Рішення № 76648846, 20.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/3611/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача ОСОБА_1,

третьої особи Цимбора Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ МВС України у Львівській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - третя особа, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ МВС України у Львівській області щодо відмови в поданні заяви та інших документів позивача для призначення пенсії за вислугою років до уповноваженого органу, що призначає пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;

- зобов'язати ГУ МВС України у Львівській області подати заяву та інші документи ОСОБА_3 для призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» до уповноваженого органу, що призначає пенсію з урахуванням вислуги у пільговому обчисленні.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що 17.07.2018 він звернувся до ГУ МВС України у Львівській області з заявою про подання до уповноважених органів, що призначають пенсії, необхідних документів для призначення пенсії за вислугою років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем повідомлено ОСОБА_3, що підстав для подання до уповноважених органів документів для призначення пенсії за вислугою років немає. Вважає, що такими діями ГУ МВС у Львівській області фактично відмовлено у поданні документів для призначення пенсії, оскільки призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду, а на відповідача покладено лише обов'язок підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області документи для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах.

Відповідачем обов'язку щодо подання відзиву не виконано.

Відповідно до частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ГУ ПФУ у Львівській області, ствердив про правомірність дій ГУ МВС України у Львівській області щодо відмови в поданні заяви та інших документів позивача для призначення пенсії за вислугою років до ГУ ПФУ у Львівській області, оскільки за відсутності у позивача встановленої Законом вислуги років, нема підстав для призначення ОСОБА_3 такого виду пенсії.

Ухвалою від 13.08.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання.

04.09.2018 ГУ ПФУ у Львівській області надано пояснення на позовну заяву, 07.09.2018 представником позивача подано відповідь на пояснення третьої особи.

Ухвалою від 04.09.2018 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 20.09.2018.

Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області від 16.05.2018 №1146 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114/через скорочення штатів/ з 06.11.2015.

Вислуга років на день звільнення у календарному обчислені, з урахуванням змін, внесених наказом від 05.06.2018 №1149 о/с, становить 17 років 11 місяці 04 дні, у пільговому обчислені: 25 років 09 місяців 26 днів.

17.07.2018 ОСОБА_3 звернувся до ГУ МВС у Львівській області з заявою про призначення пенсії за вислугою років.

07.08.2018 листом № 111-395/0п/13/4/2018 ГУ МВС у Львівській області повідомило позивача про залишення без виконання його документів для призначення пенсії за вислугу років.

Таке рішення відповідач обґрунтував відсутністю підстав для направлення документів до ГУ ПФУ у Львівській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки вислуга років ОСОБА_3 на день звільнення у календарному обчисленні становить 17 років 11 місяців 04 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 09 місяців 26 днів.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови в направленні документів для призначення пенсії за вислугу років до ГУ ПФУ у Львівській області, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту «б» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Частиною першою статті 2 Закону № 2262-XII встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно до статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; 3 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по ЗО вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Стаття 17 Закону № 2262-XII встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Положення статті 17-1 Закону № 2262-XII визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за сорок днів: час проходження служби особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони. (підпункт «г» пункту 3).

З вказаної Постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах.

Таким чином, пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відтак, положення усіх зазначених вище нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність підстав для звернення до ГУ ПФУ у Львівській області для розгляду питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років є безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.

Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Згідно з пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Таким чином, на ГУ МВС у Львівській області відповідно до Положення покладено лише обов'язок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій ОСОБА_3, тоді як прийняття рішення щодо призначення пенсії здійснюється відповідним органом ПФУ.

Ураховуючи викладене, відмова відповідача в направленні відповідних документів (подання про призначення пенсії) до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугою років є безпідставною та протиправною, а позов в цій частині обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Суд зазначає, що на момент розгляду адміністративної справи відповідачем не виконано обов'язку щодо оформлення всіх необхідних документів і направлення відповідного подання про призначення пенсії позивачу, визначеного нормами Порядку.

Друга позовна вимога є похідною від першою. Ураховуючи висновок суду про протиправність дій відповідача щодо відмови в поданні до ГУ ПФУ у Львівській області заяви та інших документів позивача для призначення пенсії за вислугою років, підлягає до задоволення і друга позовна вимога шляхом зобов'язання ГУ МВСУ у Львівській області підготувати та направити до УПФУ у Львівській області матеріали відносно ОСОБА_3 для розгляду питання щодо призначення йому пенсії за вислугою років.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що відмова відповідача порушує право позивача на розгляд ГУ ПФУ у Львівській області документів ОСОБА_3 для вирішення питання призначення йому пенсії за вислугою років і не відповідає визначеним частиною 2 статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах.

Беручи викладене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору, такий фактично не сплачувався, тому відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 08592247), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо відмови в поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області заяви та інших документів ОСОБА_3 у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» для призначення пенсії за вислугою років.

Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області заяву та документи на ОСОБА_3 у відповідності до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» для призначення пенсії за вислугою років.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2018 року.

Суддя О.П. Хома