Вирок № 76642987, 21.09.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

21.09.2018

Справа №497/531/18

Провадження №1-кп/497/77/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2018 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

за участю: прокурора Бодлєва Д.І.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

вивчивши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Болград обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами у кримінальному провадженні за №12018160270000072 від 01.02.2018 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Оріхівка Болградського району Одеської області, громадянина України, зі слів - за національністю є болгарин, українську мову розуміє, має середньо освіту, офіційно не працевлаштований, одружений, має двох дітей, місце проживання якого зареєстроване за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, не має судимостей згідно ст.89 КК України,

- який обвинувачується за ст.185ч.3 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Городнє Болградського району Одеської області, громадянина України, зі слів - за національністю є болгарин, українську мову розуміє, має середньо освіту, офіційно не працевлаштований, одружений, має двох дітей, місце проживання якого зареєстроване за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2, не має судимостей згідно ст.89 КК України,

- який обвинувачується за ст.185 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку осені 2016 року приблизно о 20:00 годині, у с.Голиця Болградського району Одеської області ОСОБА_2 і ОСОБА_1 скоїли з корисливих мотивів злочин, передбачений ст.185ч.3 КК України, - за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 і ОСОБА_1, на початку осені 2016 року, приблизно о 20-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у с.Голиця Болградського району Одеської області, вступивши у злочинну змову між собою, що була направлена на скоєння таємного викрадення чужого майна з корисливих мотивів, діючи з єдиним наміром та реалізуючи його, підійшли до домоволодіння АДРЕСА_3, яке належить потерпілій ОСОБА_3, та яка в той час за місцем свого проживання була відсутня.

Надалі, переконавшись, що їх дії ніхто зі сторонніх осіб не бачить, домовились між собою, і розподілили між собою ролі, після чого ОСОБА_2, перестебнувши через вхідну хвіртку паркана, проникнув таким чином на подвір'я зазначеного домоволодіння, та відчинив хвіртку з середини двору, і через неї на подвір'я вказаного домоволодіння впустив обвинуваченого ОСОБА_1

У подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1, переконавшись, що їх дії ніхто зі сторонніх осіб не бачить, через подвір'я підійшли до господарського приміщення «птичника» та через незачинені двері таємно проникли до нього. Перебуваючи у вказаному приміщенні ОСОБА_2в. та ОСОБА_1 зловили та поклали у знайдений на місці події мішок майно потерпілої - сім курей та двох півнів, що належали ОСОБА_3, та з місця події разом з викраденим майном зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши, таким чином, потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 390 (триста дев'яносто) гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними визнали себе в повному обсязі, просили розглянути провадження на підставі ст.349ч.3 КПК України - без дослідження усіх доказів та виклику свідків.

На підставі ст.349ч.3 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ст.349ч.3 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту підсудних відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, та дослідженням тільки доказів, які характеризують їх особистість.

За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені та інші учасники судового засідання правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні, обвинуваченим роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку і вони підтвердили, що розуміють це.

Обвинувачені та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом підсудних, дослідженням доказів, що характеризують особистість ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яким було роз'яснено, що в даному випадку вони позбавляються права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини злочину.

Обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що восени 2016 року, точну дату не пам'ятає, він разом з друзями - обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_4, на мотоциклі ОСОБА_4 та під його керуванням прибули ввечері до с.Голиця відпочити, в центрі села біля бару на вулиці випили пива, потім він, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирішили пошукати одну знайому дівчину - молоду жінку років 25-ти-26-ти, імені якої вони не пам'ятають, і яка начебто заборгувала кошти іншому їхньому знайомому, імені якого вони теж не пам'ятають, і вирішили з нею з'ясувати це питання, а ОСОБА_4 залишився їх почекати.

Дізнавшись, де ця жінка проживає, він, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пішли від бара на сусідню вулицю; було вже темно. Підійшовши до будинку тієї, як вони вважали, жінки, погукали її, але до них ніхто не обізвався, у дворі не видно було світла, тоді вони вирішили зайти до двору і постукати у вікно. Вони перестрибнули через паркан, проникнувши, таким чином, у двір, постукали у вікно і двері, до них ніхто не вийшов, тоді вони, побачивши сарай, який виявився незапертим і почули, що в ньому є кури, які трохи почали кричати, увійшли до сараю, і, побачивши там курей, вирішили їх викрасти, щоб помститися: знайшли тут же мішок, та поскладали курей туди; скільки курей там було, вони не рахували - приблизно 7-9, серед яких був один чи два півня. Потім вони покинули подвір'я потерпілої через хвіртку і повернулися назад, де їх чекав ОСОБА_5 на своєму мотоциклі, який не питав, що в мішку, і вони поїхали додому, де пару штук курей зарізали і з'їли, а інші кури розбіглися. Кури були маленькі, карлікові. Для чого вони це зробили, обвинувачений не пам'ятає, оскільки сильно випив, був у стані алкогольного сп'яніння, хоча загалом не вживає алкоголь. Станом на теперішній час вони з потерпілою розрахувалися, повернули їй кошти за викрадених курей, вибачилися. Він, ОСОБА_2, розкаюється у скоєному, просить суворо не карати, оскільки має сім'ю, в нього недавно народилася дитина, він з дружиною ще не одружений, але має скоро реєструвати шлюб.

Обвинувачений ОСОБА_1 дав пояснення, аналогічні поясненням обвинуваченого ОСОБА_2, підтвердивши, що дійсно вони - ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 - викрали тих курей в потерпілої у такий спосіб та за тих обставин, які повідомив ОСОБА_2, у скоєному розкаюється, стверджував, що просив пробачення в потерпілої, просить суд суворо не карати, оскільки має сім'ю, дитину 10-ти років.

Пояснення обвинувачених узгоджуються між собою та доказами, дослідженими в ході судового засідання щодо обсягу та місця і обставин викрадення чужого майна, протиріч виявлено не було.

Тим самим обвинувачені підтвердили час, місце та спосіб вчинення злочину, що відповідає обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Потерпіла ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд даного кримінального провадження за її відсутністю, стверджуючи, що претензій до обвинувачених не має, оскільки обвинувачені добровільно відшкодувати їй збитки в повному обсязі, просить призначити їм покарання на розсуд суду, відповідно до законодавства.

Прокурор надав суду письмові докази, здобуті в ході досудового розслідування, які підтверджують скоєння ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вищевказаного злочину: протокол прийняття заяви про злочин від 01.02.2018р., протокол огляду місця скоєння злочину - домоволодіння потерпілої - від 01.02.2018р., з фототаблицею, з якого вбачається, що потерпіла розказала і показала, скільки курей і звідки в неї викрали; протоколи слідчого експерименту від 20 та 23.02 2018року окремо з кожним обвинуваченим, з фототаблицями, згідно яких обвинувачені показали і розказали, звідки і яким чином вони викрадали майно потерпілої; довідки від лікарів нарколога, згідно якої обвинувачені на обліку не перебувають, та довідки від лікаря психіатра, згідно яких ОСОБА_6 перебуває на обліку у психіатра, але згідно наданого прокурором висновку судово-психіатричної експертизи №117 від 07.03.2018р. ОСОБА_1 станом начас скоєння злочину та на теперішній час є осудним, не страждає на хронічне психічне захворювання та недоумство, здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними, не потребує заходів медичного характеру.

Судом вивчена також досудова доповідь, надана органом пробації щодо кожного обвинуваченого.

Оцінюючи докази, досліджені в ході судового засідання у сукупності, суд дійшов висновку про наявність вини в діях підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та що кваліфікація їх дій за ст.185ч.3 КК України - за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення, - є правильною, а також, що підсудні підлягають притягненню до кримінальної відповідальності у виді покарання, визначеного кримінальним кодексом України.

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд враховує суспільну небезпеку і характер вчиненого ними злочину, ступінь тяжкості скоєного ними, особу кожного з обвинувачених, які за місцем проживання характеризуються позитивно, з асоціальними особами стосунків не підтримують, на «Д» обліку у лікаря нарколога не перебувають, а також те, що вони не мають судимостей в силу ст.89 КК України.

Також суд враховує як обтяжуючу покарання обставину - перебування овинувачених у стані алкогольного сп'яніння під час скоєння злочину, оскільки це передбачено ст.67 КК України.

Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає дійове каяття у скоєному обох підсудних, повне визнання ними своєї вини, активне сприяння ними у розкритті злочину, добровільне відшкодування збитків потерпілій шляхом відшкодування викраденого майна грошовими коштами, співпрацю з правоохоронними органами.

Крім того, суд бере до уваги висновки органу пробації, викладені в досудових доповідях, згідно яких:

- обвинувачений ОСОБА_1 оцінюється як правопорушник з середнім рівнем ймовірності скоєння повторних кримінальних правопорушень; проте щиро кається у вчиненому, соромиться свого вчинку, та поведінки, активно сприяв розкриттю злочину, має міцні стосунки з членами сім'ї та рідними, присутня мотивація до позитивних змін, має середню освіту, постійної роботи не має, але працює в галузі будівництва та заробляє близько 4-5 тис. грн., додаткових коштів не потребує, негативно ставиться до шкідливих звичок, з часу скоєння злочину не вживає алкогольні напої;

- обвинувачений ОСОБА_2 оцінюється як правопорушник з високим рівнем ймовірності скоєння повторних кримінальних правопорушень, оскільки вже був судимий, щиро кається у вчиненому, соромиться свого вчинку, та поведінки, активно сприяв розкриттю злочину, має власне житло, має професійну освіту, неофіційно працевлаштований, має щомісячний заробіток, соціальні зв'язки з родичами та близькими стабільні і налагоджені, виховує сина співмешканки, характеризується задовільно, може виправитись без ізоляції від суспільства.

Прокурор, вважаючи, що дії підсудних кваліфіковано правильно, просив призначити обом обвинуваченим по 3 роки позбавлення волі, що передбачено санкцією статті КК України, за якою вони обвинувачені, та, з врахуванням того, що в ОСОБА_2 судимість погашена, є пом'якшуючі обставини, збитки потерпілій відшкодовано, вважає, що виправлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства за умови встановлення судом їм випробувального строку та певних обов'язків.

З врахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що за доцільне буде призначення обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі, оскільки лише таке покарання передбачено санкцією інкримінованих їм частини 3 статі 185 КК України; підстав для призначення нижче нижчої межі - застосування ст.69 КК України суд не вбачає за наявності обставини, що обтяжує покарання - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, та стосовно особи похилого віку, для якої вартість викраденого майна становила значний розмір.

Але, враховуючи наявність вищезазначених обставин, що пом'якшують покарання, характеристику обвинувачених, висновок органу пробації та думку прокурора, суд дійшов висновку, що виправлення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити їм покарання з застосуванням ст.ст.75,76 КК України, звільнивши їх від його відбування та призначити кожному випробувальний строк, за умови виповнення ними покладених на них судом обов'язків, оскільки таке покарання буде достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Процесуальні витрати, цивільний позов та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обирався обвинуваченому ОСОБА_1 - у виді особистого зобов'язання, але строк дії його закінчився 02.04.2018року, клопотань про його продовження або обрання підсудним запобіжного заходу - не надходило; не вбачається підстав й наразі для обрання запобіжного заходу обвинуваченим, оскільки вони до суду з'являються, стверджують, що виправляться, мають намір не порушувати Закон.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.185ч.3,75,76ч.1п.1,2,ч.2п.2,ч.3КК України, 369 ч.1, 373 ч.2-3, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання, призначеного цим вироком, - з випробуванням, -строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76ч.1п.1,2,ч.2п.2 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки протягом іспитового строку:

- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти, згідно з вимогами ст.76ч.3 КПК України, на уповноважений орган пробації за місцем проживання засудженого - Болградського районний сектор філії ДУ "Центр пробації" в Одеській області, - обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_2 , - що звільнений від відбування покарання з випробуванням, - після набрання цим вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185ч.3 КК України, і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, призначеного цим вироком, - з випробуванням, - строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76ч.1п.1,2,ч.2п.2 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки протягом іспитового строку:

- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти, згідно з вимогами ст.76ч.3 КПК України, на уповноважений орган пробації за місцем проживання засудженого - Болградського районний сектор філії ДУ "Центр пробації" в Одеській області, - обов'язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_1, - що звільнений від відбування покарання з випробуванням, - після набрання цим вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили по закінченню цього строку в разі, якщо він не оскаржений.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.В. Кравцова