Ухвала суду № 76643545, 19.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/3145/18

Провадження №1-кп/522/611/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2018 року місто ОСОБА_1

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Іванова В.В.

секретарі – Торчинській О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017160500007157 від 12.11.2017 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого середньо-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: Миколаївська обл.., АДРЕСА_1,раніше судимого:

-15.09.2016 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ч.1 ст. 296 КК України до обмеження волі строком 3 роки, звільнений на підставі ст.75 КК України з випробувальним терміном строком 1 рік 6 місяців;

- 07.02.2017 року до Вознесенського міського суду Миколаївської області направлено обвинувальний акт за ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186 КК України, -

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Богулевського А.В.

захисника - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160500007157 від 12.11.2017 року, відносно ОСОБА_2, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, судом на розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки двомісячний строк перебування його під вартою закінчується.

Прокурор просили суд продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, ще мають місце, а саме ОСОБА_2 може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_1 заперечували проти продовження строку тримання під вартою, оскільки ОСОБА_2 повністю визнає свою вину, має доньку та сина, одружений інвалід 3 групи, має місце прописки та проживання в Україні, а тому просили застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 з наступних підстав.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого, а саме, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, раніше судимого, не працевлаштованого, який ніде не навчається, не одружений, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв’язків, дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2

Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно продовжити.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 331, 291 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ДУ «Одеська установа виконання покарань-21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації на 60 діб, тобто до 17.09.2018 року.

Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 19.07.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.В. Іванов

19.07.2018