Рішення № 76654620, 20.09.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1394/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Гринчук Я.О.,

за участю представника позивача Парфенюка А.С.,

представника відповідача Копка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Ай-Ев" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Ай-Ев" звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №001991402 від 14.03.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведена позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства "Ай-Ев" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійснені зовнішньоекономічних операцій згідно інформації ПАТ КБ "Приватбанк" №31.0.0.0/1-3105 від 06.11.2017 по контракту №11/04-17 від 11.04.2017 за період з 11.04.2017 по 15.02.2018 за результатами якої складено акт перевірки №2786/14-02/39685433 від 22.02.2018, у якому відповідачем встановлено порушення позивачем ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме валютні кошти в сумі 7 425 доларів США, з граничним терміном надходження до 15.10.2017, на рахунок Фермерського господарства "Ай-Ев" не надійшли. На підставі висновків акту перевірки №2786/14-02/39685433 від 22.02.2018 ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення №001991402 від 14.03.2018, яким позивачу, за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначено суму штрафних санкцій або пені в сумі 72 974, 30 грн.

Позивач, із зазначеним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважає його необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки умовами договору №11/04-17 від 11.04.2017, укладеного між Фермерським господарством "Ай-Ев" та фірмою "Vismastir LTD", надано право третім особам, проводити платежі (розрахунок) за даним договором на користь Фермерського господарства "Ай-Ев".

Крім того, відповідно до додаткової угоди від 18.07.2017 до договору №11/04-17 від 11.04.2017, останній був доповнений наступним змістом, зокрема оплата затовар може бути проведена на користь Продавця третіми особами - ТОВ "Meat Products", AZ1102, Азербайджан, м. Баку, Насимінсський район, вул. Гусейн Сеїдзаде, 11/17.

03.05.2017 ТОВ "Meat Products", на виконання умов договору №11/04-17 від 11.04.2017, на користь Фермерського господарства "Ай-Ев" було здійснено оплату в розмірі 7 425 доларів США, про що Фермерське господарство "Ай-Ев" листом №2 від 18.07.2017 повідомило КБ ПАТ "Приватбанк".

Звертає увагу суду на те, що у випадку порушення ТОВ "Meat Products" правил перерахування грошових коштів, КБ ПАТ "Приватбанк" здійснив би повернення цих грошових коштів платнику, як це передбачено абз.3 п.4.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.07.2016 №216.

Таким чином, вважає, що Фермерське господарство "Ай-Ев" не допускало порушень ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а відтак, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №001991402 від 14.03.2018.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов від 17.08.2018 позовних вимог не визнав, вважаючи правомірними висновки контролюючого органу, зроблені при проведенні перевірки. При цьому зазначив, що станом на 15.02.2018 за даними перевірки та бухгалтерського обліку по розрахунках Фермерського господарства "Ай-Ев" з фірмою "Vismastir LTD" по контракту №11/04-17 від 11.04.2017 рахується протермінована дебіторська заборгованість в сумі 7 425 доларів США, з граничним терміном надходження коштів - 15.10.2017.

При цьому, доводи позивача про те, що оплата затовар проведена на користь продавця третьою особою ТОВ "Meat Products" вважає безпідставними, оскільки відповідно до пункту 4.1 Положення №216 уповноважений банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів на підставі отриманих повідомлень, у яких обов'язково зазначені, зокрема для бенефіціарів - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - найменування або прізвище та ім'я, номер рахунку бенефіціара і призначення платежу.

Таким чином, однією з обов'язкових умов зарахування коштів в іноземній валюті на рахунки банку є заповнення графи "Призначення платежу", яке визначається виключно платником і не може змінюватись в односторонньому порядку одержувачем коштів.

Відтак, лист Фермерського господарства "Ай-Ев" від 18 липня 2017 року №11/04-17 до ПАТ КБ "Приватбанк" не може бути підставою для зарахування коштів в іноземній валюті за іншим контрактом та з іншими контрагентами.

У зв'язку з чим, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення №001991402 від 14.03.2018 правомірним та таким, що винесене відповідно до вимог чинного законодавства, а отже не підлягає скасуванню. Відтак просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Призначено судове засідання у даній справі на 10:00 06.09.2018.

06.09.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 15:00 13.09.2018 у зв'язку з необхідністю подання відповідачем додаткових доказів.

13.09.2018, у зв'язку з неявкою представника позивача, відкладено розгляд справи на 15:00 20.09.2018.

В судовому засіданні 20.09.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 09.02.2018 по 15.02.2018 працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства "Ай-Ев" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійснені зовнішньоекономічних операцій згідно інформації ПАТ КБ "Приватбанк" №31.0.0.0/1-3105 від 06.11.2017 по контракту №11/04-17 від 11.04.2017 за період з 11.04.2017 по 15.02.2018 за результатами якої складено акт перевірки №2786/14-02/39685433 від 22.02.2018.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме валютні кошти в сумі 7 425 доларів США, з граничним терміном надходження до 15.10.2017, на рахунок Фермерського господарства "Ай-Ев" не надійшли.

На підставі висновків акту перевірки №2786/14-02/39685433 від 22.02.2018 ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення №001991402 від 14.03.2018, яким позивачу, за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначено суму штрафних санкцій або пені в сумі 72 974, 30 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню №001991402 від 14.03.2018, судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон) встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.4 вказаного Закону порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №001991402 від 14.03.2018, слугували висновки податкового органу в акті перевірки №2786/14-02/39685433 від 22.02.2018 щодо порушення позивачем ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме не надходження валютних коштів в сумі 7 425 доларів США по взаємовідносинах з фірмою "Vismastir LTD" згідно контракту №11/04-17 від 11.04.2017, з граничним терміном надходження до 15.10.2017, на рахунок Фермерського господарства "Ай-Ев".

Суд не погоджується з даним твердженням відповідача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Фермерським господарством "Ай-Ев" та фірмою "Vismastir LTD" укладено договір №11/04-17 від 11.04.2017 на поставку великої рогатої худоби.

Відповідно до п.1.1, 3.3 даного договору "Постачальник" поставляє, а "Покупець" купляє велику рогату худобу в кількості 5 000 голів для забою, партіями в кількості і відповідно до якості, домовленій в додатках-специфікації, які являються невід'ємною частиною даного договору і складаються до кожної партії окремо. Загальна сума договору - 500 000, 00 дол. США.

Згідно п.4.1 та 4.3 договору поставки великої рогатої худоби №11/04-17 від 11.04.2017 розрахунок проводиться шляхом 100% передоплати за партію великої рогатої худоби вказану в специфікації. Оплата по даному договору може проводитися третіми особами.

На виконання умов договору №11/04-17 від 11.04.2017, Фермерським господарством "Ай-Ев", в період з 11.04.2017 по 15.02.2018, поставлено на адресу фірми "Vismastir LTD" великої рогатої худоби для забою на загальну суму 7 425, 00 дол. США, згідно митної декларації від 18.04.2017 №8707.

03.05.2017 ТОВ "Meat Products" на користь Фермерського господарства "Ай-Ев" було здійснено проплату в розмірі 17 892 доларів США, що підтверджується наданим представником позивача звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку 26032055500828 за період з 01.05.2017 по 31.05.2017.

В подальшому, додатковою угодою від 18.07.2017 до договору №11/04-17 від 11.04.2017, внесено зміни до п.4.3 розділу 4 договору №11/04-17 від 11.04.2017 та викладено його в наступній редакції: "Оплата за товар може бути проведена третіми особами - ТОВ "Meat Products", AZ1102, Азербайджан, м. Баку, Насимінсський район, вул. Гусейн Сеїдзаде, 11/17".

18.07.2017 позивач звернувся до керуючого ПАТ КБ "Приватбанк" з листом, у якому просив проплату в сумі 7 425 доларів США, яка надійшла на валютний рахунок Фермерського господарства "Ай-Ев" у банку 03.05.2017 від ТОВ "Meat Products" зарахувати в рахунок оплати по договору №11/04-17 від 11.04.2017.

Враховуючи умови додаткової угоди, а також те, що позивач просив банк зарахувати суму в розмірі 7 425 доларів США в рахунок оплати по договору №11/04-17 від 11.04.2017, у суду відсутні підстави вважати, що терміни розрахунку в іноземній валюті, визначені ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" були порушені, оскільки кошти на валютний рахунок Фермерського господарства "Ай-Ев" фактично надійшли 03.05.2017, про що позивач повідомив банк.

А відтак, у суду відсутні підстави вважати, що кошти в розмірі 7 425 доларів США за поставлений на адресу фірми "Vismastir LTD" товар, не були перераховані на рахунок Фермерського господарства "Ай-Ев".

Таким чином, суд дійшов висновку, що кошти, за поставлений на адресу фірми "Vismastir LTD" згідно митної декларації від 18.04.2017 №8707 товар, з граничним терміном надходження до 15.10.2017, перераховані ТОВ "Meat Products" на валютний рахунок Фермерського господарства "Ай-Ев" в повному розмірі та у визначений ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строк.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що кошти не були зараховані на валютний рахунок позивача через відсутність заповненої графи "Призначення платежу", виходячи з наступного.

Загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також визначає особливості ініціювання банком переказу коштів в іноземній валюті з рахунків умовного зберігання (ескроу), здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті визначає Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затверджене постановою Правління НБУ від 28.07.2008 №216, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 4.1 Положення №216 уповноважений банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів на підставі отриманих повідомлень, у яких обов'язково зазначені, зокрема для бенефіціарів - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - підприємці) - найменування або прізвище та ім'я, номер рахунку бенефіціара і призначення платежу.

Згідно з пунктом 4.2 Положення №216 Уповноважений банк бенефіціара зараховує кошти в іноземній валюті на рахунок кредитових сум до з'ясування, якщо в отриманому ним повідомленні не зазначені найменування або прізвище та ім'я, та/або номер рахунку (для юридичної особи або підприємця) або прізвище та/або ім'я, та/або номер рахунку (для фізичної особи, якій відкрито рахунок в уповноваженому банку), або прізвище та/або ім'я, та/або номер паспорта або документа, що його замінює (для фізичної особи, якій не відкрито рахунок в уповноваженому банку).

Уповноважений банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунок бенефіціара після з'ясування ним відсутніх/неточних реквізитів у повідомленні в порядку та в строки, визначені внутрішніми положеннями уповноваженого банку.

У разі неможливості встановлення бенефіціара уповноважений банк повертає ці кошти платникові.

Згідно п.4.3 уповноважений банк бенефіціара в разі отримання повідомлення про переказ коштів в іноземній валюті на користь юридичної особи або підприємця, у якому не заповнено графу «Призначення платежу» (немає посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті) або в ній зазначена помилкова інформація, звертається до банку, що обслуговує платника, та/або до бенефіціара для з'ясування цього реквізиту в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

Отже, у випадку допущення неточностей при оформленні клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті, уповноважений банк бенефіціара звертається до банку, що обслуговує платника, та/або до бенефіціара для з'ясування цього реквізиту.

Проте, податковим органом в ході проведення перевірки Фермерського господарства "Ай-Ев" не встановлено та під час розгляду справи суду не надано доказів того, що ПАТ КБ "Приватбанк" згідно Положення №216, відмовило у зарахуванні коштів перерахованих ТОВ "Meat Products" на валютний рахунок Фермерського господарства "Ай-Ев" чи зверталося до них для уточнення реквізитів платежу.

А відтак, твердження відповідача про те, що кошти в сумі 7 425 доларів США, перераховані 03.05.2017 ТОВ "Meat Products" на валютний рахунок Фермерського господарства "Ай-Ев" у ПАТ КБ "Приватбанк" не надійшли, не віднайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Згідно із частиною першою, другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від №001991402 від 14.03.2018, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 72 974, 30 грн., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Волинської області судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 762 гривень 00 копійок, сплачені згідно платіжного доручення від 13.07.2018 року №380.

Керуючись статтями 241-246, 250, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області №001991402 від 14.03.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на користь Фермерського господарства "Ай-Ев" судовий збір в розмірі 1 762 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Фермерське господарство "Ай-Ев": 45271, Волинська область, Ківерцівський район, с. Вишів, вул. Комсомольців, 64

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Волинської області: код ЄДРПОУ 39400859, адреса: 43010, м. Луцьк, Київський майдан, 4.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складений 25.09.2018.