
Справа № 761/24230/17
Провадження № 2-а/761/130/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Притули Н.Г.
при секретарі: Припутневич В.І.,
за участі представника позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
До суду 11 липня 2017 надійшла зазначена позовна заява, яка була розподілена на суддю Малинникова О.Ф.
В зв'язку з тривалим перебуванням судді Малинникова О.Ф. на лікарняному, на підставі розпорядження керівника апарату від 15.05.2018 року було проведено повторний автоматизований розподіл справи та визначено суддю Притулу Н.Г.
В позовних вимогах з врахуванням заяви від 08.08.2018 року позивач просить: визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку призначеної позивачу пенсії протиправними; зобов'язати відповідача перерахувати призначену позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсію з урахуванням розміру грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці підряд перед звільненням, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме з суми 421 195,52 грн., починаючи з грудня 2016 року з урахуванням уже виплачених сум.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як зазначає позивач, згідно з довідкою про його грошове забезпечення з усіх сум було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Проте після надання довідки, відповідач відмовив у перерахунку пенсії.
Позивач вважає відмову відповідача протиправною, а тому для захисту порушеного права звернувся до суду з цим позовом.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач представника в судове засідання не направив, до суду відзив на заявлені вимоги не надійшов.
А тому суд на підставі положень статті 205 КАС України продовжив розгляд справи у відсутність представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 02.11.2016 року є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що для призначення пенсії позивачу надавалась довідка про грошове забезпечення позивача в яке включено такі щомісячні додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за виконання особливо важливих завдань;
- надбавка за роботу в умовах режимних обмежень;
- надбавка за кваліфікаційну категорію;
- надбавка за держексперта;
- премії. А всього додаткові види грошового забезпечення за 24 місяці становлять 178 315,79 грн.
31 березня 2017 року головне управління Національної гвардії України позивачу надало довідку №65 з якої вбачається, що за період з 01 листопада 2014 року по 31 жовтня 2016 року ОСОБА_2 нараховувались та виплачувались такі види грошового забезпечення:
- посадовий оклад;
- надбавка за виконання особливо важливих завдань;
- надбавка за роботу в умовах режимних обмежень;
- надбавка за кваліфікаційну категорію;
- премія;
- щомісячна додаткова грошова винагорода;
- одноразові премії;
- індексація грошового забезпечення;
- грошова допомога на оздоровлення;
- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань;
- грошова винагорода за безперервну військову службу.
Загальна сума нарахованого грошового забезпечення за вказаний період становить 421 195,52 грн.
З довідки вбачається, що з нарахованих сум утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування.
09.06.2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки з урахуванням розміру грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме із суми 421 195,52 грн.
З відповіді Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві від 05.07.2017 року вбачається, що підстави для перерахунку пенсії відсутні так як в статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункті 7 постанови Кабінету міністрів України від 17.07.1992 №393 не зазначені такі види грошового забезпечення як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова винагорода за безперервну військову службу, щорічна разова грошова допомога до 5 травня, індексація, тому їх не може бути враховано до складу грошового забезпечення з якого обчислюється розмір пенсії.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, при нарахуванні пенсії позивачу не враховано всі види грошового забезпечення з яких утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до положень статті 63 зазначеного Закону, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Отже, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (доказів на спростування зазначеної обставини суду надано не було), відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, а загальна сума нарахованого заробітку становить 421 195,52 грн.
Також адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про компенсацію витрат на правничу допомогу в сумі 2 400,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2017 року між Адвокатським об'єднанням «Дарницька колегія адвокатів» м.Києва та ОСОБА_2 був підписаний договір №222 про надання правової допомоги.
З умов договору вбачається, що адвокат ОСОБА_1 мав надавати правову допомогу в адміністративній справі щодо перерахунку пенсії.
За умовами п.3.2 Договору, гонорар встановлюється за погодженням між адвокатом та клієнтом, який визначається в додатку до цього Договору.
Суду не надано додаток до договору підписаний сторонами, умовами якого визначено розмір гонорару адвоката.
Акт прийому-передачі наданої правової допомоги від 08.08.2018 року суд не може прийняти до уваги як доказ погодження суми витрат на правничу допомогу так як складання акту не передбачено умовами договору.
Стаття 132 КАС України визначає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, так як суду не надано додаток до договору про надання правової допомоги, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача зазначених витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, м.Київ, вул..Бульварно-Кудрявська,16) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві перерахувати призначену ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсію з урахуванням розміру грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме з суми 421 195 (чотириста двадцять одна тисяча сто дев'яносто п'ять) гривень 52 копійки, починаючи з 02 грудня 2016 року та виплатити різницю між нарахованою за рішенням суду та виплаченою пенсією.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві негайно нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію на виконання зазначеного рішення суду у межах суми за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Шевченківський районний суд міста Києва).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 11 вересня 2018 року
Суддя: Н.Г.Притула
Судове рішення № 76644321, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 28.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/24230/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: