Постанова № 76651970, 18.09.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2018 р. Справа № 909/526/18

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Скрипчук О.С.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакційно-видавничий комплекс “Злагода”, м. Тлумач, вх.№01-05/2020/18 від 05.07.2018 року

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2018 року (суддя – Калашник В.О., місце проголошення ухвали м.Івано-Франківськ)

у справі №909/526/18

за позовом: Тлумацької районної ради, м. Тлумач

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакційно-видавничий комплекс “Злагода””, м. Тлумач

про: визнання права власності на нежитлове приміщення "Редакційно-видавничого комплексу "Злагода" загальною площею 533,0 м.кв. розташоване за адресою: вул. Кармелюка 10, м. Тлумач, Івано-Франківська область.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2-представник на підставі довіреності №154/01-17/01 від 03.09.2018 року;

від відповідача: ОСОБА_3-представник на підставі довіреності №7-05/18-РО від 07.05.2018 року;

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2018 р. у справі №909/526/18 заяву про забезпечення позову від Тлумацької районної ради, – задоволено повністю.

Суд першої інстанції мотивував вищенаведену ухвалу тим, що позивачем до поданої заяви про забезпечення позову додано дакази які підтверджують, що відповідачем вчиняються дії спрямовані на реєстрацію права власності на спірне майно. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову передбачений ст.137 ГПК України, не зупиняє діяльності відповідача та є спів розмірним із заявленими вимогами.

Беручи до уваги вищенаведене а також враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову (накладення арешту на нежитлове приміщення Редакційно-видавничого комплексу "Злагода", загальною площею 533,0 м2, розташоване за адресою: Івано-Франківська область, м. Тлумач, вул. Кармелюка, 10, та заборони ТОВ "РВК "Злагода" вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію права власності на спірне майно) та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви в повному обсязі.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю “Редакційно-видавничий комплекс “Злагода”-подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду, в якій останній просить ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2018 року у справі № 909/526/18 скасувати повністю та відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Підставами для скасування оскаржуваної ухвали суду апелянт вважає те, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції встановив що нежитлове приміщення "Редакційно-видавничого комплексу "Злагода" загальною площею 533,0 м.кв. розташоване за адресою: вул. Кармелюка 10, м. Тлумач, Івано-Франківська область належить Тлумацькій районній раді. Однак такі обставини, на думку апелянта, не можуть встановлюватись за результатом розгляду заяви про забезпечення позову, а можуть бути встановлені після розгляду справи по суті та встановленням відповідного судового рішення по справі.

Також апелянт не погоджується із зазначених в ухвалі суду висновком про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Редакційно-видавничий комплекс “Злагода” вже звернулось до Івано-Франківського ОБТІ, з метою збору документів для реєстрації права власності на спірне майно, що підтверджується листом ОБТІ № 411/01-21 від 18.06.2018 року, що долучений заявником до заяви. Однак до заяви про забезпечення позову в даній справі долучено лише оригінал квитанції про сплату судового збору, лист ОБТІ № 411/01-21 від 18.06.2018 року в матеріалах справи відсутній.

Апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала не містить жодних доводів з приводу обґрунтування того, яким чином можлива реєстрація права власності може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Також відсутні будь які докази того , що відповідач вже звернувся чи має намір звертатись за реєстрацією такого права власності.

Апелянт також наводить інші доводи які вважає підставними для скасування оскаржуваної ухвалу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2018 р. справу №909/526/18 призначено судді-доповідачу ОСОБА_4 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Скрипчук О.С. та Якімець Г.Г..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 року, було відкрито провадження по справі №909/526/18 та призначено розгляд на 24.07.2018 року.

Ухвалою суду від 24.07.2018 року розгляд справи відкладався з мотивів, наведених у ній.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04.09.2018 року №535 справу №909/526/18 призначено до повторного автоматизованого розподілу у зв’язку із перебуванням у відпустці судді – члена колегії Якімець Г.Г..

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.09.2018 року судову справу №909/526/18, розприділили головуючому судді Костів Т.С.. та іншим суддям, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 04.09.2018 року розгляд справи відкладався на 18.09.2018 року з мотивів наведених у ній.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В ході судового засідання представникам учасників справи права і обов”язки, передбачені ст.42 ГПК України роз”яснені.

В судове засідання 18.09.2018 року представник апелянта з’явився, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

Представник позивача в судовому засіданні 18.09.2018 року проти апеляційної скарги заперечив, з підстав викладених у поданому письмовому відзиві на неї, надав усні пояснення по суті спору. (вих. № 152/01-17/01 від 30.08.2018 року від 24.04.2018 року)

Колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції, Тлумацька районна рада звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про визнання права власності на нежитлове приміщення "Редакційно-видавничого комплексу "Злагода" загальною площею 533,0 м.кв. розташоване за адресою: вул. Кармелюка 10, м. Тлумач, Івано-Франківська область.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення "Редакційно-видавничого комплексу "Злагода" загальною площею 533,0 м.кв. розташоване за адресою: вул. Кармелюка 10, м. Тлумач, Івано-Франківська область, та заборони ТОВ "Злагода" вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію права власності на зазначене майно.

Заява обґрунтована тим, що у грудні 2016 року ТОВ "РВК "Злагода" звернулося із позовною заявою до Тлумацької районної ради Івано-Франківської області про визнання за позивачем права власності на вищезгадане нежитлове приміщення та скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за Тлумацькою районною радою Івано-Франківської області права власності на це приміщення. Господарським судом Івано-Франківської області, 09 лютого 2017 року прийнято рішення у справі №909/1131/16 яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "РВК "Злагода" до Тлумацької районної ради про визнання за позивачем права власності на спірне нежитлове приміщення Редакційно-видавничого комплексу "Злагода" та скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за Тлумацькою районною радою Івано-Франківської області права власності на зазначену нерухомість відмовлено. В квітні 2017 року ТОВ "РВК "Злагода" звернулося до адміністративного суду з позовом до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради ОТГ ОСОБА_6, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради ОТГ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - Тлумацька районна рада Івано-Франківської області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 29 квітня 2016 року, індексний номер 29471123. 12 лютого 2018 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "РВК "Злагода". 22 травня 2018 року Львівським апеляційним адміністративним судом рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду скасовано, апеляційну скаргу ТОВ "РВК "Злагода" задоволено - визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_6 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 29 квітня 2016 року, індексний номер 29471123.

Беручи до уваги вищенаведене, заявник подаючи заяву про забезпечення позову вважає, що враховуючи, що державну реєстрацію нерухомого майна нежитлового приміщення Редакційно-видавничого комплексу "Злагода", що належить Тлумацькій районній раді Івано-Франківської області, скасовано, а в розпорядженні ТОВ "РВК "Злагода" наявним є не скасований, помилково виданий документ на право власності на спірне майно, а саме: реєстраційне посвідчення від 17.03.1998 року, яке дає змогу ТОВ "РВК "Злагода" звернутися до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щодо реєстрації права власності за ним, приховуючи при цьому про рішення Івано-Франківського господарського суду від 09 лютого 2017 року у справі № 909/1131/16. Реєстрація відповідачем права власності на спірне майно за ТОВ "РВК "Злагода" суттєво ускладнить повернення спірного майна у комунальну власність, таким чином, заявник вважає наявною реальну загроза не виконання в подальшому рішення суду в даній справі і порушення законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16, з наступними змінами і доповненнями, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом позову у даній справі є визнання права власності на нежитлове приміщення "Редакційно-видавничого комплексу "Злагода" загальною площею 533,0 м.кв. розташоване за адресою: вул. Кармелюка 10, м. Тлумач, Івано-Франківська область.

В матеріалах справи наявний лист ОБТІ №411/01-21 від 18.06.2018 року згідно якого вбачається, що в червні 2018 року ТОВ "Редакційно-видавничого комплексу "Злагода" звернулось до ОБТІ із заявою про надання копії реєстраційного посвідчення стосовно об’єкта нерухомого майна загальною площею 533,0 м.кв. розташованого за адресою: вул. Кармелюка 10, м. Тлумач, Івано-Франківська область відповідно до якого 04.06.2018 року між ОКП Івано-Франківське ОБТІ та ТОВ "Редакційно-видавничого комплексу "Злагода" було укладено договір № 60 про надання послуг, а також договір № 64 від 07.06.2018 року про надання послуг, згідно якого ОБТІ зобов’язується виготовити довідку про технічну характеристику та наявність зареєстрованого права власності на об’єкт нерухомого майна загальною площею 533,0 м.кв. розташованого за адресою: вул. Кармелюка 10, м. Тлумач, Івано-Франківська область.

Враховуючи предмет спору - визнання права власності на нежитлове приміщення "Редакційно-видавничого комплексу "Злагода" загальною площею 533,0 м.кв. розташоване за адресою: вул. Кармелюка 10, м. Тлумач, Івано-Франківська область, та вчинені ТОВ "Редакційно-видавничого комплексу "Злагода" дії щодо збору документів для реєстрації права власності на спірне майно, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду та вважає вжиті судом першої інстанції заходи до забезпечення позову адекватними, а їх застосування правомірним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У відповідності до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2018 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2018 року у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 275, 276, 281, 282, 283, 284, 285 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакційно-видавничий комплекс “Злагода”, м. Тлумач, вх.№01-05/2020/18 від 05.07.2018 року -залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2018 року залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено і підписано 21 вересня 2018 р.

Головуючий суддя Костів Т.С.

суддя Скрипчук О.С.

суддя Желік М.Б.