Ухвала суду № 76651682, 25.09.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

25 вересня 2018 року

м. Чернігів

справа № 927/706/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши заяву № б/н від 11.09.2018

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер 9 Агросервіс»

вул. Курська,147, 4 поверх,офіс 6, м. Суми, 40000

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС»

вул. Південна,21Б, м. Бахмач, Чернігівська обл., 16506

про видачу судового наказу

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юпітер 9 Агросервіс» звернулося до Господарського суду Чернігівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС» 48283,93 грн заборгованості, яка виникла за договором поставки запасних частин ЗЧН-38 від 31.05.2017 та договору про надання послуг № ТС-696 від 30.05.2017.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником умов договору поставки запасних частин ЗЧН № 38 від 31.05.2017 та договору про надання послуг № ТС-696 від 30.05.2017.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу, виходячи з наступного.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

За змістом ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Крім того, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Заявник у поданій заяві обґрунтовує свої вимоги порушенням боржником умов договору поставки запасних частин від 31.05.2017 № ЗЧН-38, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 10732,35 грн по неоплаті вартості запасних частин, отриманих згідно видаткових накладних № 15141 від 25.10.2017 на суму 10015,25 грн, № 10777 від 08.08.2017 на суму 4463,70 грн.

За порушення грошового зобов’язання по оплаті вартості запасних частин заявником нараховані 602,75 грн інфляційних, 275,22 3% річних та 30503,40 грн пені.

Крім того, заявник обґрунтовує свої вимоги порушенням боржником умов договору надання послуг від 30.05.2017 № ТС-696, відповідно до якого заявником були надані послуги, що підтверджуються Актом виконаних робіт № ЮА 000015347 від 26.10.2017 на загальну суму 4533 грн (з ПДВ).

За порушення грошового зобов’язання по оплаті вартості наданих послуг заявником нараховані 254,58 грн інфляційних, 117,36 грн 3% річних та 1265,27 грн пені.

Загалом, сума заборгованості за двома договорами становить 48283,93 грн, яка і визначена заявником як сума вимог.

Проте, у прохальній частині заяви заявник просить стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер 9 Агросервіс» суму заборгованості 23097 грн, суму нарахованої пені 3579,09 грн, 321 грн 3% річних, 1008,96 грн інфляційних, що разом складає 28006,05 грн.

Таким чином, заявником не зазначено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не додано та не вказано переліку доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо видачі судового наказу в частині стягнення 23097 грн суми заборгованості, 3579,09 грн пені, 321 грн 3% річних, 1008,96 грн інфляційних, що разом складає 28006,05 грн, що є порушенням приписів п. п. 4, 5 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Стосовно вимоги заявника об’єднати вимоги до боржника, суд зазначає наступне:

За змістом ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об’єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об’єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Наказне провадження — це самостійний і спрощений вид судового провадження у господарському судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Таким чином, суд зазначає, що ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» звернувся до суду в порядку наказного провадження, тоді як положення Господарського процесуального кодексу України щодо об’єднання декількох вимог застосовується в порядку спрощеного та загального провадження.

Відповідно до ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

В той же час, статтею 148 ГПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Об’єднання позовних вимог в порядку наказного провадження не передбачено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу заявнику.

Відповідно до частини 2 статті 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст. 148, 150, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юпітер 9 Агросервіс», вул. Курська,147, 4 поверх, офіс 6, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 38137023, у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС», вул. Південна,21Б, м. Бахмач, Чернігівська обл., 16506, код ЄДРПОУ 03794673, 48283,93 грн заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 25.09.2018.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна