Ухвала суду № 76651175, 17.09.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.09.2018 р. Справа № 914/2583/15

м.Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., при секретарі Зарицькій О.Р., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра", м. Львів

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі

за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра", м. Львів;

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця Новоженова Олександра Олександровича, м. Івано-Франківськ;

про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001р., зобов'язання повернути об'єкт оренди

зацікавлена особа за заявою: Приватний виконавець Пиць Андрій Андрійович, м.львів

За участю представників:

від заявника (боржника): Дем’яновська Ю.Д., Керо Р.П. - представники (довіреності в матеріалах справи);

від позивача: Мартиняк Р.М. - представник (довіреність в матеріалах справи);

приватний виконавець: Пиць Андрій Андрійович

від третьої особи: не з'явився

На розгляд господарського суду Львівської області поступила заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" (відповідач по справі), у якій заявник просить суд:

1) визнати наказ господарського суду Львівської області від 31.03.2016 у справі №914/2583/15 таким, що не підлягає виконанню;

2) на час розгляду даної заяви зупинити виконавче провадження №55842047 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 31.03.2016 у справі №914/2583/15.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2018 заяву для розгляду передано судді Кітаєвій С.Б.

Ухвалою суду від 07.09.2018р., відмовлено заявнику у задоволенні клопотання про зупинення виконавчого провадження №55842047 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 31.03.2016 у справі №914/2583/15; заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 17.09.2018р.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Відповідно до ч.3 ст.328 ГПК України, суд розглядає заяву з десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Представники заявника (відповідача) в судове засідання 17.09.2018р. з'явилися, підтримали заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю з підстав, наведених у заяві.

Представник позивача в судове засідання 17.09.2018р. з'явився, проти заяви заперечив, зазначивши що дана заява безпідставна та не обгрунтована.

Приватний виконавець в судове засідання 17.09.2018р. з'явився, надав усні пояснення по суті заяви, проти її задоволення заперечив. Повідомив також про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі №914/2583/15 на підставі виданого судом 31.03.2016 року наказу.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання 17.09.2018р. не забезпечила, поважності причин неявки суду не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином.

Розглянувши матеріали заяви, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.10.2015 року у справі №914/2583/15 (суддя Крупник Р.В.) позов задоволено частково: розірвано договір оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001р., укладений між Управлінням ресурсів Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра»; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташований за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7 та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 2436,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2018р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. та рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015р. залишено без змін, а касаційну скаргу ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» без задоволення.

Відтак, 31.03.2016р. на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2015р. було видано відповідні накази (№044399 та №044400).

19.07.2016р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про зміну способу виконання рішення суду.

За результатами розгляду заяви, ухвалою суду від 28.07.2016р. (суддя Крупник Р.В.) змінено спосіб виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015р. у справі № 914/2583/15 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташований за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7 на виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» з цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташованого за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» на ухвалу господарського суду Львівської області від 28.07.2016р. повернуто скаржнику. Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2016р. ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2016р. залишена без змін, а касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» - без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 15.08.2016р. державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львова винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51927060 та надано ТОВ «Кассандра» строк до 21.08.2016р. самостійно виконати виконавчий документ.

23.08.2016р. державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львова встановлено, що боржником у самостійний строк для виконання рішення суду не виконано.

12.10.2016р., у зв'язку з добровільним невиконанням рішення суду, державний виконавець призначив примусове виконання наказу №914/2583/15 від 31.03.2016р. на 11.00 год. 19.10.2016р. за адресою м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7. Крім цього, державний виконавець направив сторонам виконавчого провадження вимогу-попередження №1059/11 від 12.10.2016р. про необхідність бути присутніми для участі у проведенні вказаних виконавчих дій.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2016р. державним виконавцем в присутності понятих, працівника поліції, представника стягувача та суборендарів складено акт в котрому встановлено, що при виході за адресою м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7 боржника ТОВ «Кассандра» не встановлено. Натомість за вказаною адресою знаходяться фізичні особи, які не визначені виконавчим документом, як боржники. Як зазначено на звороті акту державного виконавця від 19.10.2016р. останній вирішив перенести виконання на 27.10.2016р. Вказаний акт підписано всіма учасниками, які були присутні при проведенні виконавчих дій. 19.10.2016р. винесено Постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі положень п.5 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

04.01.2017р. Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулося до господарського суду Львівської області із скаргою про визнання недійсною постанови Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.10.2016р. ВП 51927060, визнання дій державного виконавця неправомірними і незаконними, зобов'язання державного виконавця вжити заходів для виконання наказу у справі № 914/2583/15.

За результатами розгляду даної скарги, ухвалою суду від 23.02.2017р. (суддя Крупник Р.В.) скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено частково, визнано незаконною постанову головного державного виконавця Галицького ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області від 19.10.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачу, а в решті вимог скарги відмовлено.

У зв'язку з наведеним, 05.05.2017р. головним державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській обл. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53855633, надано боржнику строк для самостійного виконання рішення протягом 10 робочих днів, стягнуто з боржника 12800,00 грн. виконавчого збору.

19.05.2017р. державним виконавцем здійснено вихід на місце знаходження ЦМК ДКП «Кіновідеоцентр «Кассандра» - м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7, за результатами складено відповідний акт. В акті зазначено, що боржника за вказаною адресою не виявлено, натомість у приміщенні знаходяться адвокати, якими надано копії договорів суборенди, укладених між ТОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» та ФОП Підлісним І.Ю., між ФОП Підлісним Ю.І. та ФОП Скоробагатим М.В. та між ФОП Підлісним Ю.І. та ФОП Скоробагатим М.В.

У зв'язку з відсутністю боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі, 02.06.2017р. головним державним виконавцем на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №53855633.

27.06.2017р. Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулося до суду із скаргою про визнання недійсною постанови Галицького ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.06.2017р. ВП №53855633, визнання дій державного виконавця неправомірними і незаконними, зобов'язання державного виконавця вжити заходів для виконання наказу у справі №914/2583/15, зобов'язання повернути об'єкт оренди.

Ухвалою суду від 30.08.2017р. (суддя Крупник Р.В.) скаргу задоволено частково, визнано незаконною постанову головного державного виконавця Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській обл. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №53855633 від 02.06.2017р., а в решті вимог скарги - відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017р. відмовлено у задоволенні клопотання ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» про поновлення встановленого для апеляційного оскарження строку та апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2017р. касаційну скаргу ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» повернуто без розгляду.

20.02.2018р. приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. відкрито виконавче провадження №55842047 на підставі наказу господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016р.

06.09.2018 року до господарського суду Львівської області поступила заява боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» - відповідача по справі) про визнання наказу суду від 31.03.2016 року у справі №914/2583/15 таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» 1404-У111 від 02.06.2016 року виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа , зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Це означає, стверджує заявник, що примусове виконання рішення виконавець розпочинає не інакше як за заявою стягувача і на підставі наданого ним виконавчого документа. При цьому виконавець перевіряє виконавчий документ за формальними ознаками - чи відповідає пред»явлений виконавчий документ вимогам, визначеним ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавець не наділений повноваженнями визначати який з кількох виконавчих документів слід виконувати.

Заявник стверджує, що на виконання рішення господарського суду Львівської області у даній справі двічі видавався виконавчий документ:

1) виконавчий документ - наказ господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016, яким «зобов»язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташований за адресою: м.Львів, пл.Міцкевича, 6/7»;

2) виконавчий документ - ухвала господарського суду Львівської області від 28.07.2016, якою змінено спосіб виконання рішення господарського суду Львівської області «на виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецткий центр дозвілля «Кассандра» (79000, м.Львів, пл.Міцкевича, 6/7; код ЄДРПОУ 30051871) з цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташованого за адресою: м.Львів, пл.Міцкевича, 6/7».

Окрім того, за доводами заявника наказ господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016 не відтворює резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015 року, тому що резолютивна частина вказаного рішення була змінена ухвалою господарського суду Львівської області від 28.07.2016 року.

Заявник в обгрунтування заяви про визнання наказу таким , що не підлягає виконанню, покликається також на те, що за наявності двох виконавчих документів рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015 у справі №914/2583/15 не виконується вчасно через неправильні дії саме стягувача - Управління комунальної власності, який пред»являє до виконання наказ господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016. Вважає, що у нього (у заявника, боржника) відсутній обов»язок виконувати наказ господарського суду Львівської області від 31.03.2016 так як такий не відповідає резолютивній частині рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015р. Вважає, що він (заявник) зобов»язаний виконати тільки виконавчий документ - Ухвалу господарського суду Львівської області від 28.07.2016, якою змінено спосіб виконання рішення господарського суду Львівської області.

На підставі наведеного заявник просить визнати наказ господарського суду Львівської області від 31.03.2016 у справі №914/2583/15 таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні приватний виконавець подав клопотання (яке в подальшому було зареєстровано за вх.№34202/18 від 17.09.2018р.) про долучення постанови від 07.09.2018р. про закінчення виконавчого провадження №55842047 з примусового виконання рішення суду на підставі наказу №914/2583/15 від 31.03.2016 року.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, вислухавши представників учасників справи, суд приходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Частинами другою та четвертою статті 117 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, визначено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. У разі якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Таким чином, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, законом пов'язується з певними обставинами, які мали місце на момент його видачі (пред'явлення до виконання):

- помилковою видачею, зокрема, коли судове рішення не підлягало негайному виконанню і не набрало законної сили або пред'явлено до виконання після скасування судового рішення, на підставі якого було видано наказ;

- повним (частковим) погашенням боргу, щодо якого видано наказ, в добровільному порядку боржником чи за нього іншою особою;

- з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Наведений перелік підстав є вичерпним.

Як встановлено судом, рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2015 року у даній справі було залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. та рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015р. залишено без змін, а касаційну скаргу ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» без задоволення.

Наказ на виконання зазначеного судового рішення було видано Господарським судом Львівської області 31.03.2016 року, тобто після набрання рішенням законної сили.

В матеріалах справи відсутні докази того, що наказ від 31.03.2016 року був виданий господарським судом помилково.

Заявником не подано належних доказів в підтвердження добровільного ним виконання наказу Господарського суду Львівської області від 31.03.2016 №914/2583/15 чи іншою особою або з інших підстав.

Навпаки матеріали справи станом на час розгляду заяви по суті свідчать, що наказ Господарського суду Львівської області від 31.03.2016 №914/2583/15 виконано в примусовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає заяву про визнання наказу Господарського суду Львівської області № №914/2583/15 від 31.03.2016 таким, що не підлягає виконанню необґрунтованою, а отже такою що не підлягає задоволенню.

Стосовно доводів заявника про те, що наказ господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016 не відтворює резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015 року, то такі доводи є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи як і доводи про те, що резолютивна частина вказаного рішення була змінена ухвалою господарського суду Львівської області від 28.07.2016 року.

Суд звертає увагу заявника, що суд першої інстанції, на відміну від судів апеляційної та касаційної інстанцій, не наділений повноваженнями змінювати резолютивну частину проголошеного рішення. Зі змісту ухвали від 28.07.2016 року не вбачається, що даним процесуальним документом суд першої інстанції змінив резолютивну частину рішення від 16.10.2015 року. Наказ від 31.03.2016 року виданий судом на виконання рішення суду від 16.10.2015 року у справі №914/2583/15, яке набрало законної сили.

Стосовно посилання у заяві на те, що рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015 року не виконувалось вчасно через неправильні дії саме стягувача - Управління комунальної власності, який пред»явив до виконання наказ господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016 року, то суд критично ставиться до таких доводів заявника з огляду на обставини, встановлені судовими інстанціями у судових рішеннях по даній справі. Крім того, ці обставини (на які посилається заявник) не входять у вичерпний перелік підстав, визначений ГПК для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Суд вбачає за необхідне зазначити, що в предмет дослідження при розгляді заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не входить дослідження судом обставин стосовно правомірності рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та обовязковість рішень суду. Відтак, доводи заявника про те, що він немає обов»язку виконувати рішення суду, яке набрало законної сили у спосіб та у порядку, встановленими судом та на підставі виданого судом наказу суперечить положенням ст.129 Конституції України .

Значення обов'язковості виконання рішення суду висловлено в правовій позиції Європейського суду з прав людини в Рішенні у справі "Деркач та Палек проти України" (Заяви NN 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004 року 1892. Суд знову наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (див. "Бурдов проти Росії", заява N 589498/00, п. 34).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Моргуненко проти України" (Заява N 43382/02) від 6 вересня 2007 року 1885 наголошено, що виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Матківська проти України" (Заява N 38683/04) від 12 березня 2009 року 1886 Суд підкреслює, що виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року 1887 зазначено, що неможливість для заявника отримати результат виконання рішення суду, винесеного на його або її користь, складає втручання у право на мирне володіння майном, яке викладене у першому параграфі статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення

При цьому, зміна способу виконання рішення шляхом виселення боржника (заявника, у даному випадку- ТзОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра») з цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташованого за адресою : м.Львів, пл.Міцкевича,6/7, не змінює суті рішення Господарського суду Львівської області від 16.10.2015 року у справі №914/2583/15 якою, як зазначалось вище - є фактична передача від боржника до стягувача (Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради) цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Кіновідеоцентр «Касандра», об»єкту вказаного у рішенні суду від 16.10.2015 № 914/2583/15 та в наказі Господарського суду Львівської області від 31.03.2016р.

Окрім того, надання судом відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, зміна способу та порядку виконання рішення суду не тягне за собою визнання раніше виданого наказу про примусове виконання рішення суду, таким що не підлягає виконанню. Іншого не передбачено нормами процесуального закону ( ГПК України), що є спеціальними нормами щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, зміни способу та порядку його виконання, оскільки, саме цими нормами ( ст.121 ГПК України в редакції до 15.12.2017р.) врегульовано процедуру надання таких відстрочки або розстрочки, такої зміни способу та порядку.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, також, не передбачено видачі нового наказу суду, у разі надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, зміни способу або порядку виконання рішення суду. У п. 7.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", із змінами та доповненнями, вказано, що ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення підлягає виконанню на підставі пункту 2 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", тому відповідний наказ у такому випадку не видається.

Ухвала про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, зміну способу або порядку виконання рішення суду має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті. При винесенні судом ухвали про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суд, зміну способу та порядку виконання рішення суду примусове виконання рішення суду має здійснюватися на підставі та з урахуванням як раніше виданого судом наказу, так і відповідної ухвали (про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, зміну способу та порядку виконання рішення суду).

Згідно із ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно із ч.2 ст.328 ГПК України, суд визнає виконавчий документи таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіновідеомистецький центр дозвілля "Кассандра" від 31.08.2018р. (вх.№2325/18 від 06.09.2018р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки , передбачені ст.ст.256,257 ГПК України.

Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.

Суддя Кітаєва С.Б.