Ухвала суду № 76642895, 17.09.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4299/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань Чепізі Є. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу стягувача Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухи Олега Ярославовича у виконавчому провадженні № 52463914 та про скасування постанови від 16 серпня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу,

ВСТАНОВИВ:

Заявник АТ «Родовід Банк» звернувся до суду із вказаною скаргою, у якій просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухи О. Я. у виконавчому провадженні № 52463914 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувану та скасувати її.

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що виконавчий документ у справі, виданий Печерським районним судом м. Києва для примусового стягнення з боржника ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитом № 77.1/АА-00732.08.2 від 10 квітня 2008 року у сумі 15 221, 57 доларів США, 3 339 695, 09 грн, 3 654 грн судових витрат постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухи О. Я. повернутий на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» без достатніх для такого висновку причин, оскільки не всі виконавчі дії були ним здійснено для розшуку майна боржника.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, як передбачено частиною першою статті 447 ЦПК України.

Відповідно до пункту а) частини першої статті 449 ЦПК України, із скаргою сторони виконавчого провадження можуть звернутися у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Представник заявника подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречуха О. Я. або інша посадова особа органу державної виконавчої служби у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження № 52463914 не направив.

Відповідно до частини другої статті 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, вивчивши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 2, 5 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови від 16 серпня 2018 року, державним виконавцем здійснено наступні дії по примусовому виконанню рішення суду.

Здійснено запити до ДФС України та ПФУ, за якими встановлено відсутність у боржника коштів та доходів, до Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві, згідно з відповіддю якого на праві власності за боржником транспортні засоби не зареєстровані, до Головного управління Держпраці у Київській області, яким надано відповідь, що великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби за боржником не зареєстровано також, до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка повідомила про відсутність зареєстрованих за боржником акцій та цінних паперів. Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, за боржником нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення, не зареєстровано /т. ІІ а. с. 12/.

Після чого, 16 серпня 2017 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 3 частини третьої ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Частина третя даної статті також передбачає, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

- звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

- у разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

- вимагати від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням;

- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Окрім того, державним виконавцем не встановлено адресу фактичного проживання боржника.

Вчинивши виконавчі дії у обсязі, зазначеному у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу та, постановивши оскаржувану постанову, державний виконавець проігнорував зазначені вимоги. Ним, зокрема, не було вжито належних заходів по розшуку майна боржника шляхом направлення запитів до відповідного відділу РАПС щодо надання інформації про перебування боржника у шлюбі, до Головного управління статистики відповідної області про надання інформації щодо реєстрації боржника, як засновника будь-якої установи, підприємства, організації, до Відділу виконавчої дирекції ФСС НВВ ПЗ про надання інформації щодо отримання страхових виплат, до Державної нотаріальної контори для отримання Витягу зі Спадкового реєстру щодо отримання боржником спадку або внесення її у реєстр як спадкоємця, до відповідного Відділу архітектури щодо виявлення майна боржника (павільйонів, кіосків), до відповідного управління (відділу) житлового господарства (сільської ради) про надання довідки Форми №3 (про зареєстрованих осіб), безпосередньо до самого боржника про наявність майна чи коштів, що належить йому, та яке знаходиться у інших осіб (дебіторська заборгованість), до банківських та фінансових установ про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, не здійснено подання щодо обмеження боржника у праві виїзду за межі України, до ПАТ «Національний депозитарій України» щодо наявності цінних паперів, депозитарної діяльності, до Державної авіаційної служби України про наявність зареєстрованих за боржником чи її чоловіком цивільних повітряних суден.

Таким чином, при винесенні постанови від 16 серпня 2017 року про повернення виконавчого документу стягувачеві у виконавчому провадженні № 52463914 не здійснено усі необхідні дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Відтак прийняття процесуального рішення про повернення виконавчого документу стягувачеві є передчасним.

Відповідно до частини другої ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1-3, 5, 9, 13, 15, 18, 26, 28, 47, 56, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1-19, 23, 76-89, 95, 351, 352, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу стягувача Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухи Олега Ярославовича у виконавчому провадженні № 52463914 та про скасування постанови від 16 серпня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувану задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухи Олега Ярославовича у виконавчому провадженні № 52463914.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухи Олега Ярославовича у виконавчому провадженні № 52463914 про повернення виконавчого документа стягувану від 16 серпня 2018 року.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання, як передбачено частиною першою статті 453 ЦПК України.

Суддя І. В. Литвинова