Рішення № 76654357, 24.09.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 вересня 2018 р. Справа № 0240/2420/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансстандарт"

про: стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансстандарт" (далі - ТОВ "Укртрансстандарт", відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявний податковий борг в сумі 52984,29 грн., який відповідач у добровільному не сплачує.

Відповідно до вимог частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.07.2018 встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України та 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України, а позивачу - 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Копія ухвали про відкриття провадження направлялася відповідачу за адресою, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак до суду повернувся невручений конверт зі вмістом поштового відправлення.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, суд вважає, що ухвала про відкриття провадження у справі від 25.07.2018 вручена відповідачу належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що ТОВ "Укртрансстандарт" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований 20.11.2009 Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, перебуває на обліку у Могилів-Подільській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області з 23.11.2009 та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Відповідно до даних облікової картки платника податків за відповідачем рахується борг щодо сплати податку на додану вартість, що складає всього 52984,29 грн., в тому числі основного платежу - 41619,00 грн., штрафної санкції - 10404,75 грн., пені - 960,54 грн.

Податковий борг із податку на додану вартість у відповідача утворився внаслідок донарахувань по ПДВ контролюючим органом, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0058781202 від 24.11.2017. Крім того, була нарахована пеня в автоматичному режимі.

З метою стягнення податкового боргу ГУ ДФС у Вінницькій області звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Доказів оскарження/скасування податкового повідомлення-рішення №0058781202 від 24.11.2017 до суду не надано.

Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Виконуючи зазначені норми Закону, контролюючий орган направив ТОВ "Укртрансстандарт" на адресу, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим повідомленням податкову вимогу від 18.01.2018 № 71-17 на суму 52984,29 грн., однак повернувся невручений конверт.

Статтею 42 ПК України встановлено порядок листування з платником податків.

Відповідно до п. 42.1. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як уже зазначалося, податкова вимога надсилається контролюючими органом в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, пунктом 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

З огляду на вказані норми суд дійшов висновку, що податкова вимога від 18.01.2018 №71-17 вважається врученою відповідачу. Доказів оскарження/скасування податкової вимоги до суду не надано. Після направлення вимоги сума податкового боргу не була сплачена, а відтак на час вирішення даної справи спірна сума податкових зобов'язань відповідача набула статусу узгодженого податкового зобов'язання.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг щодо податку на додану вартість, що складає всього 52984,29 грн., який додатково підтверджується довідкою про суму податкового боргу платника, витягом з облікової картки платника. Станом на день розгляду даної справи в суді доказів сплати відповідачем податкового боргу в добровільному порядку не надано.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контроюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини

Згідно з вимогами п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів з платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надсилання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у відповідача податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що свідки у справі не залучались, експертизи не проводились, судові витрати з відповідача на стягуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансстандарт", та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в рахунок погашення податкового боргу кошти у сумі 52984,29 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири гривні двадцять дев'ять копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансстандарт" (24001, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Стависька, 36, код ЄДРПОУ 36841596)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович