Рішення № 76657721, 25.09.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2018 рокум. Ужгород№ 608/1120/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул. Л.Українки, буд. 3, м. Чортків, Тернопільська область, 48500) до адміністрації Державної установи “Закарпатська установа виконання покарань № 9” (вул. Довженка, буд. 8а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 08563441) про визнання дій протиправними та стягнення коштів на відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2018 року з Чортківського районного суду Тернопільської області надійшла за підсудністю зазначена адміністративна справа, відповідно до якої ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до адміністрації Державної установи “Закарпатська установа виконання покарань № 9” (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними діями відрахування відповідачем із пенсії ОСОБА_1 вартості харчування; 2) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 на особистий рахунок засудженого в ДУ “Чортківська установа виконання покарань № 26” 10950,24 грн. завданої шкоди.

Ухвалою судді від 19 липня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії даної ухвали суду та роз’яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 відбуває довічне позбавлення волі, отримує пенсію, з якої протиправно, на думку позивача, за період з травня 2014 року по листопад 2016 року стягувалася вартість харчування, всупереч змінам до статті 121 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі – КВК України), що були внесені Законом України «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів».

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, проти адміністративного позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на роз’яснення Державної пенітенціарної служби України щодо продовольчого забезпечення засуджених, які утримуються в УВП та СІЗО, № 7/2-3159-Ст/2-14 від 07 липня 2014 року, відповідно до якого поняття «інші надані послуги» має широке значення і включає в себе, зокрема, послуги харчування. Також зазначає, що після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» від 07 вересня 2016 року, - з листопада 2016 року утримання за послуги харчування не проводяться.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 засуджений до довічного позбавлення волі і такий відбував покарання у Державній установі “Закарпатська установа виконання покарань № 9” з 16 травня 2013 року по 02 грудня 2016 року, факт чого вбачається з довідки про дохід та відрахування Державної установи “Закарпатська установа виконання покарань № 9”.

Також із довідки Державної установи “Закарпатська установа виконання покарань № 9” № 12/14/889 від 10 травня 2018 року вбачається, що у зв’язку із відсутністю в установі виробничого підприємства ОСОБА_1 в період часу його перебування з 16 травня 2013 року по 02 грудня 2016 року до робіт не залучався, заробітної плати та інших доходів, крім пенсії, не отримував.

По справі встановлено, що відповідно до роз’яснень Державної пенітенціарної служби України щодо продовольчого забезпечення засуджених, які утримуються в УВП та СІЗО, № 7/2-3159-Ст/2-14 від 07 липня 2014 року, згідно якого поняття «інші надані послуги» має широке значення і включає в себе, зокрема, послуги харчування, з позивача стягувались вартість за послуги харчування.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1 КВК України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.

В силу ч. ч. 2, 4 ст. 7 КВК України засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КВК України (в редакції станом на 16 березня 2014 року) особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім вартості спецодягу і спецхарчування.

Законом України «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів», який прийнято 08 квітня 2014 року і який набрав чинності 07 травня 2014 року, частину першу КВК України викладено у такій редакції: «Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують комунально-побутові та інші надані послуги».

Суд констатує, що в ієрархічній структурі законодавства України основну роль відіграє Конституція України і закони, що встановлюють відправні засади правового регулювання. Вони мають найвищу юридичну силу і є першоосновою усього законодавства.

Тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на роз’яснення Державної пенітенціарної служби України щодо продовольчого забезпечення засуджених, які утримуються в УВП та СІЗО, № 7/2-3159-Ст/2-14 від 07 липня 2014 року, відповідно до якого поняття «інші надані послуги» має широке значення і включає в себе, зокрема, послуги харчування, - з огляду, зокрема, і на Перелік платних послуг, які можуть надаватися органами та установами виконання покарань, слідчими ізоляторами (їх виробничими майстернями і підсобними господарствами) та іншими установами Державної кримінально-виконавчої служби, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1017 від 08 серпня 2007 року. Відповідно до вищезазначеного Переліку харчування засуджених не входить до переліку платних послуг.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що обов'язок доказування правомірності своїх дій та рішень в адміністративних справах покладається на суб'єкта владних повноважень, який подає докази та обґрунтування правомірності своїх рішень та дій у судах першої та апеляційної інстанцій.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що заявлений позов слід задовольнити, визнати протиправними дії адміністрації Державної установи “Закарпатська установа виконання покарань № 9” щодо відрахування із пенсії ОСОБА_1 вартості харчування за період з травня 2014 року по листопада 2016 року.

При задоволенні вимоги позивача про стягнення коштів на його особистий рахунок суд, беручи до уваги довідку Державної установи “Закарпатська установа виконання покарань № 9” про дохід та відрахування з 16 травня 2013 року по 02 грудня 2016 року, що видана ОСОБА_1, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 11003,82 грн., оскільки саме така сума згідно зазначеної довідки була утримана за харчування ОСОБА_1 у період з травня 2014 року по листопад 2016 року.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (вул. Л. Українки, буд. 3, м. Чортків, Тернопільська область, 48500) до адміністрації Державної установи “Закарпатська установа виконання покарань № 9” (вул. Довженка, буд. 8а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 08563441) про визнання дій протиправними та стягнення коштів на відшкодування шкоди – задовольнити.

2. Визнати протиправними дії адміністрації Державної установи “Закарпатська установа виконання покарань № 9” (вул. Довженка, буд. 8а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 08563441) щодо відрахування із пенсії ОСОБА_1 вартості харчування за період з травня 2014 року по листопада 2016 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи “Закарпатська установа виконання покарань № 9” (вул. Довженка, буд. 8а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 08563441) на користь ОСОБА_1 (вул. Л. Українки, буд. 3, м. Чортків, Тернопільська область, 48500) на особистий рахунок ОСОБА_1 в ДУ “Чортківська установа виконання покарань № 26” 11003,82 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяОСОБА_2