК.

Відповідач щодо вищевказаних фактів заперечив та пояснив :

1)п. 22 розділу 8 Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженої наказом МВС України № 285 від 03.04.2017 р. зазначено: щодо осіб, які не проходили медичний огляд у ВЛК при звільненні, крім зазначених вище документів, до ВЛК надаються направлення, складені підрозділами кадрового забезпечення (військовими комісаріатами) за встановленою формою із зазначенням мети проведення експертизи. У довідках чи медичних характеристиках військових комісаріатів мають бути посилання на документи (із зазначенням, ким і коли їх видано), на підставі яких вони складені. Вказане Положення не містить жодних даних про обов’язок ВЛК запитувати направлення на проходження медичного огляду у військових комісаріатів.

2) Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом МО України № 402 від 14.08.2008 також не зобов’язує медичні (військово-лікарські) комісії запитувати направлення на проходження медичного огляду у військових комісаріатів.

Проте, задовольнивши прохання позивача щодо письмового запиту до військового комісаріату про надання направлення на ВЛК, відповідач двічі письмово звертався до військового комісара Центрального об’єднаного районного військового комісаріату м. Запоріжжя ( лист вих. № 33/28-487 від 03.05.2018 р. та лист вих. № 33/28-688 від 22.06.2018 р.) з проханням надати направлення до М(ВЛ)К для встановлення причинного зв’язку захворювання колишньому військовослужбовцю Національної Гвардії України лейтенанту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. У запитах зазначено, що з урахуванням вимог наказу МВС України від 03.04.2017 р. № 285 розділу 8 п. 22 “Щодо осіб, які не проходили медичний огляд у ВЛК при звільненні, до ВЛК надаються направлення, складені підрозділами кадрового забезпечення (військовими комісаріатами) за встановленою формою із зазначенням мети проведення експертизи ”. Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України № 402 від 14.08.2008 р. розділом 3 п. 3.13 зазначено: “Громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК, оглядаються ВЛК за направленням військового комісара”.

У відповіді на запит (вих. № 1697 від 18.05.2018) ЦОРВК м. Запоріжжя в наданні направлення на ВЛК відмовив, вказавши, що військові комісаріати видають направлення з метою встановлення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень) колишнім військовослужбовцям, звільненим із Збройних Сил України, але не пізніше трьох місяців з моменту звільнення з військової служби, враховуючи вищезазначене, відсутні підстави для видачі направлення гр. ОСОБА_1

У відповіді на другий запит Державної установи “Територіальне медичне обєднання МВС України по Запорізькій області” (вих. № 33/28-688 від 22.06.2018 р.) ЦОРВК м. Запоріжжя у наданні направлення на ВЛК повторно відмовив, зазначивши: військові комісаріати видають направлення для визначення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень) колишнім військовослужбовцям, звільненим із Збройних Сил України, винятково у ВЛК, які знаходяться в підпорядкуванні Міністерства Оборони України та за особистою заявою військовозобов’язаних; громадянин ОСОБА_1 до Центрального ОРВК м. Запоріжжя із заявою щодо отримання направлення на проходження військово – лікарської комісії не звертався.

Таким чином, Державна установа “Територіальне медичне обєднання МВС України по Запорізькій області” виконала у повному обсязі вимоги Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженої наказом МВС України № 285 від 03.04.2017 та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом МО України № 402 від 14.08.2008 р. щодо встановлення причинного зв’язку виявленого захворювання із проходженням ОСОБА_1 військової служби у Національній Гвардії України у період 2014-2015 років. Встановити причиний зв’язок виявленого захворювання із проходженням військової служби ОСОБА_1 та провести військово-лікарську експертизу на даний час не є можливим через не надання ЦОРВК м. Запоріжжя направлення на ВЛК ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 4, кв. 101, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державної установи «Територіальне медичне об’єднання МВС України по Запорізькій області» (69057, м. Запоріжжя, вул. О.Матросова, 29, код ЄДРПОУ 08734500), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Центральна медична військово- лікарська комісія МВС України (04116, м. Київ, вул. Бердичівська, 1, код ЄДРПОУ 08735882) – задовольнити частково.

Зобов'язати Державну установу "Територіальне медичне об'єднання" МВС України по Запорізькій області провести військово-лікувальну експертизу з питання встановлення колишнюму військовослужбовцю Національній Гвардії України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 причинного зв"язку виявленого захворювання із проходженням ним військової служби у Національній Гвардії Україйи у період 2014-2015 років із з'ясуванням при цьому наявності підстав для застосування п.п. 9.6 розділу 8 Положення про ВЛК МВС України, затвердженого Наказом МВС України від 03.04.2017 року № 285 року.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 25.09.2018.

Суддя О.В. Конишева