Постанова № 76647265, 24.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року м. Київ

Справа № 759/9104/17

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/6851/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Невідомої Т.О.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Борисової О.В.

за участю секретаря: Сербін Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Ул'яновської О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «України» про стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «України» (далі - ТОВ «Телерадіокомпанія «України») про стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних посилався на те, що з 2009 року працював у ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» на посаді звукорежисера служби звукорежисерів відділу виробництва технічного департаменту операційної дирекції. Розмір його заробітної плати становив 8200 грн. Його трудові обов'язки не були обмежені часовими рамками, пов'язані з постійними понаднормовими роботами, здійснення посадових обов'язків у нічний час, святкові та вихідні дні. Оплата праці в понаднормовий час, святкові та неробочі дні, нічний час відбувалася з порушенням трудового законодавства, у зв'язку з чим виникла заборгованість у виплаті заробітної плати за період з 2011 року по 2016 рік у розмірі 482 038,09 грн. Крім того, дії відповідача щодо невиплати заробітної плати призвели до моральних страждань, що тривають досить значний період часу, полягають у постійних переживаннях щодо неможливості матеріального забезпечення родини на належному рівні, існування конфліктних ситуацій у родині через фінансові труднощі, він є єдиним годувальником у сім'ї, змушений перебувати в постійному пошуку додаткових заробітків.

Враховуючи викладене, з урахуванням уточнень, просив суд стягнути з ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» заборгованість із заробітної плати за період з 2011 року по 2016 року у розмірі 482038,09 грн., моральну шкоду в розмірі 400 000,00 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неправильну оцінку судом доказів, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що суд не надав оцінки його доводам про те, що відповідач надав лише витяги з табелів обліку робочого часу за грудень 2016 року та не надав самих табелів, а також щодо того, що провідний інспектор з кадрів ОСОБА_2 йому не знайома. Інспектори праці не фіксують час приходу та виходу з роботи працівників товариства. При цьому, у нього відсутні вимоги щодо стягнення заборгованості за вказаний період. Відмовляючи в позові, суд безпідставно прийняв до уваги доводи представника відповідача про неможливість встановити дані по заборгованості із заробітної плати по медійним планам або робочим графікам, які він надав до суду, адже саме з цих медійних планів та робочих графіків виходив судовий експерт ОСОБА_3, яка провела розрахунок нарахування та виплати йому заробітної плати. Також, суд не надав оцінки його доводам, що з 2009 року не проводилися атестація робочого місця звукорежисера ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна», не була складена карта умов праці. Зазначає, що ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» неправомірно відмовило у наданні інформації щодо його режиму роботи та послалося на те, що воно не використовує у своїй діяльності програмне забезпечення Final Cut. Програмне забезпечення Final Cut є засобом монтажу відео та звукових матеріалів на робочому комп'ютері та використовується всередині товариства. Слова Final Cut були зазначені у наданих ним графіках роботи звукорежисера. Звертає увагу на те, що коли він працював на посаді звукорежисера, він отримував на свою електронну пошту робочі графіки, які були надані ним суду, і які є єдиними документами, які містять інформацію щодо його режиму роботи за 2011-2016 роки. Суд безпідставно відхилив його посилання на відповідні графіки та висновок експерта.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі.

07 серпня 2018 року представник ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» подав відзив на апеляційну скаргу. Просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, та доводам позивача, і обґрунтовано відмовив у позові.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити з наведених у ній підстав.

Чемес В.М. в інтересах ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.10.2009 між ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна» та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір №091952/51, відповідно до п. 1 якого працівника прийнято на роботу в технічний департамент на посаду звукорежисера служби аудіо і відео монтажу відділу забезпечення ефіру із обов'язком своїми діями виконувати роботу, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку та іншим внутрішнім документам, затверджених роботодавцем (а.с. 17-24, т.4).

Пунктом 5.1 договору визначено, що робочий час і час відпочинку визначається у відповідності з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Нормальна тривалість робочого часу працівника не може перевищувати 40 годин на тиждень (п. 5.1). Роботодавець може вносити зміни у правила внутрішнього трудового розпорядку та/або затверджувати окремі графіки роботи, які поширюють свою дію на працівника, що оформлюється відповідним наказом (п.5.4). На період випробувального терміну працівнику виплачується заробітна плата у розмірі 6720 грн., починаючи з четвертого місяця трудових відносин, працівнику виплачується заробітна плата у розмірі 7330 грн.

22.12.2009 додатковим правочином до трудового договору від 01.10.2009, укладеним між сторонами визначено, що після закінчення випробувального терміну, не раніше ніж 11.01.2010 працівнику щомісяця виплачується заробітна плата у розмірі 7330 грн. (а.с.25, т.4).

30.09.2010 додатковим правочином до трудового договору від 01.10.2009 сторони дійшли згоди, що трудовий договір набуває характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк (а.с.26, т.4).

19.05.2014 сторони уклали додатковий правочин до трудового договору від 01.10.2009, відповідно до якого ОСОБА_1 з 19.05.2014 обіймає посаду звукорежисера служби звукорежисерів відділу виробництва технічного департаменту (а.с.27, т.4).

Відповідно до посадової інструкції звукорежисера відділу, виробництва департаменту операційної дирекції, затвердженої 24.11.2016, до обов'язків звукорежисера належить: забезпечення звукового супроводу під час прямого ефіру, запису матеріалу, монтажу матеріалу, озвучування матеріалу згідно творчого та технічного завдання, робота над творчим та технічним рішенням звукового супроводу телевізійних передач, підбір звукового супроводу згідно вимог замовника, налаштування звукового обладнання, апаратної озвучування, комутація та розстановка мікрофонів на знімальному майданчику, студії, контроль за виконанням мовних та музикальних текстів, правильною артикуляцією, синхронністю аудіо та відео ряду, підготовка та здача звіту виконаної роботи, підтримка в належному стані обладнання та приміщення (п. 5 інструкції) (а.с.4-7, т 4).

03.07.2017 ОСОБА_1 подав заяву про звільнення (а.с.28, т.4).

Наказом №359-К від 03.07.2017 про припинення трудового договору ОСОБА_1 звільнено з посади звукорежисера з 05.07.2017 за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, виплачено працівнику грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за період з 01.10.2015 по 30.09.2016, 01.10.2016 по 05.07.2017, за погодженням сторін здійснено одноразову виплату у розмірі 31 272 грн. (а.с.29, т.4).

Відповідно до довідки №250 від 18.05.2017, за період з жовтня 2016 по березень 2017 заробітна плата позивача в загальному розмірі становила 60 718,30 грн., середній заробіток становить 10 119,72 грн. (а.с.39, т.4).

З розрахункової відомості підприємства за період з 2011 р. по 2017 р. вбачається, що за 2011 р. ОСОБА_1 з червня по грудень нараховано 55 678 грн. 28 коп., премія за результатом роботи за рік становить 8430 грн. 00 коп., відпустка - 9205 грн. 84 коп., всього виплачено заробітну плату у розмірі 48 578 грн 19 коп.

За 2012 р. позивачу нараховано 102 800 грн. 57 коп., відпустка 7163 грн. 52 коп., додаткова відпустка 2984 грн. 80 коп., премія 123 грн. 62 коп., всього виплачено 83 672 грн. 12 коп.

За 2013 р. працівнику нараховано 112 476 грн. 92 коп., премія 5901 грн. 00 коп., відпустка 1524,15 грн., додаткова відпустка 9127 грн. 80 коп., премія 644 грн. 82 коп., всього виплачено 88813 грн. 06 коп.

За 2014 р. позивачу нараховано 106 053 грн. 04 коп., лікарняні 1658 грн. 24 коп., відпустка 6942 грн. 24 коп., індексація зарплати 1158 грн. 32 коп., премія 562 грн. 85 коп., всього виплачено 83269 грн. 95 коп.

За 2015 р. позивачу нараховано 124 200 грн. 70 коп., відпустка 7506 грн. 00 коп., індексація заробітної плати 3465 грн. 78 коп., додаткова відпустка 6205 грн. 10 коп., премія 809 грн. 93 коп., всього виплачено 95 771 грн. 58 коп.

За 2016 р. працівнику нараховано 129 497 грн. 05 коп., лікарняні 1363 грн. 20 коп., відпустка 8289 грн. 60 коп., індексація заробітної плати 111 грн. 00 коп., додаткова відпустка 3489 грн. 20 коп., всього виплачено 97 768 грн. 00 коп.

За 2017 р. січень-липень позивачу нараховано 77 129 грн. 03 коп., одноразова виплата 31272 грн. 00 коп., лікарняні 1699 грн. 00 коп., 676 грн. 24 коп., відпустка 1748 грн. 30 коп., індексація заробітної плати 561 грн. 00 коп., компенсація відпустки 11985 грн. 75 коп., додаткова відпустка 3487 грн. 30 коп. (а.с.40-51, т.4).

Відповідно до висновку експертного дослідження №22/17 від 10.04.2017, складеного ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» на замовлення позивача ОСОБА_1 щодо проведення економічного дослідження з приводу розрахунку заробітної плати за вихідні, святкові дні та за роботу в нічні зміни звукорежисера ОСОБА_1 за 2011-2016 року, заробітна плата, яка повинна була нарахована за роботу в нічні часи, вихідні та святкові дні ОСОБА_1 за 2011-2016 роки розрахунково підтверджується в сумі 482 038,09 грн. Розрахунок проведений виходячи з місячного окладу, зазначеного у відомості, середньомісячної кількості робочих годин у календарному році та даних планів про роботу позивача в нічні часи, святкові та вихідні дні, з припущенням, що такі часи взагалі не оплачувались. Розрахунок здійснювався наступним чином: кількість робочих годин у році при 40-годинному робочому тижні становить 2002-2003 годин; годинна тарифна ставка для розрахунків доплати: річний фонд оплати праці (згідно з відомостями пенсійного фонду)/2002 ч.=Х; оплата за 1 год. роботи в нічний час: Х*135%; оплата за 1 год. роботи у святковий та вихідний день Х*2. Заробітна плата за понаднормовий час, святкові та неробочі дні, нічний час у 2011 р. склала 21259 грн. 60 коп., за 2012 р. 101352 грн. 34 коп., за 2013 р. 110774 грн. 08 коп., за 2014 р. 88898 грн. 77 коп., за 2015 р. 85859 грн. 60 коп., за 2016 р. 73893 грн. 70 коп. Загальна сума складає 482 038 грн. 09 коп. (а.с.17-29, т.1).

19.04.2017 позивач звернувся до керівництва ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» про виплату заборгованості із заробітної плати за роботу в понаднормовий час, святкові та неробочі дні, нічний час за період з 2011 р. по 2016 р. (а.с.32-33, т.1).

ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» листом від 03.05.2017 повідомило позивачу, що роботодавцем заробітна плата виплачується у порядку та строки у відповідності до діючого законодавства України, порушення трудового законодавства щодо виплати заробітної плати відсутні (а.с.34, т.1).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати за роботу в понаднормовий час, світякові та неробочі дні, нічний час та відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 43 Конституції України встановлено право кожного на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів, галузевих (міжгалузевих), територіальних угод, колективних договорів, трудових договорів.

Відповідно до ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Відповідно до ст. 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 цього Кодексу.

Згідно з ст. 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Відповідно до ст. 108 КЗпП України робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1990 визначено, що при вирішенні спорів про оплату роботи в надурочний час судам слід мати на увазі, що передбачене ч. 4 ст. 106 КЗпП положення про заборону компенсації надурочних робіт шляхом надання відгулу поширюється і на випадки їх виконання у святкові, неробочі та вихідні дні. В разі проведення таких робіт за розпорядженням або з відома роботодавця години роботи понад нормальну тривалість робочого дня, а в разі підсумованого обліку робочого часу - понад установлений робочий час в обліковому періоді оплачуються при погодинній системі оплати праці - у подвійному розмірі годинної ставки, а при відрядній системі - шляхом доплати 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою (ст. 106 КЗпП), і в тому разі, коли ці роботи було виконано без додержання умов і порядку залучення до них.

Так само не є надурочною робота працівника з ненормованим робочим днем понад установлену норму робочого часу, крім випадків виконання за дорученням роботодавця роботи, що не входила до кола його обов'язків.

Працівникам, які залучались до роботи у святковий чи неробочий день, вона оплачується за години, відпрацьовані в ці дні: відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; тим, чия праця оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної такої ставки, а тим, хто одержує місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо ця робота провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної такої ставки, якщо цю норму було перевищено.

Пунктом 19 Постанови Пленуму №13 від 24.12.1990 встановлено, що при вирішенні спорів про доплату за роботу в нічний час судам належить виходити з положень статей 54, 108 КЗпП і враховувати, що нічним вважається час із 10-ї години вечора до 6-ї години ранку і робота в такий час має оплачуватись роботодавцем у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою, регіональною угодами або колективним договором, але в будь-якому разі не нижче від 20 відсотків тарифної ставки (окладу) працівника за кожну годину. Оплата в зазначеному розмірі провадиться незалежно від того, скільки годин робочого часу припадає на нічний час.

При цьому, відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вказаних вимог ОСОБА_1 був зобов'язаний надати суду докази на підтвердження виконання ним роботи в надурочний та нічний час, у святкові і неробочі дні, а також вказати за який саме час йому не було оплачено роботу.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 в новій редакції, яка є предметом судового розгляду, ОСОБА_1, заявляючи вимоги про стягнення заборгованості з оплати праці в надурочний та нічний час, у святкові і неробочі дні, обмежився лише зазначенням загального періоду стягнення - з 2011 року по 2016 рік, разом з тим позивач не зазначив конкретно в які саме дні та період часу він працював в надурочний та нічний час, у святкові і неробочі дні, яку роботу він виконував та за який саме час йому не була нарахована заробітна плата або була нарахована в меншому розмірі.

ОСОБА_1 на підтвердження здійснення роботи в надурочний та нічний час, у святкові і неробочі дні навів перелік програм та передач, що транслювалися ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна».

Разом з тим, наведений позивачем перелік не є належним доказом саме його роботи в надурочний та нічний час, у святкові і неробочі дні.

В обґрунтування вимог позивач також надав графіки озвучки матчів та програм/медійних планів, де зазначено час, назву програми та прізвище позивача (а.с.35-250, т.1; а.с.1-250, т.2; а.с.1- 250, т.3).

Разом з тим, вказані графіки не місять підпису посадових осіб ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна». Позивачем не доведено джерела формування наданих ним графіків. Доводи позивача про те, що вказані графіки були надіслані йому відповідачем та роздруковані ним з електронної пошти не підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив надані позивачем графіки як доказ його роботи в надурочний та нічний час, у святкові і неробочі дні.

Дані щодо роботи позивача за спірний період були витребувані судом у відповідача. Проте, вони не були надані у зв'язку із закінченням строку їх зберігання згідно з Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ та підприємств та організацій із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Мінюсту від 12 квітня 2012 року №578/5.

Також, суд обґрунтовано відхилив посилання позивача на висновок експертного дослідження №22/17 від 10.04.2017, складений ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» на замовлення позивача ОСОБА_1, оскільки він був складений на підставі наданих ним вказаних вище графіків.

Вказаний висновок містить припущення, зокрема, в ньому зазначено, що розрахунок проведений з припущенням того, що робота в нічний час, святкові та вихідні дні взагалі не оплачувалась (а.с.21-22, т.1). Висновок проведено без табелю обліку робочого часу, штатного розкладу ТОВ ТРК «Україна», даних про посадовий оклад працівника.

ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» проти вимог позивача заперечило, зазначило, що заробітна плата нараховувалась та виплачувалась відповідно до вимог трудового законодавства, в підтвердження чого надав розрахункові відомості.

При цьому, колегія суддів враховує, що предметом позову ОСОБА_1 визначає стягнення заборгованості по оплаті праці з 2011 року, а з позовом до суду він звернувся лише у червні 2017 року.

Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на неналежну оцінку доказів, зокрема, табелів обліку робочого часу за грудень 2016 року, наданих ним медійних планів, висновку експертів, а також на те, що ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» незаконно відмовило у наданні інформації щодо його режиму роботи, посилаючись на те, що воно не використовує у своїй діяльності програмне забезпечення Final Cut, оскільки посилання на відповідне програмне забезпечення Final Cut міститься у наданих ним графіках роботи звукорежисера.

Суд першої інстанції правильно оцінив надані позивачем докази та обґрунтовано відхилив посилання позивача на надані ним графіки роботи/медійні плани звукорежисера через недоведення достовірності інформації, яку вони відображають.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо того, що він не знайомий із провідним інспектором з кадрів ОСОБА_2, не проведення атестації робочого місця звукорежисера не спростовують висновків суду першої інстанції.

Заяви про виклик свідків, які могли б підтвердити доводи позивача про те що він працював у нічний, понадурочний час, святкові та вихідні дні, а також те, що його робота не була оплачена, позивач не подавав.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в позові ОСОБА_1

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 21 червня 2018 року залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 21 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2018 року.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

О.В. Борисова