Рішення № 76656343, 11.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 р. Справа№805/3876/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Галатіної О.О.,

при секретарі Картавих Г.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача 1, 3 Шалата С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Маріупольської місцевої прокуратури №1 Першого заступника керівника Марченко О.Г. про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2018 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Прокуратури Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Маріупольської місцевої прокуратури №1 Першого заступника керівника Марченко О.Г. про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що незаконно перебував під слідством, втім 08.02.2016 року відносно нього було прийнято постанову про закриття кримінального провадження. На підставі ст. 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" і внаслідок звернення позивача, органом досудового розслідування була прийнята постанова від 21.07.2017 року "Про визначення розміру відшкодування шкоди" та визначено суму - 234 134, 16грн. Позивач, погодившись з розміром зазначеної суми та, відповідно до п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, 23.08.2017 року подав письмову заяву із зазначенням реквізитів банківського рахунка та оригіналом постанови від 21.07.2017 року до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області.

В подальшому, листом від 17.10.2017 року № 12-19/2889 відповідач 2 проінформував позивача про те, що повідомив Головне управління Національної поліції в Донецькій області про надходження до установи зазначених документів (заяви та постанови) та щодо положень п. 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників. Також у листі від 17.10.2017 року було зазначено щодо часткового скасування постанови слідчого від 21.07.2017 року постановою прокурора від 15.09.2017 року в частині відшкодування 40 164, 00 грн.

Щодо зазначеного, посилаючись на п.п. 35, 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, позивач вважає, що відповідач 2 протягом пяти робочіх днів після надходження докумнетів повинен був повідомити саме Центральний відділ поліції ГУНП в Донецькій області, тобто орган досудового розслідування, який виніс постанову про визначення розміру матеріальної шкоди. Також позивач наголошує, що він не є потерпілою фізичною особою, якій заподіяна шкода внаслідок кримінального порушення у розумінні п.п. 5 п. 35 Порядку. Поряд з цим позивач вважає, що у відповідача 2 не було підстав зупиняти виконання постанови слідчого від 21.07.2017 року в частині відшкодування 40167,00грн. з огляду на те, що постанова від 15.09.2017 року не є виконавчим документом та не містить вимоги про прийняття її до виконання та про зупинення виконання постанови від 21.07.2017 року. Також, згідно заяви від 17.08.2018 року, позивач вважає, що п. 13 Порядку не передбачає підстави для зупинення безспірного списання коштів, які наявні в межах даного спору.

24.10.2017 року позивач отримав завірену належним чином у копію постанови від 15.09.2017 року "Про часткове скасування постанови слідчого від 24.07.2017 року "Про визначення розміру відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, суду", якою зменшено розмір завданої матеріальної шкоди, визначений органом досудового розслідування, на 40 167, 00 грн. Не погоджуючись із зазначеною постановою від 15.09.2017 року, позивач оскаржив її до Прокуратури Донецької області (відповідач 1), втім спірна постанова скасована не була. В обґрунтування зазначеної позиції відповідач 1 посилався на ч. 2 ст. 12 та ст. 14 Закону України " Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", а також п. 26 Положення про його застосування, позивач має право оскаржити постанову слідчого до суду відповідно до положень цивільно-процесуального законодавства.

Позивач наголошує, що прокуратура, станом на момент прийняття постанови від 15.09.2017 року, позбавлена функцій загального нагляду, які закінчились 08.02.2016 року закриттям кримінального провадження.

В подальшому відповідач 2 надіслав до Державної казначейської служби України пакет документів про стягнення на користь позивача коштів у меншому розмірі, який був прийнятий до виконання із визначенням постанови від 15.09.2017 року в якості виконавчого документа.

Ухвалою суду від 30.05.2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, третьої особи Маріупольської місцевої прокуратури №1 Першого заступника керівника Марченко О.Г. про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18.06.2018 року.

15.06.2018 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про проведення підготовчого засідання без своєї участі та щодо розгляду справи по суті в режимі відеоконференції.

18.06.2018 року представником відповідача 1 через канцелярію суду було надано клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 18.06.2018 року відкладено підготовче судове засідання у справі № 805/3876/18-а до 11.07.2018 року.

10.07.2018 року відповідач 1 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначив, що втрачені доходи вираховуються з середнього заробітку, який громадянин дійсно мав до вчинення щодо нього незаконних дій та перестав отримувати. Тобто потенційні доходи не мають статусу "втрачених" та не підлягають відшкодуванню. Також, відповідно п. 8 Положення № 6/5/3/41 компенсація доходів визначається виходячи з середнього заробітку, а відповідно до пп. б п. 4 Постанови № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога тощо). Відтак, компенсація за невикористану відпустку та грошова допомога на оздоровлення взагалі не можуть виступати частиною втраченого заробітку. Відповідно, на підставі повноважень, наданих п. 7 ч. 2 ст. 36 КПК України, була винесена постанова від 15.09.2017 року "Про часткове скасування постанови слідчого", підстави для скасування зазначеної постанови відсутні.

У тому числі відповідач 1 наголошує, що бездіяльність Прокуратури Донецької області у спірних правовідносинах відсутня з огляду на фактичний розгляд скарги ОСОБА_3 на постанову першого заступника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 та прийняла за нею конкретне рішення - відмовити у задоволенні такої скарги та залишити в силі постанову. Відповідач 1 наголошує, що повноваження прокурорів щодо скасування постанов є дискредиційними, тобто такими, що надають можливість на власний розсуд визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень. Також, відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення повноважень, пов'язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень керуючись при цьому положеннями закону. Таким чином бездіяльність прокуратури щодо використання наданих їй повноважень не може бути визнана протиправною.

Також відповідач 1 наголошує, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Крім цього, вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на те, що не повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства та регулюються с. 2 ст. 12 Закону № 266/34-ВР, відповідно провадження в частині позовних вимог ОСОБА_3 до прокуратури Донецької області підлягає закриттю.

11.07.2018 року у судовому засіданні представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, згідно змістом якої просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - Прокуратури Донецької області і Державної казначейської служби України у Донецькій області у рівних частках на користь позивача затрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у розмірір 7094, 60грн., з яких судовий збір - 704, 80 грн., 6000 грн. за надання професійної правничої допомоги та участь у судовому засіданні представника, 389, 80 грн. вартість проїздних квитків на потяг, що пов'язано з прибуттям до суду 11.07.2018 року. Також представник надав клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: квитанцію про сплату гонорару, проїздні квитки на потяг.

Ухвалою суду від 11.07.2018 року відкладено підготовче засідання у справі №805/3876/18-а до 23.07.2018 року.

20.07.2018 року представником позивача надано заяву про доручення до матеріалів справи зокрема відповіді на відзив. Згідно змісту зазначеної відповіді, позивач, апелюючи до позиції щодо скасування посадовими особами прокуратури постанови від 21.07.2017 року в частині певних сум, наголошує, що зазначена постанова повинна була оскаржуватися в судовому порядку, втім у момент скасування дана постанова знаходилася на виконанні. Представник позивача наголошує, що постанова від 15.09.2017 року була прийнята за межами досудового розслідування і при відсутності відповідних повноважень на вчинення даної дії. Крім цього, постанова слідчого від 21.07.2017 року виносилася не в рамках кримінального провадження, а по заяві ОСОБА_3 після закриття кримінального провадження за відсутністю в його діях кримінального правопорушення.

Щодо пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав, позивач наголошує, що саме постанова про визначення розміру і є виконавчим документом, який відповідно до п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників № 845 відповідач 2 прийняв для виконання разом із заявою ОСОБА_3 23.08.2017 року. Позивач дізнався про порушення своїх прав у січні 2018 року, коли отримав листа з Державної казначейської служби України, яка повідомила про те, що безспірне списання коштів у сумі 40147 зупинено.

Також представником позивача було надано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - першого заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Марченка О.Г., витребуванання певних доказів та щодо відкладення підготовчого засідання.

23.07.2018 року представник прокуратури Донецької області через канцелярію суду надав клопотання про продовження підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 23.07.2018 року клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідача та витребування письмових доказів задоволено частково, змінено процесуальний статус третьої особи - Маріупольської місцевої прокуратури №1 Першого заступника керівника Марченко О.Г. та залучено в якості третього відповідача, витребувано від Маріупольської місцевої прокуратури №1 Першого заступника керівника Марченко О.Г певні документи на підставі яких стало відомо про наявність постанови слідчого від 21.07.2017 року "Про визначення розміру відшкодування шкоди" та прийнято постанову від 15.09.2017 року "Про часткове скасування постанови слідчого від 21.07.2017 року"; в решті клопотання - відмовлено; підготовче засідання у справі № 805/3876/18-а відкладено до 14.08.2018 року.

14.08.2018 року Маріупольська місцева прокуратура № 1 через канцелярію суду надала відзив на позовну заяву, згідно змісту якого, втрачені доходи вираховуються з середнього заробітку, який громадянин дійсно мав до вчинення щодо нього незаконних дій та перестав отримувати. Тобто потенційні доходи не мають статусу "втрачених" та не підлягають відшкодуванню

14.08.2018 року відповідачем 1 через канцелярію суду було надано заперечення на відповідь, згідно змісту яких зазначено, що відповідно ч. 1 ст .2 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру зокрема покладаються функції нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Відповідно прокуратура мала право у порядку нагляду переглянути постанову слідчого щодо визначення розміру відшкодування. Право прокуратури на винесення постанови щодо визначення розміру відшкодування обумовлено положеннями ст. 12 Закону № 266/94-ВР, прокуратура не може звертатися до суду з цивільним позовом щодо оскарження постанови тощо.

14.08.2018 року представником позивача через канцелярію суду було надано клопотання про застосування заходів процесуального примусу, а саме, представник просив застосувати до відповідача 3 Першого заступника керівника Марченко О.Г. Маріупольської місцевої прокуратури № 1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за неподання без поважних причин письмових доказів, витребуваних ухвалою суду від 23.07.2018 року.

Також 14.08.2018 року представником позивача було надано клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 14.08.2018 року відкладено розгляд справи № 805/3876/18-а за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Маріупольської місцевої прокуратури №1 Першого заступника керівника Марченко О.Г. про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії до 20.08.2018 року.

14.08.2018 року доповнено абзац дев'ятий резолютивної частини ухвали суду від 23.07.2018 року наступним змістом "Продовжити підготовче провадження у справі №805/3876/18-а на тридцять днів".

20.08.2018 року представник позивача надав через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог та про зміну предмету та підстав позову до відповідача 1, згідно із змістом якої просив визнати протиправними дії відповідача 1 Прокуратури Донецької області щодо направлення відповідачу 2 Головному управлінню Державної казначейської служби у Донецькій області незаконної, винесеної з перевищенням повноважень, постанови відповідача № 3 Маріупольської місцевої прокуратури № 1 першого заступника керівника Марченко О.Г. від 15.09.2017 року "Про часткове скасування постанови слідчого"; визнати протиправною та скасувати постанову від 15.09.2017 року Маріупольської місцевої прокуратури № 1 першого заступника керівника Марченко О.Г. "Про часткове скасування постанови слідчого від 21.07.2017 року "Про визначення розміру відшкодування шкоди"; визнати протиправними дії відповідача 2 Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області щодо зупинення виконання постанови слідчого від 21.07.2017 року "Про визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди" у частині відшкодування 40 167грн. та зобов'язати відкликати з Державної казначейської служби України постанову першого заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 від 15.09.2017 року "Про часткове скасування постанови слідчого"; розділити усі судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з поданням та розглядом позовної заяви порівну між відповідачем № 1 Прокуратурою Донецької області та відповідачем 2 Головним управлінням Державної казначейської служби України в Донецькій області та стягнути їх на користь позивача ОСОБА_3; позовні вимоги до відповідача 1 Прокуратури Донецької області, викладені у первісній позовній заяві, залишити без розгляду;

Ухвалою суду від 20.08.2018 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.09.2018 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1, 3 у судовому засіданні проти задоволення позовної заяви заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача 1, 3, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Постановою слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 21.07.2017 року позивачу визначено розмір відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, перебуванням під судом і слідством з 03.02.2011 по 08.02.2016 у сумі 234 134,16 грн.

13.08.2017 року відповідач 2 прийняв від позивача заяву щодо прийняття до виконання постанови від 21.07.2017 року про стягнення коштів у сумі 234 134,16 грн.

19.10.2017 року відповідачем 1 на адресу позивача було скеровано копію спірної постанови від 15.09.2017 року, згідно зі змістом якої частково скасовано постанову слідчого від 21.07.2017 в частині відшкодування 40 167 грн., а в частині відшкодування 155 967, 16 грн. не отриманої заробітної плати та 38 000 грн., витрат на юридичну допомогу постанову залишено в силі та без змін. Дату винесення постанови слідчого 24.07.2017 замість 21.07.2017 у постанові першого заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 Марченко О.Г. зазначено в результаті технічної помилки.

29.09.2017 року відповідач 1 отримав скаргу ОСОБА_3 на постанову від 15.09.2017 року, яка залишена без задоволення згідно листа від 20.10.2017 року № 04/2/2-6259-12.

Листом від 17.10.2017 року № 12-19/2889 відповідач 2, керуючись п. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, просив позивача надати оригінал постанови від 15.09.2017 року та повідомити щодо суми, яка підлягає перерахуванню.

01.09.2017 року відповідач 1 отримав лист відповідача 2 "Про надання інформації" від 29.08.2017 року №12-19/2390, в якому ГУ ДКСУ в Донецькій області, посилаючись на п. 37 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, просив надати протягом 15 робочіх днів докумнети (відомості), що можуть бути підставою для зупинення списання коштів з державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.

22.09.2017 року відповідач 2 отримав лист відповідача 1 щодо наявності постанови від 15.09.2017 року та щодо відсутності відомостей, що можуть бути підставою для зупинення списання коштів в розмірі 193 967, 16 грн. на користь ОСОБА_3

У Листі від 12.10.2018 року № 12-16/2885 відповідач 2 виклав прохання до відповідача 1 та позивача щодо надання оригіналу постанови від 15.09.2017 року для виконання.

Листом відповідача 2 від 21.11.2017 року № 12-19/3331 повідомлено позивача щодо направлення на адресу ДКСУ 13.11.2017 року заяви про виконання постанови від 21.07.2017 року з доданими документами.

У відповідь на скаргу позивача, листом від 26.12.2017 року Державна казначейська служба України повідомила про те, що при опрацюванні документів ОСОБА_3 відповідач 2 діяв у межах наданих повноважень, не порушуючи законодавства.

З приводу позиції відповідача 1 щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що в контексті даного спору про порушення своїх прав позивач дізнався внаслідок отримання листа ДКСУ, з якого вбачається, що безспірне списання коштів в розмірі 40147, 00грн. зупинено. Відповідно суд вважає, що, згідно ст. 122 КАС України, строк звернення до суду не порушено.

З приводу позиції відповідача 1 щодо закриття провадження по справі в частині позовних вимог з огляду на необхідність їх оскарження в порядку цивільного судочинства, суд зауважує, що предметом даного адміністративного спору не є визначення розміру відшкодування шкоди, втім позивач заявляє позовні вимоги щодо дій, з приводу прийняття спірної постанови, подальшого її звернення до виконання, та, як наслідок таких дій, скасування зазначеної постанови тощо. Відповідно зазначена позиція не є підтвердженою.

Розглядаючи даний адміністративно правовий спір в контексті визнання протиправними дії відповідача 1 щодо направлення Головному управлінню Державної казначейської служби у Донецькій області постанови від 15.09.2017 року "Про часткове скасування постанови слідчого" суд зазначає наступне.

Як встановлено ст. 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", від 01.12.1994 року N 266/94-ВР, розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

Згідно п. 12 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затверджено наказом від 04.03.96 р. N 6/5/3/41, у місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, перелічених в п.11 Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною 1 ст.12 Закону постанову (ухвалу). В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зокрема, зазначається найменування органу (службової особи), що виніс таку постанову (ухвалу), і дата її винесення; дата засудження громадянина, притягнення до кримінальної відповідальності, застосування як запобіжного заходу взяття під варту, накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; дата і підстави винесення виправдувального вироку, скасування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, закриття кримінальної справи (за відсутністю події злочину, за відсутністю в діянні складу злочину або за недоведеністю участі громадянина у скоєнні злочину) або закриття справи про адміністративне правопорушення; зміст вимог громадянина (стягнення заробітку, виплачених штрафів, судових витрат, сум за надання юридичної допомоги тощо); докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку (доходу) з посиланням на документи, на підставі яких проведено розрахунок (розмір середньомісячного заробітку, період, протягом якого громадянин був відсторонений від попередньої посади, перебував під вартою як запобіжного заходу, відбував покарання або адміністративне стягнення; сума податків, що підлягає утриманню за цей період часу, підсумкова сума, що підлягає виплаті в рахунок втраченого заробітку); розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) у зв'язку з незаконними діями; розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати; порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали).

Згідно з частиною 2 ст. 12 Закону у разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемлюють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись зі скаргою до відповідного прокурора. У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції в касаційному порядку.

Згідно п. 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 3 серпня 2011 р. № 845 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Пунктом п. 36 Порядку № 845, у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження. У разі відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення, орган Казначейства повідомляє органу прокуратури за місцем досудового розслідування відповідного кримінального правопорушення.

Відповідно п. 6 Зазначеного Положення, в разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. Суд зауважує, що до заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо). Виконавчі документи пред'являються до виконання у строки, встановлені статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Як передбачено п. 37 Порядку № 845, орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 36 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача. Після закінчення такого строку орган Казначейства надсилає протягом п'яти робочих днів до Казначейства зазначені документи (відомості).

Аналізуючи матеріали справи, суд зазначає, що скерування ГУ ДКСУ в Донецькій області постанови від 15.09.2017 року "Про часткове скасування постанови слідчого" відбулося на підставі та у порядку, передбаченому діючим законодавством, відповідно позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають.

Щодо визнання протиправною та скасування постанови від 15.09.2017 року Маріупольської місцевої прокуратури № 1 першого заступника керівника Марченко О.Г. "Про часткове скасування постанови слідчого від 21.07.2017 року "Про визначення розміру відшкодування шкоди" суд зазначає, що, відповідно ст. 14 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат. Положення зазначеної статті кореспондуються з вимогами п. 12 Положення, згідно з якими у разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемлюють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись зі скаргою до відповідного прокурора.

Як вже було зазначено вище, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Таким чином, враховуючи наявність у прокуратури відповідних повноважень, а також висновки, викладені в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 року по справі № 812/506/16 суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в даній частині.

Щодо визнання протиправними дій Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області щодо зупинення виконання постанови слідчого від 21.07.2017 року "Про визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди" у частині відшкодування 40 167грн. та зобов'язання відкликати з Державної казначейської служби України постанову першого заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 від 15.09.2017 року "Про часткове скасування постанови слідчого", суд зазначає, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню як такі, що ґрунтуються на визнанні постанови слідчого від 21.07.2017 року "Про визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди" у частині відшкодування 40 167грн. протиправною та її скасуванні, а тому також задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Прокуратури Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Маріупольської місцевої прокуратури №1 Першого заступника керівника Марченко О.Г. про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 11.09.2018 року.

Повний текст рішення складено 21.09.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Галатіна О.О.