Рішення № 76654916, 19.09.2018, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/308/18

Провадження №2/278/221/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з - Лабенської Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_2, Житомирської державної районної адміністрації Житомирської області про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

05 лютого 2018 року представник позивача звернувся до суду із вказаною позовною заявою.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 21 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 443/07, згідно якого останньому було надано грошові кошти в сумі 176 000 доларів США 00 центів, терміном до 2027 року зі сплатою процентів за користування в розмірі 14,0% річних.

21 грудня 2007 року, в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним Кредитним договором, між ОСОБА_2 та ВАТ «ВТБ БАНК» було укладено Іпотечний договір №443/07, який був посвідчений Демецькою С.Л. приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу за реєстровим №8117, на підставі якого в забезпечення виконання свої зобов'язань, ОСОБА_2 передав нерухоме майно: житловий будинок садибної забудови загальною площею 172,4 кв.м., в тому числі житловою площею №78,5 кв.м. що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Умов договору відповідач не виконував, а тому рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 09 вересня 2010 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стягнуто заборгованості у розмірі 1319535,91 гривень.

А тому позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,15 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та гарантія» право на проведення усіх необхідних дій пов'язаних із реєстрацією земельної ділянки площею 0,15 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, в тому числі, але не виключно, на звернення до відповідних установ, підприємств або організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, щодо виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки, щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та внесення до державного земельного кадастру даних про земельну ділянку, отримання оригіналів, дублікатів, копій правовстановлюючих документів, технічної документації на нерухомість.

Представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився. У відповідності до ч.6 ст.128 ЦПК України належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за адресою проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача та представника позивача, що відповідає вимогам ст.280 та ч.2 ст.247 ЦПК України.

З огляду на зазначене суд не вбачає перешкод у судовому розгляді справи.

Суд оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 443/07, згідно якого останньому було надано грошові кошти в сумі 176 000 доларів США 00 центів, терміном до 2027 року зі сплатою процентів за користування в розмірі 14,0% річних.

21 грудня 2007 року, в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним Кредитним договором, між ОСОБА_2 та ВАТ «ВТБ БАНК» було укладено Іпотечний договір №443/07, який був посвідчений Демецькою С.Л. приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу за реєстровим №8117, на підставі якого в забезпечення виконання свої зобов'язань, ОСОБА_2 передав нерухоме майно: житловий будинок садибної забудови загальною площею 172,4 кв.м., в тому числі житловою площею №78,5 кв.м. що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

27 листопада 2008 року Житомирським районним судом Житомирської області було ухвалено рішення №2-1808/08, яким було задоволено позов ОСОБА_2 до Житомирської державної районної адміністрації Житомирської області Новогуйвинської селищної ради Житомирського району, третя особа Приватне підприємство «Інвестиційно- будівельна компанія «Династія» про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,15 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

09 вересня 2010 року Богунським районним судом міста Житомира ухвалено рішення по справі №2-555/2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за Кредитним договором №443/07 від 21.12.2007 року у розмірі 1319535,91 гривень, стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» судового збору в розмірі 850,00 гривень з кожного та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 15,00 гривень з кожного.

24 грудня 2012 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги №241212ІВ. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за Кредитним договором № 443/07 від 21.12.2007 року, що був укладений між ВАТ «ВТБ Банк» ОСОБА_2, перейшло до «Кредекс Фінанс».

30 квітня 2013 року Богунським районним судом міста Житомира постановлено ухвалу по справі № 295/5044/13-ц, якою замінено стягувача з ПАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «Кредекс Фінанс» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого листа №2-555/2010 віл 11.11.2010 року про стягнення в примусовому порядку солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за Кредитним договором № 443/07 від 21 грудня 2007 року.

17 лютого 2014 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 443/07 від 21.12.2007 року, що був укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «ВТБ БАНК», перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

12 серпня 2014 року Богунським районним судом міста Житомира постановлено ухвалу по справі № 295/10253/14-ц, якою замінено стягувана з ПАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого листа №2-555/2010 віл 11.11.2010 року пре стягнення в примусовому порядку солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за Кредитним договором № 443/07 від 21.12.2007 року.

Під час укладання Іпотечного договору №443/07 від 21 грудня 2007 року, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 443/07 від 21 грудня 2007 року, ОСОБА_2 в іпотеку Банку було передано лише нерухоме майно, а саме: житловий будинок садибної забудови загальною площею 172,4 кв.м., в тому числі житловою площею №78,5 кв.м. що розташований за адресою: АДРЕСА_1, без земельної ділянки, оскільки земельна ділянка, на який розташований житловий будинок садибної забудови, перебувала в оренді у приватного підприємства «ІНВЕСТЕЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДИНАСТІЯ», а не перебувала на праві приватної власності ОСОБА_2.

Такого висновку суд дійшов на підставі ст.512 ч.1 п.1 ЦК України, яка передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним свої прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги), ст.516 ч.1 ЦК України, яка передбачає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, ст.526 ЦК України, яка передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, ст.1054 ч.1 ЦК України, яка передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, ст.12 ч.1 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов»язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, ст.24 ч.1,2,3 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку, ст.33 ч.1,3 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, ст.35 ч.1,2 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь - який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку, ст.37 ч.1 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реалізації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання та ст.39 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, в тому числі спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки в Іпотечному договорі відсутнє застереження, яке передбачає можливість передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, як передбачено ст.37 Закону України «Про іпотеку» та передбачено, що одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки є рішення суду.

Згідно ж зі ст.39 Закону України «Про іпотеку», рішення суду може бути прийняте лише з приводу продажу предмету іпотеки, а не його передачі у власність іпотекодержателя.

Керуючись ст.ст.512, 516, 526, 1054 ЦК України,ст.ст.12, 24, 33, 35, 37, 39 Закон України «Про іпотеку», ст.ст. 4, 12, 82, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І. В. Зубчук