Постанова № 76651847, 18.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2018 р. Справа№ 910/967/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Бойко Р.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 29.03.2018 (повне рішення складено 05.04.2018)

у справі № 910/967/18 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів

України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного

підприємства «Адміністрація морських портів України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ліга»

про стягнення 70 577,04 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ») в особі Білгород-Дністровської філії звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ліга» (далі - ТОВ «Інтер-Ліга») про стягнення 70 577,04 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №112-В-АМПУ-16 на виконання робіт від 09.12.2016 щодо виконання робіт у визначений договором термін та повернення сплаченої Білгород-Дністровською філією Державного підприємства «АМПУ» передплати в розмірі 30%, що становить суму 62 218,84 грн., відтак просило стягнути з відповідача вказану суму передплати та 8 358,20 грн. пені за період з 22.12.2016 по 20.06.2017.

Заперечуючи проти позову, відповідач наголосив на виконанні ним робіт за згаданим договором в повному обсязі та належним чином, що підтверджується долученими до відзиву звітом виконання передпроектних робіт з реконструкції/технічного переоснащення систем зовнішнього освітлення Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та висновками експертиз на підтвердження обґрунтованості та законності вказаного звіту.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що Білгород-Дністровська філія ДП «АМПУ» не одержувала від відповідача акту виконаних робіт, оскільки останнім послуги за договором не надавались. З долучених до відзиву документів вбачається, що у висновках експертиз використовується одне і те ж графічне зображення прожекторної щогли, а прожекторної щогли №ПМ-19 взагалі не існує.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі № 910/967/18 у задоволенні позовних вимог ДП «АМПУ» в особі Білгород-Дністровської філії ДП «АМПУ» відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. За твердженнями апелянта, висновки суду про те, що відповідачем здано до установи зв'язку відправлення позивачу з результатами виконаних робіт, в тому числі й акту приймання-передачі виконаних робіт, тобто відповідачем виконано свій обов'язок за договором, є неправомірними, оскільки за умовами договору приймання виконаних робіт по кожному об'єкту здійснюється підписанням сторонами окремих двосторонніх актів прийому-передачі звітів по кожному об'єкту, а філія протягом 5 робочих днів з дня отримання акту виконаних робіт зобов'язана його розглянути і підписати або надати мотивовану письмові відмову від його підписання. Проте філія не отримувала згаданого акту, відповідно й не могла надати своїх заперечень на нього. На переконання апелянта, в порушення умов договору відповідачем оплачених робіт взагалі не виконувалось, строк дії договору закінчився, проте кошти на даний час не повернуто. Оскільки термін виконання робіт, а отже й освоєння коштів на заявлену суму сплинув, термін дії договору закінчився 31.12.2016, відповідно правовідносини між сторонами припинились й підстава отримання відповідачем коштів в розмірі 62 218, 84 грн., перерахованих в якості авансу за виконані роботи, відпала.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач подав відзив, в якому зазначив про безпідставність на необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції 18.09.2018 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, відтак апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами, тим більше, що в судовому засіданні 28.08.2018 представник відповідача надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, а оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких зазначив, що сторони не дійшли згоди щодо укладення мирової угоди, підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 09.12.2016 між ДП «АМПУ» (позивачем, замовником за договором) та ТОВ «Інтер-Ліга» (відповідачем, виконавцем за договором) укладено договір №112-В-АМПУ-16 на виконання робіт (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов'язався виконати наступні роботи: «Виконання передпроектних робіт з реконструкції/технічного переоснащення систем зовнішнього освітлення філій ДП «АМПУ» (код ДК 021-2015:45000000-7 - будівельні роботи), а замовник -прийняти та оплатити такі роботи в повному обсязі в порядку та на умовах, визначених Договором.

Виконання робіт здійснюється в обсягах та у строки, які узгоджені у Технічному завданні на виконання робіт (додаток №1 до Договору), Зведеному кошторисі (додаток №2 до Договору) та Календарному плані виконання робіт (додаток №3 до Договору), що є невід'ємними частинами Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору виконавець виконує роботи як власними силами і засобами, так і з залученням третіх осіб.

Ціна Договору згідно п. 2.1 складається із загальної вартості робіт відповідно до Кошторису і складає 3 841 497,93 грн. Ціна Договору включає в себе вартість комплексу робіт, які визначені Технічними завданнями.

Положеннями п. 2.2 Договору сторони погодили, що оплата за виконання робіт здійснюється у наступному порядку:

- замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 30% від ціни Договору, що становить 1 152 449,38 грн. з ПДВ, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання оригіналу належним чином оформленого рахунку виконавця після підписання Договору;

- наступну оплату замовник сплачує поетапно в розмірі 70% від встановленої ціни відповідного етапу згідно Кошторису, після підписання сторонами Акту прийомки-передачі звіту по кожному об'єкту протягом 10 банківських днів з дати надання належним чином оформлених рахунків.

Розрахунки між сторонами здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, вказаний в Договорі (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору строк безпосереднього виконання робіт, зазначений в Календарному плані виконання робіт, не повинен перевищувати 30 календарних днів.

За умовами п. 5.7 Договору приймання виконаних робіт по кожному об'єкту здійснюється підписанням сторонами окремих двосторонніх Актів прийому-передачі звітів по кожному об'єкту. Замовник протягом 5 робочих днів з дати отримання Акту виконаних робіт зобов'язаний розглянути і підписати його або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від його підписання. У разі мотивованої відмови замовника від прийняття робіт сторонами складається двосторонній Акт з переліком зауважень та строків їх усунення.

Цей Договір згідно п. 3.1 набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками і діє до 31.12.2016, а за фінансовими зобов'язаннями сторін (здійснення розрахунків) до їх повного виконання.

Згідно Зведеного кошторису (додаток №2 до Договору) повна вартість робіт по Білгород-Дністровському порту складає 207 396,11 грн. з ПДВ.

Цивільні права та обов'язки на підставі ч. 1 ст. 11 ЦК України виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором підряду (ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України) одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин (ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України) повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо виконання робіт у визначений сторонами термін та повернення сплаченої Білгород-Дністровською філією Державного підприємства «АМПУ» передплати в розмірі 30%, що становить 62 218,84 грн.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов Договору позивач дійсно перерахував на рахунок відповідача 62 218,84 грн. - 30% передоплати за виконання робіт, що підтверджується платіжним дорученням №407 від 27.12.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання робіт або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Положеннями п. 5.1 Договору сторони погодили, що строк безпосереднього виконання робіт, зазначений в Календарному плані виконання робіт, не повинен перевищувати 30 календарних днів.

З наявного в матеріалах справи Календарного плану виконання робіт (додатку №3 до Договору) не видно в який саме місяць та рік виконавець зобов'язаний виконати підрядні роботи.

Проте, враховуючи умови п. 3.1 Договору, відповідно до якого він діє в частині виконання робіт до 31.12.2016, а також пояснення відповідача про те, що ТОВ «Інтер-Ліга» приступила до виконання робіт ще у грудні 2016 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладаючи Договір сторони мали на увазі, що виконання робіт підрядником матиме місце в грудні 2016 року.

Водночас, зважаючи на те, що укладаючи 09.12.2016 Договір сторони передбачили припинення його дії 31.12.2016, встановлював виконавцю строк для виконання робіт - 30 календарних днів, тобто строк дії Договору є меншим на 8 календарних днів від визначеного сторонами строку, протягом якого відповідач зобов'язаний виконати роботи за Договором, тобто укладаючи Договір сторони презюмували, що зобов'язання, які виникли між ними на підставі Договору, будуть тривати навіть після закінчення строку його дії, визначеного п. 3.1 Договору.

За умовами п. 5.7 Договору приймання виконаних робіт по кожному об'єкту здійснюється підписанням сторонами окремих двосторонніх актів прийому-передачі звіту по кожному об'єкту.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено звіт виконання передпроектних робіт з реконструкції/технічного переоснащення систем зовнішнього освітлення Білгород-Дністровської філії ДП «АМПУ», висновки експертиз за результатами експертного обстеження щогл від 21.12.2016 та докази їх направлення разом із актом здачі-приймання звіту позивачу в особі Білгород-Дністровській філії ДП «АМПУ», а саме опис вкладення в цінний лист від 25.01.2018 та фіскальний чек від 25.01.2018.

При цьому, з наявних в матеріалах справи висновків експертиз, які в свою чергу містять фотографії об'єктів дослідження (прожекторних щогл), вбачається, що виконавець приступив до виконання робіт за Договором ще у грудні 2016 року, що спростовує доводи позивача (апелянта) про зворотне, оскільки для здійснення фотографічних знімків об'єктів дослідження, позивач зобов'язаний був допустити на територію цієї Філії, де знаходяться об'єкти дослідження, представників відповідача, а відтак знав про початок виконання відповідачем погоджених Договором підрядних робіт.

Твердження позивача про те, що за наявності у Філії проблем з поштовим зв'язком, дані документи нею не одержувались, що також підтверджено відповідачем - дане відправлення повернулось не врученим ТОВ «Інтер-Ліга», не заслуговують на увагу, адже наявність проблем з одержанням Філією поштових відправлень не свідчить про невиконання ТОВ «Інтер-Ліга» своїх зобов'язань (виконання робіт) за Договором та не передання їх замовнику.

За приписами ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в його тексті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання відповідачем робіт, адже обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13.09.2017 у справі №922/4783/16, від 23.02.2015 у справі №910/7686/13, від 11.05.2012 у справі №21/5005/14068/2011 та в п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)».

Оскільки відповідачем завершено виконання визначених Договором підрядних робіт та здано до установи зв'язку відправлення про надіслання позивачу результатів виконаних робіт, в тому числі Акта приймання-передавання виконаних робіт, суд першої інстанції на підставі ч. 2 ст. 255 ЦК України дійшов правомірного висновку, що ТОВ «Інтер-Ліга» передано ДП «АМПУ» в особі його Філії Звіт з висновками експертиз за Актом прийому-передачі, тобто виконано свої зобов'язання за Договором.

Разом з цим, судом досліджено інформацію з сайту пошукової системи ДП «Укрпошта» щодо відправлення поштових відправлень як по відправці згаданого Акту, так і ухвал у даній справі, та встановлено їх недоставлення Філії відділенням поштового зв'язку у Білгород-Дністровську та повернення відправнику.

Як вище згадувалось, за умовами п. 5.7 Договору приймання виконаних робіт по кожному об'єкту здійснюється підписанням сторонами окремих двосторонніх Актів прийому-передачі звітів по кожному об'єкту. Замовник протягом 5 робочих днів з дати отримання Акту виконаних робіт зобов'язаний розглянути і підписати його або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від його підписання. У разі мотивованої відмови замовника від прийняття робіт сторонами складається двосторонній Акт з переліком зауважень та строків їх усунення.

Таким чином, в силу приписів ст. 853 ЦК України та умов п. 5.7 Договору у позивача наявний обов'язок прийняти виконану роботу або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від її прийняття., чого позивачем не зроблено.

З огляду на наведене та те, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано, що ТОВ «Інтер-Ліга» надано ДП «АМПУ» Акт приймання передавання виконаних робіт щодо Філії разом із документами за Договором ще у січні 2017 року, а також позивачем не доведено направлення відповідачу обґрунтованих зауважень або відмови від підписання вказаного Акту протягом 5 робочих днів з дня його одержання, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, що підрядні роботи за Договором є такими, що прийняті позивачем.

Твердження позивача про те, що зобов'язання сторін припинились в зв'язку з направленням відповідачеві вимоги про повернення попередньої оплати через тривале невиконання ним своїх зобов'язань за Договором (невиконання робіт), визначальними є положення ст. 849 ЦК України, якими передбачено випадки, за яких замовник може відмовитись від договору підряду, а саме:

- на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України - у будь-який час до закінчення роботи, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

- на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

- на підставі частини 3 статті 849 Цивільного кодексу України - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

При цьому, відмова замовника від договору, яка за своєю суттю є одностороннім правочином, може бути вчинена виключно до моменту завершення виконання підрядником робіт та має бути доведена до підрядника (шляхом направлення письмового листа) з чітким посиланням на правову підставу (норму Цивільного кодексу України), у відповідності до якої замовник відмовляється від договору підряду, оскільки в кожному з наведених випадків настають різні правові наслідки і виникають різні права та обов'язки у сторін. В той час, як відсутність факту вчинення замовником одностороннього правочину відмови від договору підряду на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 849 ЦК України виключає правомірність вимоги замовника про повернення попередньої оплати за договором підряду.

Прострочення підрядником виконання робіт лише дає право замовнику на відмову від договору згідно ч.ч. 2, 3 ст. 849 ЦК України, проте не є автоматичною підставою для виникнення грошового зобов'язання з повернення на користь замовника одержаних коштів (в тому числі в якості збитків).

Таким чином, не зважаючи на наявність у замовника права в будь який момент відмовитися від договору з посиланням на відповідну підставу відмови виключно до моменту одержання результатів робіт (під час активного прострочення підрядника), замовник, у випадку не реалізації цього права, передбаченого ст. 849 ЦК України, мав обов'язок прийняти належним чином передані роботи. Тобто, обґрунтована реалізація такого права до моменту передачі результатів робіт є підставою для припинення зобов'язання підрядника виконати роботи та виникнення зобов'язання підрядника відшкодувати збитки замовника (якими, як правило є сума перерахованого авансу). Вказані зобов'язання є взаємовиключними, а їх трансформація здійснюється у викладеному вище судом порядку.

З огляду на наведене, відмова у прийнятті вже одержаних робіт з посиланням на передбачені ч. 2, 3 ст. 849 ЦК України обставини є неможливою, оскільки порушує встановлені ЦК України принципи добросовісності, розумності та обов'язковості виконання умов договору, оскільки підрядник, який прострочив, не одержавши відмову замовника від виконання робіт раніше, обґрунтовано розраховує на очікування замовника на їх виконання та чинність відповідного зобов'язання по виконанню робіт і як наслідок одержання плати за такі роботи.

Разом з цим, за твердженнями позивача, через невиконання відповідачем своїх зобов'язань, йому була направлена претензія про стягнення заборгованості (лист вих. №12/09-10/919/17 від 12.05.2017), в якій позивач просив відповідача сплатити штрафні санкції за невиконання робіт у визначені Договором строки.

В подальшому позивачем було направлено на адресу відповідача листа №12-09-23/44/18 від 05.01.2018, в якому ДП «АМПУ» в зв'язку з невиконанням робіт за Договором просило ТОВ «Інтер-Ліга» повернути суму попередньої оплати та сплатити штрафні санкції.

При цьому, в жодному із вищезгаданих листів позивач не вказував про відмову від Договору (зобов'язань, які виникли на підставі Договору), що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав вважати, що ДП «АМПУ» відмовилося від Договору та правовідносини між сторонами припинились з виникненням грошового зобов'язання відповідача, а нарахування штрафних санкцій не зумовлює відмову від Договору, а є правом замовника.

Оскільки позивачем не доведено виникнення у відповідача грошового зобов'язання, стягнення якого є предметом даного спору, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про безпідставність та необґрунтованість вимог ДП «АМПУ» в особі Філії про стягнення з ТОВ «Інтер-Ліга» 62 218,84 грн. сплаченої суми попередньої оплати за Договором, відтак в позові в цій частині слід відмовити.

В зв»язку з цим не підлягають задоволенню й заявлені ДП «АМПУ» в особі Філії вимоги щодо пені, нарахованої на підставі п. 6.5 Договору за несвоєчасне повернення відповідачем такої суми коштів, як похідні від вищезгаданих.

Доводи позивача (апелянта) з приводу порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 240, 269-270, 273, 275, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 у справі № 910/967/18 - без змін.

Матеріали справи № 910/967/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.09.2018

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук