Вирок № 7664253, 25.01.2010, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи: 1-4/10 Категорія: 19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Покидюка М.В.,

при секретарі Каращук В.С.,

з участю: прокурора Дуднік М.М.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, циганки, громадянки України, неодруженої, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, раніше згідно ст. 89 КК України не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_2 16 листопада 2009 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, в с. Ситниця Маневицького району Волинської області, переслідуючи корисливу зацікавленість, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшла до житлового будинку ОСОБА_1, де переконавшись, що її ніхто не бачить, шляхом відкриття вхідних дверей проникла в даний будинок, звідки таємно викрала грошові кошти в сумі 600 гривень, одну золоту обручку 583 проби загальною масою 3,77 грам по цінні 170 гривень за один грам на суму 640,90 гривень та одну зубну коронку 900 проби загальною масою 0,71 грам по цінні 262 гривні за один грам на суму 186,02 гривні, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1426 гривень 92 копійки.

Підсудна ОСОБА_2 винуватість свою в інкримінованому їй злочині визнала повністю, показала, що 16 листопада 2009 року, приблизно о 9 годині вона із с. Озеро Ківецівського району автобусом поїхала в с. Ситниця Маневицького району, щоб у місцевих жителів просити для дітей продукти харчування. В автобусі вона познайомилась із жінкою циганської національності на ім’я Ольга, яка також їхала в с. Ситниця з метою купити горіхів. В селі вони окремо ходили по будинках громадян, але по одних вулицях. Приблизно о 12-13 год. ОСОБА_2 зайшла на подвір’я одного з житлових будинків, як стало пізніше відомо, ОСОБА_1 Двері його будинку були зачинені на металеву засувку, поблизу нікого не було. Вона вирішила проникнути в будинок і здійснити крадіжку любих цінних речей чи продуктів харчування. Переконавшись що її ніхто не бачить, вона зайшла до будинку звідки із серванта викрала 600 гривень, а з іншого - золоту обручку та одну золоту коронку. Після цього вона вийшла на дорогу, де її чекала Ольга, яка не бачила, що вона робила в будинку. Коли вони почали виходити з вулиці на дорогу то почули крик потерпілого ОСОБА_1, який наполягав їм вернутися назад. В будинку він сказав, щоб вони повернули викрадені гроші. На це вони відповіли, що нічого не брали. ОСОБА_1 почав кудись телефонувати і відвернувся. Скориставшись тим що її ніхто не бачить, вона швидко поклала викрадені гроші в шухляду серванта. Після цього ОСОБА_1, знайшовши гроші, став їм говорити, що йому їх підкинули і наказав іти з будинку. Після цього вони відразу пішли на зупинку і поїхали автобусом в напрямку м. Луцьк. ОСОБА_2 зійшла на автостанції с. Озеро, а Ольга поїхала далі. Наступного дня за викликом дільничого інспектора Чижук Р.Г. прибула в Маневицький РВ УМВС, де від неї було прийнято явку з повинною та вилучено викрадені нею золоті обручку та зубну коронку. Настоює на тому, що крадіжку вчинила сама без Ольги.

. Щиро кається у вчиненому і просить суворо не карати.

Показання підсудної ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно вимог ст. 299 КПК України судом із згоди учасників судового розгляду визнано недоцільним дослідження наявних у справі доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання винуватості підсудною ОСОБА_2 в інкримінованому злочині, її винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні.

Показами потерпілого ОСОБА_1, який підтвердив, що 16 листопада 2009 року приблизно о 12 год., до його будинку приходило дві жінки циганської національності, як стало відомо пізніше, однією з них була ОСОБА_2 Оглянувши будинок він побачив, що грошові кошти в сумі 600 гривень відсутні. В крадіжці він звинуватив циганок, але вони категорично заперечили свою вину. В один з моментів ОСОБА_2 сказала йому краще пошукати гроші, і оглянувши знову шухляду він побачив, що гроші на місці. Після чого ОСОБА_1 зрозумів, що вони їх підкинули та вигнав циганок з будинку. Після того як вони пішли він також виявив зникнення золотої обручки та однієї золотої коронки. Викрадені речі йому повернуті, а тому він претензій до підсудної не має та просить суворо її не карати.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та приймаючи до уваги визнання підсудною ОСОБА_2 своєї винуватості в повному об’ємі, суд вважає доведеним, що вона вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки вичинила таємне викрадення чужого майна з проникненням у житло.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудна ОСОБА_2 по ступені тяжкості вчинила тяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про її особу, а саме: посередню характеристику за місцем проживання, що вона має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, раніше притягалась до кримінальної відповідальності.

При відсутності обставин справи, які обтяжують покарання підсудної до обставин, які пом’якшують її покарання, суд відносить: з’явлення зі зізнанням, щире каяття підсудної та сприяння розкриттю злочину і добровільне відшкодування завданої шкоди.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_2 і запобігання вчиненню нових злочинів, як самою підсудною так і іншими особами, можливе лише при призначенні їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій вона притягується до кримінальної відповідальності, з звільненням від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку.

Міру запобіжного заходу у зв’язку з цим підсудній ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу належить залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: золоту обручку, золоту зубну коронку та купюри номіналом 200 гривень за серіями та номерами – АА 1513802, ВВ 6316841 та ВЖ 6012402 слід залишити у власності ОСОБА_1

Судові витрати в сумі 567 гривень 90 коп. за проведення судової дактилоскопічної експертизи належить стягнути з підсудної ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області, який проводив експертизу.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_2 від відбування призначеного їй покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням при умові, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засуджену ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з’являтися до неї для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: золоту обручку, золоту зубну коронку та купюри номіналом 200 гривень за серіями та номерами – АА 1513802, ВВ 6316841 та ВЖ 6012402 залишити у власності ОСОБА_1

Стягнути з засудженої ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області р/р 35228002000932 в УДК у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908, призначення платежу “За проведення експертизи” 567 (п’ятсот шістдесят сім) гривень 90 коп. за проведення судової дактилоскопічної експертизи.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: