Рішення № 76653775, 24.09.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1252/18

Провадження № 2/219/996/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 року Артемівський міськрайонний районний суд Донецької області

в складі: головуючої судді Чопик О.П.,

з участю: секретаря

судового засідання Чубикало О.А.,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті Донецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, про зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів. В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що між ним та відповідачем укладено договір банківського рахунку шляхом оформлення та видачі платіжної картки «Універсальна» номер НОМЕР_2 на якій станом на 20 липня 2017 року знаходилась грошова сума у розмірі 24 485 грн. Стверджує, що 20 липня 2017 року вказана картка без будь-яких правових підстав була заблокована відповідачем та відповідач припинив обслуговування її та здійснення розрахункових операцій за нею, а зазначена грошова сума була відповідачем списана з рахунку. Зазначає, що будь-яких поручень чинного законодавства та умов договору він не допускав, у зв'язку з чим вказані дії відповідача є незаконними та порушують права позивача, які підлягають відновленню. Просить суд зобов'язати відповідача відновити обслуговування платіжної картки «Універсальна» номер НОМЕР_2, оформленої на ім'я позивача, та відновити здійснення всіх операцій по даній картці; стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно списану грошову суму в розмірі 24 485 грн.

Ухвалою судді від 19 лютого 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 березня 2018 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою суду від 3 квітня 2018 року відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання.

Ухвалою суду від 2 травня 2018 року відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача у зв'язку з необхідністю надання часу для підготовки письмових пояснень, а також за клопотанням позивача та представника позивача.

Ухвалою суду від 14 травня 2018 року відкладено розгляд справи за клопотанням представника позивача у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання.

21 травня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

24 травня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.51-56). Представник відповідача зазначив, що дійсно позивач є клієнтом банку, а картковий рахунок номер НОМЕР_2 був заблокований банком, оскільки банк отримав повідомлення від ПАТ «Укрсоцбанк» про шахрайський характер надходження на згаданий картковий рахунок грошових коштів ОСОБА_4 у розмірі 24 500 грн.

У ході перевірки вказаної інформації Департамент Безпеки відповідача встановив, що на карту НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_3 20 липня 2017 року надійшли платежі у розмірі 14 500 грн та 10 000 грн як переказ коштів з карти ПАТ «Укрсоцбанк», виданої на ім'я ОСОБА_4 Проведеною бесідою ОСОБА_4 пояснила, що є клієнтом Укрсоцбанку і їй неодноразово в період червня-липня надходили дзвінки нібито служби безпеки цього банку з різними питаннями та в процесі спілкування вони вивідали у неї особисту інформацію, дані карт і коди CVV та іншу конфіденційну інформацію, в результаті ця інформація була отримана шахраями, які змогли через Інтернет-банкінг перерахувати гроші з карток ОСОБА_4 на карти клієнтів Приватбанку, в тому числі ОСОБА_3. Вона звернулась особисто до правоохоронних органів. З клієнтом ОСОБА_3 проведена бесіда, в якій він пояснив, що проживає на непідконтрольній території України, у м.Горлівка, користується карткою Приватбанку в особистих цілях. Іноді до нього звертаються знайомі з проханням зарахувати кошти на карту і їх або треба зняти (він виїжджає на контрольовану територію, у м.Бахмут), або перевести на інші картки, так як банківська система у них не працює. У липні до нього звернувся малознайомий, котрий попросив обміняти гривню на рублі, гривню він зарахував на його карту номер НОМЕР_2. З його слів, він побачив зарахування коштів за СМС, яка прийшла на телефон. Звідки були зараховані кошти і ким йому не відомо. Після цього він віддав рублі в перерахунку на цю суму гривень малознайомому. Після блокування карти і дзвінка з банку з інформацією про шахрайство, він дзвонив малознайомому, але потім той перестав виходити на зв'язок. Вважає, що гроші, які знаходяться на картці, належать йому і повертати відправнику коштів не бажає.

Представник відповідача стверджує, що після проведення службового розслідування та надходження до відповідача особистої заяви від ОСОБА_4 про повернення коштів, кошти в розмірі 24 500 грн були повернуті з карти номер НОМЕР_2 на карту потерпілої ОСОБА_4

Зазначає, що блокування карти позивача було здійснено з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, на підставі норм Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення». Банком було призупинення здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки (електронного платіжного засобу), держателем якої є позивач, з метою недопущення використання клієнтом послуг банку для можливої легалізації кримінальних доходів та залучення банку до здійснення ризикової діяльності. Крім того, відповідно до п.1.1.3.2.3. Умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов Договору та/або у разі виникнення овердрафту, Банк має право призупинити розрахунки за карткою (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або у визначеній банком частці у разі невиконання власником та/або довіреною особою власника своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за договором. Згідно з п.1.1.3.2.14. цих Умов, банк має право відмовитись від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта у випадку виникнення вмотивованих підозр щодо використання банку для проведення незаконних операцій. Також вважає, що позивач використовував картрахунок для операцій, пов'язаних з підприємницькою діяльністю. Окрім того, позивачем не надано жодного доказу щодо правомірності надходження грошових коштів від ОСОБА_4 на його картковий рахунок. Відтак просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 24 травня 2018 року, за клопотанням представника позивача, з урахуванням складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості учасників у справі та обставин, які необхідно встановити, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання. Залучено ОСОБА_4 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою суду від 13 червня 2018 року відкладено підготовче судове засідання за клопотанням представника позивача у зв'язку з неявкою представника позивача та третьої особи, а також у зв'язку з ненадходженням витребуваних документів.

Ухвалою суду від 5 липня 2018 року відкладено підготовче судове засідання за клопотанням представника позивача у зв'язку з ненадходженням витребуваних документів.

17 липня 2018 року до суду надійшло доповнення до відзиву (а.с.105-106). Представник відповідача вказує на те, що після проведення службового розслідування відповідачем та отримавши письмову заяву власника перерахованих коштів - ОСОБА_4, керуючись вимогам Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Постановою Правління НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 5 листопада 2014 року №705, п.1.1.3.2.24 Умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», банк здійснив повернення заблокованих коштів власнику - ОСОБА_4 Так, згідно з п.1.1.3.2.24 Умов і правил надання банківських послуг, при наявності технічної можливості банк може повернути помилково перераховані кошти на підставі письмової заяви клієнта (у випадку, якщо вирішення питання передбачає розгляд письмової заяви) з оплатою цієї послуги за тарифами, які діють на момент надання послуги. Повернення платежу після зарахування коштів отримувачеві ініціюється за письмовою заявою клієнта, яку він подає у відділення банку (у випадку, якщо вирішення питання передбачає розгляд письмової заяви) з оплатою послуги в момент подання такої заяви.

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 6 вересня 2018 року відкладено судовий розгляд у зв'язку з неявкою представника відповідача та відсутністю підтвердження про отримання ним судової повістки.

14 вересня 2018 року позивач у судове засідання не з'явився. Представник позивача позовні вимоги підтримав, виступивши з вступним словом та надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково вказав на те, що відповідач та третя особа ОСОБА_4 з рахунку якої нібито шахрайським шляхом перераховано кошти на його, позивача, рахунок, між собою не знайомі, у жодних договірних відносинах не перебуває. У день, коли відбулось надходження коштів у сумі 24 500 грн, позивачеві повинен був перерахувати кошти приблизно у вказаній сумі його малознайомий, якому він надав певні послуги. Коли гроші надійшли, позивач зрозумів, що це саме ті кошти. Ставить вимоги саме про стягнення 24 485 грн, оскільки з представленої з позовом виписки з рахунку вбачається, що залишок коштів станом на 20 липня 2017 року (день здійснення переказів) складає 24 485 грн. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності. Проти позову заперечує в повному обсязі, підтримує відзив на позов, наданий раніше.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

На підставі ч.1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка представника відповідача та третьої особи, як належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання,не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що між ОСОБА_3 та публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» укладено договір банківського рахунку шляхом оформлення та видачі платіжної картки «Універсальна» номер НОМЕР_2 на ім'я позивача.

20 липня 2017 року о 09:50:47 на картковий рахунок позивача надійшов платіж у сумі 14 500 грн від особи «ОСОБА_4».

20 липня 2017 року о 09:58:35 на картковий рахунок позивача надійшов платіж у сумі 10 000 грн від особи «ОСОБА_4».

Гроші надійшли з карти банку «Укрсоцбанк» номер НОМЕР_3, виданої на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказане визнається сторонами та підтверджується представленими доказами (а.с.57, 61, 62).

20 липня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» зі заявою про проведення неправомірних операцій по її картковому рахунку. Встановлено, що дійсно 20 липня 2017 року проведені операції переказу коштів на різні картки і банк звернувся до банків емітентів, на платіжні картки яких був здійснений несанкціонований переказ, щодо блокування платежів. Зокрема, щодо картки номер НОМЕР_2, виданої на ім'я позивача. З'ясовано, що переведення кошів стало можливим внаслідок розголошення клієнтом конфіденційної інформації (а.с.59).

