Ухвала суду № 76649127, 21.09.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

21.09.2018 Справа №607/19020/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

21 вересня 2018 року м.Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при вирішенні питання про прийняття заяви представника Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні -лікаря-психіатра ОСОБА_1 про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 до психіатричного закладу без її згоди,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні лікар-психіатр Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні ОСОБА_1 звернувся із заявою про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 до Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні без її згоди.

Згідно з вимогами ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до роз’яснень викладених у ч.1 п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину

При цьому, в ч.1 ст.340 ЦПК України зазначено, що, у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.

Положеннями ст. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу» визначено підстави для госпіталізації особи в примусовому порядку до психіатричного закладу, а саме: особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.340 ЦПК України, до заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

Із змісту заяви вбачається, що підставою для висновку про необхідність госпіталізації є відомості про поведінку ОСОБА_2, котрі надійшли від ОСОБА_3 та зроблено висновок про необхідність госпіталізації, у зв‘язку із наявністю тяжкого психічного розладу який обумовлює небезпеку для ОСОБА_2

Однак, в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 та ч.1, ч.2 ст.340 ЦПК України, лікарем-психіатром у заяві не зазначено жодних визначених ст. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу» підстав для примусової госпіталізації, без згоди особи, й не конкретизовано в чому саме має прояв поведінки особи, що зумовлює необхідність звернення лікаря-психіатра до суду з метою порушення права людини на приватне життя шляхом примусової госпіталізації особи до психіатричного закладу.

Не зазначено і доказів, що підтверджують викладені лікарем-психіатром ОСОБА_1 обставин щодо наявності тяжкого психічного розладу ОСОБА_2, що обумовлює небезпеку для себе і оточуючих, суттєву шкоду її здоров‘ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога.

Крім того, до заяви про примусову госпіталізацію додано лише висновок комісії лікарів-психіатрів, будь-яких інших відповідних матеріалів (довідок, особистих карток, історії хвороби) на підтвердження викладених у висновку обставин щодо діагнозу та анамнестичних відомостей ОСОБА_4 суду не надано.

Не долучено також заяви ОСОБА_3, звернення якої і було підставою для висновку про необхідність госпіталізації ОСОБА_2, відомостей, що ідентифікують дану особу, ким є така особа для ОСОБА_2

Крім того, в силу вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовні заяві зазначається, у тому числі, повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;сторін та інших учасників справи, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками є заявники, інші заінтересовані особи.

Із змісту заяви встановлено, що заявник не зазначає у заяві заінтересованих осіб, якими є ОСОБА_2, законні представники та інші, їх найменування, місцем проживання.

В силу вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Заявником не долучено копії заяви та доданих документів відповідно до кількості заінтересованих осіб.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, вважаю, що заяву слід залишити без руху і надати заявнику строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків, а саме: долучення довідок, особистих карток, історії хвороби на підтвердження викладених у висновку обставин щодо діагнозу та анамнестичних відомостей ОСОБА_4; наведення конкретно визначених ст. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу» підстав для примусової госпіталізації, без згоди особи; надання заяви ОСОБА_3, звернення якої і було підставою для висновку про необхідність госпіталізації ОСОБА_2; відомостей, що ідентифікують особу, ким є дана особа для ОСОБА_2; долучення копій заяви та доданих документів відповідно до кількості заінтересованих осіб.

На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 175, 185, 261, 340 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні -лікаря-психіатра ОСОБА_1 про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 до психіатричного закладу без її згоди, слід залишити без руху і надати строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків заяви, а саме: долучення довідок, особистих карток, історії хвороби на підтвердження викладених у висновку обставин щодо діагнозу та анамнестичних відомостей ОСОБА_4; наведення конкретно визначених ст. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу» підстав для примусової госпіталізації, без згоди особи; надання заяви ОСОБА_3, звернення якої і було підставою для висновку про необхідність госпіталізації ОСОБА_2; відомостей, що ідентифікують особу, ким є дана особа для ОСОБА_2; долучення копій заяви та доданих документів відповідно до кількості заінтересованих осіб.

У випадку виконання позивачем вищевказаних вимог ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. Інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя