Рішення № 76648498, 24.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Житомир справа № 806/2810/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов"язання призначити державну пенсію у зв'язку з втратою годувальника,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просить:

- визнати неправомірними дії Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови позивачу в переході на пенсію, у зв'язку з втратою годувальника -покійного чоловіка ОСОБА_2, відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ;

- зобов'язати Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 27.11.2017 року.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що 27.11.2017 року звернулася до відповідача із заявою щодо переходу на пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , однак отримала відмову, яка мотивована відсутністю документів, які підтверджують нараховану заробітну плату годувальника. Відмітила, що така відмова є протиправною, оскільки, позивач надала всі, необхідні для переходу на відповідну пенсію, документи.

Позивач до суду надала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду надала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

В обґрунтування відзиву зазначив, що задоволення позовних вимог в частині призначення пенсії є втручанням у дискреційні повноваження Пенсійного фонду, окрім цього, відмітив, що позивачем для призначення пенсії по втраті годувальника в розмірі фактичних збитків не надано первинних документів, в яких було б зазначено періоди роботи, населений пункт чи об'єкт, де померлим годувальником проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАКС, довідка про заробітну плату за фактично відпрацьований час не підтверджена первинними документами, що в свою чергу є порушенням вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

Керуючись приписами ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з таких підстав.

Судом встановлено, що чоловік ОСОБА_1- ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986р., що підтверджується наявним у матеріалах справи посвідченням серії НОМЕР_2 від 27.10.2015.(а.с.16)

Із експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 10.10.2017 № 49 вбачається, що захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.(а.с.15)

Позивачка з 09.05.1987 р. перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб від 09.05.1987р. серія НОМЕР_3.(а.с.11)

Відповідно до посвідчення НОМЕР_4 ,яке видане 13.11.2017 року ОСОБА_1 є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів 1-ї категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Встановлено, що ОСОБА_2 - чоловік ОСОБА_1 з 27.10.2015 року отримував пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

27.11.2017р. позивач звернулась до Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській із заявою про перехід із пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника в розмірі фактичних збитків згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом № 4376/03 від 30 травня 2018 року Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській відмовило позивачу в переході на пенсію в разі втрати годувальника в розмірі фактичних збитків згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відмова мотивована тим, що на дату звернення із заявою, в матеріалах пенсійної справи відсутні первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість робочого часу в зоні відчуження.

Вважаючи таку відмову протиправною та такою, що порушують права та законні інтереси позивача, ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Загальні умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначені в статті 36 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), відповідно до якої пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. При цьому згідно з п. 1 ч. 2 статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 статті 36 Закону № 1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Судом встановлено те, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, отримує пенсію по інвалідності, тобто є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника ОСОБА_2

Разом з тим, статтею 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) закріплено, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Виходячи зі змісту наведених норм, можна зробити висновок про те, що отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що було призначено померлому годувальнику.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Крім того, частиною 4 статті 57 Закону №796-ХІІ визначено, що порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210).

Порядок визначає механізм обчислення пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п. 1 Порядку № 1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з п. 11 Порядку № 1210 мінімальний розмір пенсії у разі втрати годувальника становить: на одного непрацездатного члена сім'ї померлого годувальника, який був на його утриманні - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»» № 22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 2.3. Порядку №22-1 визначений вичерпний перелік документів, необхідних для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, якими є документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а також індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року, які надаються відділом персоніфікованого обліку для підтвердження заробітної плати та довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року, яка подається за бажанням пенсіонера. Також надаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності);

4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

Відповідно до п. 2.8. Порядку №22-1 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за бажанням пенсіонера за документами, що є у пенсійній справі, та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Судом встановлено те, що чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, визнаний інвалідом 1 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС, та з 27.10.2015 року довічно, отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що пенсія померлому годувальнику була розрахована з урахуванням заробітної плати, одержаної ним за роботу в зоні відчуження.

Натомість, відмова відповідача в призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника з підстав відсутності в матеріалах пенсійної справи первинних документів про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість робочого часу в зоні відчуження є протиправною, оскільки переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за документами, що є у пенсійній справі, та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії, а отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що було призначено померлому годувальнику.

Разом з тим, нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку особи, яка звертається за призначенням пенсії у разі втрати годувальника, доводити наявність підстав для призначення пенсії померлому годувальнику. Право померлого годувальника на отримання пенсії вже було встановлене відповідачем в момент призначення ОСОБА_2 пенсії, в тому числі було встановлено й факт роботи померлого годувальника в зоні відчуження та нарахування відповідної заробітної плати у відповідності до вимог законодавства, що діяло на момент призначення.

Особа, яка звертається за призначенням пенсії у разі втрати годувальника повинна довести наявність підстав для призначення їй пенсії у разі втрати годувальника, тобто підтвердити, що вона є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника, який був на утриманні померлого.

Аналізуючи норми чинного законодавства, які регулюють підстави та порядок призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає, що позивач надала відповідачу всі документи, необхідні для переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що призначається за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, дії Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника після смерті ОСОБА_2 слід визнати неправомірними та зобов'язати відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію у разі втрати годувальника після смерті ОСОБА_2, з дати звернення позивача з відповідною заявою, тобто з 27 листопада 2017 року.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 77, 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, житомирська обл., 13312, і.н. НОМЕР_1) до Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Л.Карастоянової, 29, м. Бердичів, Житомирська обл., 13312, код ЄДРПУ 37752900) про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити державну пенсію у зв'язку з втратою годувальника задовольнити.

Визнати протиправними дії Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 з 27 листопада 2017 року на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, житомирська обл., 13312, і.н. НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Л.Карастоянової, 29, м. Бердичів, Житомирська обл., 13312, код ЄДРПУ 37752900).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Липа