20 липня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві (а.с.121). За її заявою 21 липня 2017 року внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за номером 12017100060003607 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 Кримінального кодексу України. Фабула: 20 липня 2017 року невстановлена особа, зловживаючи довірою, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_4 (а.с.123).

28 серпня 2017 року ОСОБА_4 подала письмову заяву у публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про повернення коштів, які бели перераховані з її карткового рахунку Укрсоцбанку номер НОМЕР_3, зокрема, на картковий рахунок номер НОМЕР_2, оскільки ці кошти перераховані злочинним шляхом. Просить повернення здійснити на її карту Приватбанку (а.с.58).

За результатами проведення службового розслідування у публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк», в ході якого надавали пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_3, встановлено наявність шахрайських дій по відношенню до клієнта ОСОБА_4, яка була введена в оману. У зв'язку з наявністю грошей в сумі 29 506,27 грн на картці НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_3, є можливість повернення їх постраждалому клієнту. Відтак відбулось повернення з карти фізичної особи ОСОБА_3 на карту фізичної особи ОСОБА_4 коштів у сумі 24 500 грн. Крім того, картковий рахунок ОСОБА_3 заблоковано банком (а.с.63-65).

Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Положенням частини першої статті 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.

Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Таким чином, дії публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» щодо зупинення фінансових операцій за рахунком клієнта мають, зокрема, відповідати усім вимогам Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон № 1702-VII).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 5 Закону № 1702-VII банки є суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 17 Закону № 1702-VII суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочі дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум.

Частиною 5 статті 17 Закону № 1702-VII передбачено, що в разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки: ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов'язаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб'єкту первинного фінансового моніторингу; є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб'єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції). Строк зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб'єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - п'ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

Відповідно до пункту 91 постанови Правління Національного банку України від 26 червня 2015 року № 417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» банк зобов'язаний інформувати визначені законодавством України правоохоронні органи за місцем розташування банку про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій.

Частиною третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач обґрунтував правомірність блокування карткового рахунку, відкритого на ім'я позивача, надав докази звернення із заявою до правоохоронних органів, однак порушив строки зупинення фінансових операцій, передбачені Законом № 1702-VII.

На дотримання вказаної умови звертає увагу також Верховний Суд у постанові від 1 серпня 2018 року по справі №201/15998/15.

Відтак, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача відновити обслуговування платіжної картки «Універсальна» номер НОМЕР_2, оформленої на ім'я позивача, та відновити здійснення всіх операцій по даній картці.

Щодо позовної вимоги про стягнення коштів суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позивач стверджує, що кошти в сумі 24 485 грн, повернуті відповідачем ОСОБА_4, є його власністю, а банк порушив порядок списання коштів.

Так, статтею 1071 Цивільного кодексу України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Представник відповідача посилається на Умови і правила надання банківських послуг, які є складовою договору між позивачем та відповідачем, проти чого представник позивача не заперечує. Згідно з пунктом 1.1.3.2.24 Умов і правил надання банківських послуг, при наявності технічної можливості банк може повернути помилково перераховані кошти на підставі письмової заяви клієнта (у випадку, якщо вирішення питання передбачає розгляд письмової заяви) з оплатою цієї послуги за тарифами, які діють на момент надання послуги. Повернення платежу після зарахування коштів отримувачеві ініціюється за письмовою заявою клієнта, яку він подає у відділення банку (у випадку, якщо вирішення питання передбачає розгляд письмової заяви) з оплатою послуги в момент подання такої заяви.

Пунктом 37.1 статті 37 Закону України від 5 квітня 2011 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що для встановлення правомірності переказу еквайр, за результатами моніторингу або в разі опротестування переказу держателем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи, має право призупинити завершення переказу на час, передбачений правилами відповідної платіжної системи, але не більше ніж на дев'яносто календарних днів. У разі правомірності переказу еквайр має завершити переказ та відшкодувати отримувачу 0,1 відсотка суми платежу за кожний день такого призупинення, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Згідно з пунктом 1.24 статті 1 Закону України від 5 квітня 2011 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі . Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Водночас, цим Законом врегульовано порядок повернення помилкового чи неналежного переказу, який стався з вини банку, а також наслідки такого переказу.

При цьому, неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу (пункт 35.1 статті 35 Закону України від 5 квітня 2011 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Постановою Правління Національного Банку України від 5 листопада 2014 року №705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» затверджено Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням. Згідно з пунктом 8 Розділу VI цього Положення емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

У цій справі спір виник у зв'язку з тим, що ПАТ КБ «Приватбанк» повернув перераховані кошти з карткового рахунку третьої особи ОСОБА_4 на картковий рахунок позивача ОСОБА_3 Представник позивача у судовому засіданні, позивач у поясненнях банку, третя особа у поясненнях банку та показаннях слідчому вказали на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 між собою договірних відносин не мали, у ОСОБА_4 також були відсутні деліктні зобов'язання перед позивачем. Більше того, вони не знають один одного та ніколи не зустрічались. ОСОБА_4 стверджує, що кошти, в чому числі у сумі 24 500 грн, перераховані з її карткового рахунку шахрайським способом. ОСОБА_3 зазначає, що, на його думку, ці кошти перерахував йому малознайомий, якому він обміняв валюту іншої країни на гривню. При цьому, позивач та представник позивача не заявляли клопотань про виклик та допит свідків; жодних претензій у ОСОБА_3 до інших осіб, окрім відповідача-банку, немає.

Листом від 25 липня 2018 року №вх8331, 8034/125/52/02-2018 начальник слідчого відділення СВ Печерського УП ГУ НП у м.Києві, на виконання ухвали суду про витребування доказів, надає інформацію про те, що в процесі досудового розслідування кримінального провадження номер 12018100060003607 потерпіла ОСОБА_4 звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» щодо несанкціонованого списання коштів з проханням їх повернути. За результатами розгляду даного звернення публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» було повернуто грошові кошти в сумі 24 500 грн на банківську картку ОСОБА_4 (а.с.122).

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні «Гайдук та інші проти України» від 2 липня 2002 року (заяви NN 45526/99, 46099/99, 47088/99, 47176/99, 47177/99, 48018/99, 48043/99,48071/99, 48580/99, 48624/99, 49426/99, 50354/99, 51934/99, 51938/99, 53423/99,53424/99, 54120/00, 54124/00, 54136/00, 55542/00, 56019/00) Європейський суд з прав людини нагадав, що згідно з постійною практикою органів Конвенції поняття «майна» в розумінні статті 1 Протоколу № 1 може охоплювати як «фактичне майно» (див. рішення у справі Ван дер Мусселе проти Бельгії від 23 листопада 1983 р., серія А № 70, с. 23, п. 48), так і майнові цінності, в тому числі боргові вимоги, згідно з якими заявник може претендувати щонайменше на «законне сподівання» на фактичне користування правом власності (див. рішення в справі «Пайн Велей Девелопментс ЛТД та інші проти Ірландії» від 29 листопада 1991 р., серія А № 222, с. 23, п. 51, в справі «Пресос Компанія Навієра СА проти Бельгії» від 20 листопада 1995 р., серія А № 332, с. 21, п. 31). З іншого боку, це положення не гарантує жодного права на те, щоб стати власником того чи іншого майна (див. справу «Лінде проти Швеції», петиція № 11628/85, рішення Комісії від 9 травня 1986 р., DR 47, с. 270).

Однак позивач не довів суду правової підстави набуття права власності на грошові кошти, які просить стягнути з відповідача як помилково списані. Не зважаючи на те, що кошти у сумі 24 500 грн повернуті ОСОБА_4 у позасудовому порядку, в ході досудового розслідування кримінального провадження за фактом шахрайського заволодіння її майном, суд вважає, що стягнення з відповідача-банку коштів на користь позивача покладе на відповідача непропорційний та неспівмірний тягар, зважаючи на недоведеність правомірності набуття позивачем цих коштів. При цьому суд вважає встановленим, що кошти повернуті ОСОБА_4 - особі, яка не давала легітимного розпорядження на перерахунок їх на картковий рахунок позивача та висловила вимогу їх повернення шляхом подання відповідних заяв.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно списаної грошової суми в розмірі 24 485 грн слід відмовити.

Відтак, оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 78, 81, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_3 до акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, про зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів,задовольнити частково.

Зобов'язати акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Грушевського, 1Д; адреса для листування: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) відновити обслуговування платіжної картки «Універсальна» номер НОМЕР_2, оформленої на ім'я ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, внутрішньо переміщений за адресою: АДРЕСА_2) та відновити здійснення всіх операцій по цій картці.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 24 485 грн відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області або через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; внутрішньо переміщений за адресою: АДРЕСА_2;

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження за адресою: м.Київ, вул.Грушевського, 1Д; адреса для листування: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3.

Повний тест рішення складено 24 вересня 2018 року.

Головуюча О.П.Чопик