Ухвала суду № 76655780, 24.09.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1742/18

Провадження по справі № 2/305/817/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2018 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі судді Тулик І.І.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

До Рахівського районного суду Закарпатської області 20.09.2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Рахівської міської ради, державного реєстратора Федірцан Наталії Юріївни, треті особи: Рахівська державна нотаріальна контора, КП "Бюро технічної інвентаризації " Рахівської районної ради про скасування рішення Рахівської міської ради, скасування державної реєстрації та визнання права на надвірні споруди.

Одночасно із поданням позову, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти заборону на виготовлення ОСОБА_2 технічних документів на земельну ділянку, що розташована під житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити реєстрацію права власності даної земельної ділянки в державній реєстраційній службі.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову зазаначено, що ОСОБА_2 26 липня 2018 року за рішенням виконкому Рахівської міської ради від 26 червня 2018 року №40 та технічного паспорта зареєстрував в державній реєстраційній службі право власності на житловий будинок, який являється надвірною спорудою- літньою кухнею житлового будинку АДРЕСА_1, який був йому подарований 23 серпня 2005 року. Відповідач ОСОБА_2 привласнив собі літню кухню, яка в державній реєстраційній службі, зареєстрвоана як житловий будинок, що по праву має належати йому. Маючи у власності житловий будинок АДРЕСА_1 відповідач має всі підстави для оформлення права власності на земельну ділянку, яка є невід"ємною частиною житлового будинку. Оформлення відповідачем права власності на земельну ділянку в подальшому ускладнить розгляд справи по суті.

Дослідивши зміст правовідносин та матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одним з видів забезпечення позову, зазначених у ст. 150 ЦПК України, є заборона вчиняти певні дії.

Як роз'яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник з приводу права власності на жиловий будинок. Отже предметом позову є житловий будинок АДРЕСА_1, натомість забезпечити позов шляхом заборони вчинення дій позивач просить стосовно земельної ділянки, яка не являється предметом позову.

Таким чином, заявлені заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими вимогами, у зв"язку з чим заява про забезпечення позову не може бути задоволена.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 149, ст. 150 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 днів з дня її проголошення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: Тулик І.І.