Ухвала суду № 76651034, 25.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.09.2018

Справа № 910/12441/18

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця"

до Державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський"

про звільнення самовільно зайнятої ділянки

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця" до Державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.

Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, п. 2 ч. 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 762 грн.

Таким чином за подання позовної заяви з двома вимогами немайнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3524,00 грн.

До позовної заяви долучено платіжне доручення № 152 від 13.09.2018 на суму 1762,00 грн та № 148 від 31.08.2018 на суму 1762,00 грн. На платіжних дорученнях наявні підписи платника та відтиск печатки.

Відповідно до п. 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 2.14, 2.24 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. Також, п. 1.3 глави 1 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №174 від 01.06.2012 (далі - Інструкція), передбачено, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

Отже оригінал розрахункового документу має містити підпис повноважної особи банку, що здійснили касову операцію та відбиток печатки (штампу) банку.

Додані до позовних матеріалів платіжні доручення не містять підпису відповідальної особи банку, а тому не може вважатись оригіналом розрахункового документу та не приймається судом у якості належного та допустимого доказу сплати судового збору.

Докази сплати судового збору подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Позивач не надав доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

З огляду на вищезазначене суд вбачає підстави для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись п. 2 ч.1 ст. 164, ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку (оригінал платіжного документа).

4. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

5. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Усатенко