Рішення № 76647563, 24.09.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8542/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді: Астахової О.О.,

при секретарях Наумовій О.С., Лаптєвій О.В., Юдицькому К.О., Тіскіні А.К.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6

представника відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 поданого в особі представника ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Десята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання спадкоємця із спадкодавцем однією сім'єю та визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до суду у якому просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_10 з 2001 року по день смерті, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини поважними та надати ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Судові витрати покласти на відповідача.

Мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_10. Після її смерті відкрилась спадщина на майно, що складається з квартири АДРЕСА_1.

Позивач, разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 починаючи з 2001 року проживали однією сім'єю, а тому відповідно до ст. 1264 ЦК України належать до спадкоємців четвертої черги.

24.05.2017 року позивач звернувся із заявою до Десятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте постановою державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори від 24 травня 2017 року, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом так, як позивачем було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України та відсутні докази щодо встановлення факту проживання спадкоємця зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, що змушує позивача звернутись з даним позовом до суду.

Факт проживання позивача разом з померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 однією сім 'єю не менше п 'яти років до дня відкриття спадщини, ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що на початку 80-х років він разом з дружиною ОСОБА_3 переїхав жити до квартири АДРЕСА_2. В квартирі АДРЕСА_1 на одній сходовій клітині з позивачем, проживала ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка часто хворіла, не працювала, жебракувала, ходила по смітниках. Вона проживала одна в квартирі, жодних рідних та друзів не мала.

Оскільки позивачу та його дружині стало шкода ОСОБА_10, вони почали їй допомагати, зокрема ОСОБА_3 готувала їжу, прибирала квартиру ОСОБА_10 Позивач разом із ОСОБА_3 здійснювали супровід ОСОБА_10 до медичних установ, купували ліки, продукти харчування, допомогли відновити їй паспорт, матеріально її утримували.

На початку 2001 ОСОБА_10 запропонувала позивачу та його дружині переїхати жити до неї у квартиру, на що останні погодились, оскільки вважали ОСОБА_10 членом своєї родини.

Починаючи з 2001 року а ні позивач, а ні його дружина не бачили родичів, друзів, знайомих померлої та були єдиними хто її підтримував та допомагав.

Означені факти, на думку позивача, вказують на те, що ОСОБА_10 з 2001 року разом із позивачем проживали однією сім'єю.

В свою чергу, позивач в установлений законом шестимісячний строк, не встиг подати до нотаріальної конторизаяву про прийняття спадщини, оскільки відповідно до Указу ПрезидентаУкраїни від 14.07.2015 року за №15/2015 затвердженого 15.01.2015 року № 113 - VІІІ «Про часткову мобілізацію» був призваний на військову службу та направлений до в/ч0963 (команда В 0934) в місто Рівне, що підтверджується Витягом зНаказу Міністерства Оборони України від 12.02.2015 року за №25-ОП, а такожДовідкою виданою Дніпровським районним в м. Києві військовим комісаріатом (код09866345) за М808 від 18.02.2015 року. Згодом Позивача було переведено тапередислоковано в іншу частину для проходження служби , а саме з 07 березня 2015року він перебував на військовій службі в в/ч А1594 ВМС Збройних Сил України , щопідтверджується Довідкою №430 від 03.04.2015 року. Окрім того в період часу з 12травня 2015 року по 19 серпня 2015 року та з 28 вересня 2015 року по 18 березня 2016року позивач приймав участь в антитерористичнійоперації на території Донецької області в підвідомчості в/ч В2492 ВМС Збройних Сил України.

А відтак, позивач просить визнати поважними причини пропуску для подання заяви на прийняття спадщини визначені ст.1270 ЦК України та поновити його.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.12.2017 року відмовлено представнику ОСОБА_5 - ОСОБА_7 у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_4, Десята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом (Т. 1 а.с. 233).

У судовому засіданні Позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та просили суд позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 суду пояснила, що факт проживання позивача із ОСОБА_10 однією сім'єю окрім наданих пояснень та показів позивача і відповідача ОСОБА_3, підтвердили також допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 Натомість відповідачами ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не спростовано доводи позивача, на які він посилається на підтвердження заявлених вимог.

Представник позивача також просить не приймати до уваги рішення Апеляційного суду м. Києва від 04.08.2016 року у цивільній справі № 755/7924/15 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю і визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_17 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування. Оскільки обставини встановлені під час розгляду тієї справи не мають відношення до заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у даній справі. У справах різні предмети доказування та обставини на які сторони посилаються в обгрунтування заявлених вимог. Більше того, ОСОБА_1 не приймав участі під час розгляду справи № 755/7924/15, не надавав своїх пояснень, доказів, а відповідно оцінка їм не була надана і судом.

З огляду на означене просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 у судовому засіданні визнали заявлені позові вимоги в повному обсязі, виходячи з доводів якими обгрунтовується позовна заява та просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 суду пояснив, що під час розгляду цивільної справи № 755/7924/15, представники ОСОБА_3 вступили у домовленість із представниками відповідача та представляли в суді інтереси ОСОБА_3 в супереч її правам та інтересам, що зумовило постановлення відповідного судового рішення. Для відновлення порушених прав сім'ї позивача, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, що є предметом розгляду даної справи. Вважав вимоги законними, обгрунтованими та доведеними, а тому просив про задоволення позову.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечували проти позову у повному обсязі та просили відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях (Т. 1 а.с. 185 -188). Зокрема пояснили, що позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_10 з 2001 року по день смерті.

Представник відповідача ОСОБА_7 суду пояснив, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04.08.2016 року, залишеним без змін Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.03.2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю - відмовлено.

У вищеозначеній справі № 755/7924/15, розглядалось зокрема питання щодо місця фактичного проживання ОСОБА_10

Позивач стверджує, що проживав із ОСОБА_10 та своєю колишньою дружиною в квартирі покійної однією сім'єю. Проте, вказана обставина не відповідає дійсності та спростована рішеннями судів у справі № 755/7924/15.

Також відповідач ОСОБА_3 надаючи свої пояснення у справі вказувала, що із позивачем ОСОБА_1 вона розлучилась, а тому переїхала у квартиру до ОСОБА_10, що також не узгоджується із поясненнями позивача та обставинами встановленими у судових рішеннях у справі № 755/7924/15.

Більше того, вважав, що оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не перебували на той час у зареєстрованому шлюбі, то факт їхнього проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу може бути доведений лише відповідним рішенням суду.

Представник відповідача вважає не доведеною обставину того, що позивачем здійснювались ремонті роботи у квартирі АДРЕСА_1 за його кошт, утримання померлої ОСОБА_10, допомога їй по господарству, на що посилається позивач.

Той факт, що ОСОБА_10 не проживала разом із позивачем та його колишньою дружиною з 2001 року і до моменту смерті ОСОБА_10 у одній квартирі, яка розташована в будинку АДРЕСА_1 свідчить і те, що ОСОБА_10 померла у смт. Гребінки, Васильківського району, Київської області.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтвердили, що вони у похованні ОСОБА_10 участі не приймали.

Останні десять років свого життя ОСОБА_10 проживала разом зі своєю сестрою ОСОБА_17. за адресою: АДРЕСА_3, та пририблизно раз на місяць ОСОБА_10 їздила до міста Києва для отримання пенсії. Факт проживання ОСОБА_10 у АДРЕСА_3, підтверджується Листом Депутата Гребінківської селищної ради ОСОБА_20, яка підтвердила, що померла дійсно проживала останніх десять років за адресою: АДРЕСА_3 (Том 2, а.с. 42 № 755/7924/15-ц); а також поясненнями свідків (Т .2 а.с. 29-37 № 755/7924/15-ц).

Також, посилаючись на покази свідків, які були допитані у цивільній справі № 755/7924/15-ц, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_9 та представник третьої особи у судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив. Від Десятої Київської державної нотаріальної Контори надійшла заява з проханням проводити розгляд справи у відсутність їхнього представника. За таких обставин суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутність.

