Рішення № 7664255, 11.01.2010, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи: 2-26/10

Категорія: 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Покидюка М.В.

при секретарі Каращук В.С.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2009 року ЗАТ КБ „ПриватБанк” (далі ПриватБанк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 9 вересня 2008 року між ПриватБанком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким відповідачу надано кредит в розмірі 6000 доларів США на строк до 9 вересня 2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивачем умови кредитного договору були виконані в повному обсязі. Відповідач в свою чергу взяті на себе зобов’язання згідно умов договору належним чином не виконує і станом на 16 липня 2009 року заборгованість за кредитним договором становить 3604,95 доларів США.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань взятих на себе за кредитним договором, позивач просив стягнути з нього кредитну заборгованість в розмірі 3604,95 доларів США та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги змінив, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ ?рибатБанк” 3147 доларів США, так як частину кредитної заборгованості відповідач сплатив добровільно після подачі позову в суд. Також просить стягнути понесені банком судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав повністю, пояснив, що через фінансові труднощі не зміг своєчасно погашати суму кредиту. Не заперечує про стягнення з нього даної суми на користь позивача.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Дослідженим судом кредитним договором № 248933-CRED від 9 вересня 2008 року, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_3 доведено, що останньому надавався кредит в розмірі 6000 доларів США на строк до 9 вересня 2009 року зі сплатою процентної винагороди за користування кредитом в розмірі 24 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок № 4405885220444845 згідно договору № 61765 саrd про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної картки „Мікрокредит”.

Чим доведено, що кредит відповідачу був виданий у повному розмірі.

В свою чергу, відповідач взяті на себе за даним кредитним договором зобов’язання не виконує, що підтверджується розрахунком заборгованості по позичальнику ОСОБА_2, де вказано, що заборгованість відповідача по даному договору станом на 16 липня 2009 року становить 3604,95 (доларів США).

З пояснень представника позивача встановлено, що відповідач ОСОБА_2 добровільно сплатив частину кредитного боргу, а тому сума, що підлягає до стягнення становить 3147 (доларів США).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України передбачено що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно вимог ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк” слід стягнути 3147 (доларів США) кредитної заборгованості.

Позивач в заяві про забезпечення позову не вказав на яке саме майно боржника просить накласти арешт, у зв’язку з цим в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 277,58 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, сплачених позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57, 60, 88, 151 – 153, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 554, 1054 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства ОСОБА_4 «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111 МФО 305299 3147 (три тисячі сто сорок сім) доларів США за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства ОСОБА_4 «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570 р/р 64993919400001 МФО 305299 277 (двісті сімдесят сім) гривень 58 копійок судового збору, та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи судом.

В задоволенні заяви ЗАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову відмовити за безпідставністю.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: