Рішення № 76656361, 20.09.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5822/18

Провадження № 2/265/1435/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 вересня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А.М.,

при секретарі Злидіній Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим, та зняття з реєстраційного обліку,

третя особа: Лівобережний районна адміністрація Маріупольської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

У липня 2018 року позивач звернулася до суду із позовом до відповідачі про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку. В обґрунтування вимог зазначила, що є власником домоволодіння АДРЕСА_1. Відповідачі є зареєстрованими у будинку, однак тривалий час не проживають у ньому, особистих речей у квартирі не мають, комунальній послуги не сплачують. Наявність реєстрації відповідачів у помешканні створює низку додаткових витрат з оплати житлово-комунальних послуг. Вважаючи, що відповідачі втратили право користування вказаним житлом, просила визнати їх такими, а також зобов'язати третю особу зняти їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Позивач у судове засідання не прибула, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі, а також зазначила про згоду на вирішення справи у заочному порядку.

Відповідачі, будучи у встановленому порядку повідомленими про час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, відзиву на позов чи будь-яких інших заяв по суті справи не надали.

Представник третьої особи також у судове засідання не прибув, просив розглядати справу у його відсутність, вирішення якої покладав на розсуд суду.

З урахуванням наведених обставин суд вважає за можливе постановити рішення в порядку заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 на праві особистої приватної власності належить позивачеві ОСОБА_1.

Згідно із даними домової книги у домоволодінні АДРЕСА_1 зареєстровані: власник - ОСОБА_5, її онук - ОСОБА_2, невістка - ОСОБА_3, правнук - ОСОБА_4.

Пунктом 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Згідно ж із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

В аспекті ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом за наявності двох юридичних фактів: по-перше, відсутність члена сім'ї власника понад 1 рік; по-друге, відсутність поважних причин його не проживання.

З акту, посвідченого КСН «Дружба» від 11.06.2018, вбачається, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, будучи зареєстрованими у домоволодінні АДРЕСА_1, не проживають у ньому з 25 лютого 2015 року і по сьогодення.

Відповідачі, не прибувши у судове засідання, не побажали реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування наявності зв'язку із спірним жилим приміщенням, і тим самим його не оспорюють.

Отже, враховуючи, що відповідачі понад встановлені законодавством строки відсутні за місцем реєстрації без поважних причин, суд вважає можливим постановити рішення про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням, тим самим задовольнивши пред'явлений позов по суті.

При цьому суд не вбачає підстав для додаткового зобов'язання третьої особи зняти відповідача з реєстраційного обліку за спірною адресою, оскільки такий обов'язок у даному випадку прямо виникає зі змісту положень ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Крім того, у відповідності до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача понесені нею та документально підтверджені витрати з оплати судового збору у сумі 704,80 гривень.

На підставі п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст. 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 259, 263-265, 280, 281, 285 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим, та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.

2. Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратив право користування жилим приміщенням - домоволодінням АДРЕСА_1

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 704,80 гривень, з них по 352 (триста п'ятдесят дві) гривень 40 копійок з кожного.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

7. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

8. Повний текст рішення складено 20 вересня 2018 року.

Суддя _____