Суд заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача ОСОБА_3 та її представника, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її представника, допитавши свідків ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали цивільної справи № № 755/7924/15-ц та № 755/1792/15-ц, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.10.2014 року, виданим Виконавчим комітетом Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області. (Т. 1 а.с. 19).

Після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина, до складу якої входила однокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належала померлій відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 20.08.1999 року; акції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у кількості 298 одиниць, відповідно до договору № 0036708 від 27.04.1994 року і приватизаційного платіжного доручення № 0036708 від 27.04.1994 року. (Т. 2 а.с.80).

Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 звернулись до Десятої Київської державної нотаріальної контори, у встановлений законом строк, ОСОБА_17, як рідна сестра померлої, ОСОБА_5, ОСОБА_9, як рідні племінники померлої.

ОСОБА_17 заявою від 30.03.2015 року, зареєстрованою державним нотаріусом Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області в реєстрі за № 2-742, відмовилась від належної їй за законом частки спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_10, на користь ще однієї племінниці померлої ОСОБА_4.

31.03.2015 року ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_4 звернулися до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявами, в яких просили видати їм свідоцтво про право на спадщину за законом.

Постановою нотаріуса від 20.10.2016 року ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_10, з підстав відсутності документів підтверджуючих родинні відносини ОСОБА_17 та ОСОБА_23 із померлою ОСОБА_10 (Т. 2 а.с82).

Про відмову ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_10 у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи документів, що посвідчують факт родинних відносин, а також ненаданням правовстановлюючих документів, нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори також направлено на їх адресу Лист від 25.05.2015 року.

Крім вказаних осіб, 19 березня 2015 року з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_10 до Десятої Київської державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_3.

Постановою нотаріуса від 10.04.2015 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю судового рішення про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем протягом п'яти років до дня смерті. (Т. 2 а.с. 55,56).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.02.2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності в порядку спадкування - задоволено частково.

Встановлено факт спільного проживання однією сім»єю ОСОБА_3 та ОСОБА_10 з 2001 року до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_6.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_17 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування - задоволено частково.

Встановлено факт, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є племінницею ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6.

Встановлено факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, є племінницею ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6.

Встановлено факт, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, є племінником ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6.

Встановлено факт, що ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, є рідною сестрою ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6.

У задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом - відмовити.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04.08.2016 року, залишеним без змін Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.03.2017 року, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року в частині встановлення факту, що ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, є рідною сестрою ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 - скасовано.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення наступного змісту.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю - відмовити.

В решті рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року залишити без змін.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

19 травня 2017 року із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_10 до Десятої Київської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1

Постановою нотаріуса від 24.05.2017 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю судового рішення про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем протягом п'яти років до дня смерті. (Т. 2 а.с. 98).

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Десята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання спадкоємця із спадкодавцем однією сім'єю та визначення додаткового строку на прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилалася на те, що в 2001 році ОСОБА_10 запропонувала йому разом із дружиною ОСОБА_3 пожити в її квартирі АДРЕСА_1, у зв'язку із тим, що позивач разом із дружино опікувались та допомагали ОСОБА_10 вважаючи її членом своєї родини.

З 2001 року та по момент смерті ОСОБА_10 вони проживали разом, позивач із дружиною допомагали ОСОБА_10 в оформленні документів на отримання пенсії та субсидії, займалися побутовими питаннями, зробили за власні кошти ремонт в квартирі, а тому, як особа, що проживала однією сім'єю зі спадкодавцем не менш ніж п'ять років до відкриття спадщини, ОСОБА_1 має право спадкувати за ОСОБА_10 як спадкоємець четвертої черги.

