Рішення № 76651048, 13.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2018Справа № 910/6198/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Жалоби С.Р., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Altus Pharm"

про стягнення 536 848, 00 дол. США, що еквівалентно 14 069 803, 65 грн.

Представники:

від позивача: Ходаковська О.В.;

від відповідача: Митлицький В.П.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Altus Pharm" (далі-відповідач) про стягнення стягнення заборгованості у розмірі 536 848, 00 доларів США, що становить 14 069 803, 65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за контрактом № 52-17/У від 17.11.2017 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.08.2018. Зокрема, зобов'язано позивача надати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на російську мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 року про відкриття провадження у справі № 910/6198/18 у двох примірниках та позовну заяву з додатками в двох примірниках в термін до 14.06.2018 року.

13.06.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 22.05.2018.

Господарський суд міста Києва звернувся до Ташкентського міського економічного суду з Дорученням про вручення документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Altus Pharm".

У судовому засіданні 23.08.2018 оголошено перерву до 13.09.2018.

У даному судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому визнає, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 536 848, 00 доларів США та вказує що відповідач вживає заходи для погашення заборгованості в найближчий час.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розпочато розгляд справи по суті.

Також, у даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача визнав заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.09.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Altus Pharm" (далі - покупець) укладено контракт № 52-17/У, умовами якого передбачено, що позивач продає, а відповідач купує фармацевтичну продукцію, на умовах та в порядку визначеному даним контрактом.

Назва, асортимент, кількість, одиниця виміру та ціна товару, що поставляється за даним контрактом, визначається сторонами у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п. 1.3. контракту, поставка товару здійснюється позивачем окремими партіями відповідно до конкретних заявок відповідача та узгодженою сторонами специфікацією на кожну конкретну партію (поставку) товару в обумовленому даним контрактом порядку.

Згідно п. 2.1. контракту, ціни на товар встановлюються сторонами на кожну партію товару, який поставляється в рамках даного контракту і відображається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного.

Умовами п. 3.2. контракту передбачено, що вантажоотримувачем по даному контракту є Товариство з обмеженою відповідальністю "Altus Pharm", 100100, Республіка Узбекистан, м. Ташкент, Яккасарайський район, вул. А. Каххара, д. 4, кв. 9.

Відгрузка товару здійснюється на протязі 45 календарних днів від дати підписання специфікації на окрему партію товару і отримання повідомлення від відповідача про готовність прийняти товар (п. 3.7. контракту).

Пунктом 4.1. контракту визначено, що оплата за поставлений по даному контракту товар здійснюється покупцем виходячи з узгодженої сторонами у відповідній специфікації вартості товару. Валюта платежу -долари США.

Відповідно до п. 4.2. контракту, відповідач оплачує позивачу вартість кожної поставленої партії товару, шляхом прямого банківського переказу на рахунок позивача.

Згідно п. 4.3. контракту, оплата здійснюється відповідачем не пізніше 120 (ста двадцяти) календарних днів з дня митного оформлення товару, в країні позивача.

Всі спори та розбіжності по даному контракту або у зв'язку з ним підлягають передачі, якщо позивач є продавцем в Господарському суді міста Києва відповідно до регламенту цього суду. Регулюючим правом є матеріальне право країни України (п. 11.1. контракту).

Даний контракт вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2017. За взаємною згодою сторін даний контракт може бути продовжений шляхом підписання додаткової угоди (п. 12.2. контракту).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачеві фармацевтичну продукцію на загальну суму 536 848, 00 доларів США, що підтверджується митними деклараціями № 125110/2017/449895 від 20.11.2017, № 125110/2017/449894 від 20.11.2017, № 125110/2017/449908 від 21.11.2017, № 125110/2017/449909 від 21.11.2017, № 125110/2017/449911 від 21.11.2017 та № 125110/2017/449966 від 23.11.2017, специфікаціями №№ 2,3,4,5,6,7 від 17.11.2017 та інвойсами №№ 74760, 74764, 75093, 75102, 75117 та 75139 від 17.11.2017 та СМR (міжнародними товарно-транспортними накладними).

Митне оформлення товару в Україні по митним деклараціям № 125110/2017/449895 від 20.11.2017, № 125110/2017/449894 від 20.11.2017, № 125110/2017/449908 від 21.11.2017, № 125110/2017/449909 від 21.11.2017, № 125110/2017/449911 від 21.11.2017 та № 125110/2017/449966 від 23.11.2017 відбулося 20, 21 та 23.11.2017 відповідно, що також підтверджується інвойсами.

Проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 536 848, 00 доларів США.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару, зокрема, щодо погашення заборгованості у розмірі 536 848, 00 доларів США.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами контракту № 52-17/У від 17.11.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, поставив відповідачеві товар на загальну суму 536 848, 00 доларів США, що підтверджується митними деклараціями № 125110/2017/449895 від 20.11.2017, № 125110/2017/449894 від 20.11.2017, № 125110/2017/449908 від 21.11.2017, № 125110/2017/449909 від 21.11.2017, № 125110/2017/449911 від 21.11.2017 та № 125110/2017/449966 від 23.11.2017, специфікаціями №№ 2,3,4,5,6,7 від 17.11.2017 та інвойсами №№ 74760, 74764, 75093, 75102, 75117 та 75139 від 17.11.2017 та СМR (міжнародними товарно-транспортними накладними) та прийнятий відповідачем без зауважень.

Однак, відповідач оплати поставленого товару в повному обсязі не провів, доказів зворотного суду не надав.

Згідно п. 4.3. контракту, оплата здійснюється відповідачем не пізніше 120 (ста двадцяти) календарних днів з дня митного оформлення товару, в країні позивача.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені у п. 4.3. контракту, відповідач зобов'язаний оплатити вартість товару, не пізніше 120 (сто двадцяити) календарних днів з моменту митного оформлення товару у країні позивача, тобто не пізніше 20.03.2018 за митними деклараціями № 125110/2017/449895 від 20.11.2017, № 125110/2017/449894 від 20.11.2017, не пізніше 21.03.2018 за митними деклараціями № 125110/2017/449908 від 21.11.2017, № 125110/2017/449909 від 21.11.2017, № 125110/2017/449911 від 21.11.2017 та не пізніше 22.03.2018 за митною декларацією № 125110/2017/449966 від 23.11.2017.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови контракту № 52-17/У від 17.11.2017 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 536 848, 00 доларів США.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Altus Pharm" (100100, м. Ташкент, Яккасарайський район, вул. А. Каххара, д. 4, кв. 9, ідентифікаційний код - 303236580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм" (03680, м. Київ, вул. М. Амосова, буд. 10, ідентифікаційний код - 30109129) 536 848 (п'ятсот тридцять шість тисяч вісімсот сорок вісім) доларів США 00 центів, що становить 14 069 803 (чотирнадцять мільйонів шістдесят дев'ять тисяч вісімсот три) грн. 65 коп. - заборгованості та 211 047 (двісті одинадцять тисяч сорок сім) грн. 06 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 24.09.2018.

Суддя Щербаков С.О.