Згідно із ч. 2,4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Таким чином, при з'ясуванні наявності чи відсутності підстав вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 проживали однією сім'єю, підлягають встановленню в сукупності такі факти, як спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов'язків.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як убачається з матеріалів справи, допитані судом свідки ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_15 суду показали, що ОСОБА_1 разом із померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 з 2001 року проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, зокрема ОСОБА_1 за власний кошт здійснював ремонті роботи у квартирі, що належала на праві власності ОСОБА_10, утримували її матеріально, оскільки вона була людиною похилого віку та потребувала лікування.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що здійснював ремонті роботи у квартирах № 1 та АДРЕСА_1. Розраховувався з ним за проведені ремонтні роботи позивач ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_13, суду показав, що з 2014 року працює двірником у будинку АДРЕСА_1 Йому не відомо чи вели спільне господарство позивач із померлою ОСОБА_10 Проте йому відомо про тривалу відсутність позивача за місцем своєї реєстрації у зв'язку із його перебуванням на військовій службі в зоні АТО. Також свідок повідомив, що ОСОБА_10 проживала одна у квартирі АДРЕСА_1, проте квитанції на оплату комунальних послуг по квартирі № 3 він передавав ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_12, суду також показала, що ОСОБА_10 проживала одна у квартирі АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3 їй допомагали, оскільки проживали по сусідству.

Таким чином, покази допитаних у судовому засіданні свідків є суперечливими в частині проживання позивача разом із ОСОБА_10 однією сім'єю.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.09.2018 року відмовлено представнику відповідача ОСОБА_7 у клопотанні про оголошення перерви для можливості відтворення фіксації технічними засобами судових засідань від 16.09.2015 року та 10.11.2015 року у цивільній справі № 755/7924/15 під час проведення яких здійснено допит свідків, які давали суперечливі покази із допитаними у даному судовому засіданні свідками. Оскільки за положеннями ч. 2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ОСОБА_1 не приймав участь у цивільній справі № 755/7924/15. Під час її розгляду не з'ясовувались обставини його спільного проживання однією сім'єю із ОСОБА_10 Більше того, такі покази свідків не можуть бути прийняті до уваги оскільки порушують права позивача задавати питання свідкам відносно обставин, що мають значення для даної конкретної справи, що є предметом розгляду, оскільки таке клопотання було заявлене на стадії дослідження доказів.

Клопотань про допит та виклик свідків стороною відповідача суду не заявлялось, не зважаючи на те, що судом було роз'яснено учасникам процесу їхні права та обов'язки передбачені ст. ст. 12,13,43,44,49,214-216 ЦПК України, зокрема право заявляти відповідні клопотання. А також, роз'яснено наслідки вчинення або невчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідачі та їх представник скористались даним правом на власний розсуд і не заявляли клопотань про допит та виклик свідків, на підтвердження обставин, якими вони обгрунтовують свої заперечення.

Надаючи оцінку письмовим доказам, які містяться у матеріалах справи, убачається, що за даними довідки форми 3 виданої Комунальним концерном НТР «Комунального сервісу» № 2787 від 24.05.2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_2

За даними довідки 3 виданої ЖЕК 1016 № 54-38-68, у квартирі АДРЕСА_1 по день смерті була зареєстрована ОСОБА_10 (Т. 1 а.с.29).

Також матеріали справи містять медичну документацію, яка свідчить про виїзди швидкої допомоги на адресу ОСОБА_10, її стаціонарне та амбулаторне лікування у медичних установах (Т. 1 а.с. 39-49).

Разом з тим, дані докази не підтверджують проживання позивача із померлою ОСОБА_10 однією сім'єю.

У Дорученні на оформлення субсидії, яке датоване 04 липня 2014 року, зазначається, що ОСОБА_10, яка проживає за адресою АДРЕСА_1, доручає ОСОБА_3, яка проживає за адресою АДРЕСА_2, оформити субсидію. (Т. 1 а.с.32)

Дане доручення було підписано ОСОБА_10 та в ньому прямо зазначено, що місцем проживання ОСОБА_3 є квартира АДРЕСА_2, а не квартира АДРЕСА_1, де проживала ОСОБА_10

При цьому, позивач вказує на їх спільне з дружиною проживання у квартирі ОСОБА_10

В наданому суду та дослідженому в судовому засіданні договорі про проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної і гарячої води від 01 жовтня 2010 року, укладеному ЖРЕО-409 з ОСОБА_10, зазначено, що остання проживає в квартирі АДРЕСА_1, кількість мешканців квартири - 1. (Т. 1 а.с.35).

Суд критично оцінює акт № 211 від 31.05.2017 року за підписом свідків ОСОБА_13, ОСОБА_28, ОСОБА_15, зі змісту якого убачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2001 року постійно проживали з ОСОБА_10 у квартирі АДРЕСА_1, оскільки як показав суду допитаний у судовому засіданні під присягою свідок ОСОБА_13, він працює двірником з 2014 року та знає позивача і ОСОБА_10 з моменту влаштування на роботу, тобто з 2014 року. При цьому акт ним підписано про обставини починаючи з 2001 року, які не могли бути йому відомі. (Т. 1 а.с.97).

Наявні в матеріалах справи квитанції про оплату житлово - комунальних послуг, договір на відкриття та ведення поточного рахунку «Пенсійний» від 03.12.2009 року з підписами про отримання пенсії, заява про призначення житлової субсидії, від 04.08.2013 року декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, довідка про заміну електролічильника від 18.11.2010 року, договір № 5 від 05.12.2008 року та акт не свідчать беззаперечно про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_10, та про ведення спільного побуту та господарства, наявність взаємних прав і обов'язків тобто, проживання однією сім'єю.( Т. 1 а.с. 21-31,34,38,98-175).

Таким чином, надані суду документи, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої посилання на ведення спільного побуту з померлою ОСОБА_10, не свідчать однозначно про те, що вказані особи проживали разом та вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки.

Не підтверджені належними та допустимими доказами і доводи ОСОБА_1 про те, що він за власні кошти зробив ремонт в квартирі ОСОБА_10, так як наявні в матеріалах справи розписки майстра ОСОБА_16 не є достатніми доказами, що підтверджують реальне здійснення вказаних в них робіт в квартирі спадкодавця. Докази купівлі матеріалів, необхідних для проведення ремонту, в справі відсутні. Відомості щодо того, що ОСОБА_16, який написав розписку, є спеціалістом та дійсно виконує роботи, про які зазначено в розписці, позивачем суду також не надано.

Більше того, як убачається із копії свідоцтва про смерть ОСОБА_10, воно видане Виконавчим комітетом Гребінківської селищної ради Васильківського району Київської області 03 жовтня 2014 року.

На підтвердження того, що померла проживала останні 10 років в смт Гребінки Київської області, як про те стверджують відповідачі у справі, в матеріалах справи також наявний лист секретаря Виконкому Гребінківської селищної ради від 26 вересня 2015 року, завірений належним чином, що був досліджений судом у матеріалах цивільної справи № 755/7924/15.

Разом з тим, в обґрунтування своїх вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що проживав в місті Києві в квартирі ОСОБА_10 разом з нею однією сім'єю до моменту смерті останньої.

При цьому, позивачем не наведено обґрунтованих причин того, чому, проживаючи разом з нею, за його твердженнями, однією сім»єю в місті Києві до дня смерті, ОСОБА_10 померла і була похоронена в смт. Гребінки Київської області, де і було видано свідоцтво про її смерть.

Суд критично відноситься до тверджень позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3, що їм чинились перешкоди у похованні ОСОБА_10 з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження даної обставини суду не надано.

З огляду на дослідженні під час судового розгляду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про їх суперечність та недостатність на підтвердження та доведення обгрунтованості заявлених позовних вимог в частині проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з 2001 року із померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 та наявність взаємних прав і обов'язків.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт його проживання однією сім'єю з 2001 року із померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10, то питання поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини з вирішенням поважності причин такого пропуску задоволенню не підлягає. Оскільки вимоги щодо визнання поважними причин пропуску строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 та надання додаткового строку для подання позивачем відповідної заяви до нотаріальної контори, є похідними від виникнення у позивача права на спадкування після померлої ОСОБА_10, як спадкоємця четвертої черги за ст. 1264 ЦК України.

З огляду на означене, суд не убачає правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 76-82, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1262, 1270, 1272, ЦК України, ст. ст. 3 Сімейного Кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 поданого в особі представника ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Десята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання спадкоємця із спадкодавцем однією сім'єю та визначення додаткового строку на прийняття спадщини - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Cуддя О.О. Астахова