Рішення № 76641258, 11.09.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3307/17

номер провадження 2-а/695/27/18

11 вересня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме скасування рішення Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (протокол № 1542 від 17.07.2017р.) про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язання Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 період його роботи на посаді електрогазозварника за період роботи з 05.08.1988 року по 02.08.2013 рік; зобов'язання Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи із 21.07.2017р., тобто з моменту досягнення ним 55-річного віку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.07.2017р. він звернувся до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області з заявою щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими й тяжкими умовами праці, зайнятість у яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», враховуючи наявність у нього стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці та досягнення 55-річного віку на момент звернення з відповідною заявою до відповідача, та вважаючи, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За результатами свого звернення ОСОБА_1 одержав лист від відповідача за № 6274/06, яким було повідомлено про прийняте рішення (протокол № 1542 від 17.07.2017 року), а саме про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з тих підстав, що позивачем не надано уточнюючих довідок підприємства про пільговий характер роботи та записів у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Позивач вважає рішення відповідача (протокол № 1542 від 17.07.2017 року) про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправним та таким, що підлягає до скасування, оскільки відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Враховуючи наявність у позивача трудової книжки та відповідних записів у ній, жодних додаткових документів у вигляді будь-яких уточнюючих довідок відповідач вимагати не мав права, а позивач подавати їх не зобов'язаний.

Тому позивач вважає, що рішення відповідача (протокол № 1542 від 17.07.2017 року) про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є протиправним та має бути скасоване судом.

Крім того, з метою ефективного захисту та відновлення його прав, вважає за необхідне зобов'язати відповідача вчинити дії та прийняти рішення про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 21.07.2017р., тобто з моменту досягнення ним 55-річного віку.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 05.06.2018р. замінено первісного відповідача Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаської області.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області позовні вимоги не визнала повністю та пояснила, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1, він працював на посаді газоелектрозварника. Оскільки записи в трудовій книжці не містять відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на зазначеній посаді та інших робіт не виконував, а довідки про уточнюючий характер роботи не надані, - наявність пільгового стажу не підтверджена. Надана позивачем архівна довідка не може бути підставою для призначення пенсії на пільгових підставах, оскільки відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «ПМК-216», де працював позивач, не ліквідовано, тому вищезазначена довідка повинна бути видана даним підприємством. Видача уточнюючих довідок про пільговий характер роботи архівними установами законодавством не передбачено. Таким чином, представник вважає, що підстави для призначення пенсії відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі записів у трудовій книжці відсутні. За вказаних умов, просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення та доводи позивача та його представника, заперечення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла на момент звернення ОСОБА_1 з заявою до відповідача) встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Враховуючи наведене, особі, яка набула до 01 січня 1992 року необхідний стаж зі шкідливими і важкими умовами праці, і після цієї дати не працювала на зазначених роботах, пенсія призначається згідно зі ст. 100 даного Закону. Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п.3,8,10. Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтверження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року. Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637.

Відповідно до трудової книжки позивач працював з 05.08.1988 року в ПМК-216 треста «Черкасиводстрой», який у 1988 році був перейменований в ПМК - 216 об'єднання «Черкасимеліоводхоз», у 1994 році в ПМК-216 «Черкаського облводгосп». У 1996 році зазначене підприємство було перетворено у ВАТ ПМК-216, де позивач продовжував працювати електрогазозварником 5 розряду.

Із 1998 року по 2003 рік позивач працював на різних підприємствах за своїм фахом.

З 19.05.2003 по 03.07.2003 року позивач працював на посаді електрозварника у ВАТ ПМК-216.

21.10.2008 року позивач знову був прийнятий на посаду електрогазозварника 5 розряду в ВАТ «ПМК-216», яке у 2011 році змінило організаційно-правову форму власності на приватне акціонерне товариство. 02.08.2013 року ОСОБА_1 звільнився з ПАТ «ПМК- 216» за власним бажанням. Факт роботи позивача за даною професією підтверджується записами у трудовій книжці.

Позивач після набрання чинності в січні 1992 року Законом України «Про пенсійне забезпечення» продовжував працювати на посадах газоелектрозварника, тому щодо нього слід застосовувати норми ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла на момент звернення ОСОБА_1 з заявою до відповідача).

Застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого, наказом Міністерстба праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/1 1731, при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Згідно Розділу XXXII Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 23 серпня 1956 року, чинного на час роботи позивача, професії газозварника та електрозварника віднесені до професій із шкідливими і важкими умовами праці.

Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» професія електрогазозварники відноситься до списку № 2, і зазначена у розділі XXXIII. «Загальні професії (у всіх галузях господарства), дослівно: «електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.

Правом на призначення пенсії відповідно п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах користуються: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затв. Постановою № 22-1 від 25.11.2005р.:

2.1. До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній;

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року (додатки 1, 3 до Положення);

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи.

Із архівних довідок (а.с. 12-17), наданих позивачем ОСОБА_1 відповідачу, вбачається, що вони підтверджують право позивача на пенсію на пільгових умовах.

Виходячи із вище наведеного, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки в період з 05.08.1988 року по 02.08.2013 року працював на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Разом з тим, суд враховує, що позивач ОСОБА_1 в силу об'єктивних причин, не може надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаської області уточнюючі довідки підприємства (ПАТ «ПМК-216») про пільговий характер роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки ПАТ «ПМК-216» фактично припинило свою діяльність, згідно постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 25.09.2014р. про припинення юридичної особи ПАТ «ПМК-216» у зв'язку із наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням (а.с. 54-55).

За таких обставин суд приходить до висновку, що архівними довідками підтверджено право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно пункту частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та бездіяльності.

Аналіз прецедентної практики ЄСПЛ дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами - учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту ст. 1 Першого протоколу до ЄКПЛ у рішенні у справі Muller проти Австрії від 16.12.1974, № 6849/72, де ЄСПЛ встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплати внесків до фонду соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, що формуються відповідним чином. Позиція ЄСПЛ підтверджена і у рішенні Gaygusuz проти Австрії від 16.09.1996, № 17371/90: якщо особа робила внески у фонди, в т.ч. пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, що може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності. ЄСПЛ зокрема, у справах Pine Valley Developments Ltd та інші проти Ірландії від 23.10.1991, № 12742/87 та Fedorenko проти України від 01.06.2006, № 25921/02 констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності. Тобто, певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат, в тому числі і пенсійних - на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених у судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є доведеними, а вимоги позивача є обґрунтованим та такими, що дають адміністративному суду підстави для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію відповідача суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Таким чином, необхідно визнати протиправним дії та скасувати рішення Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (протокол № 1542 від 27.07.2017 року) про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди його роботи на посаді електрогазозварника за період роботи з 05.08.1988 року по 02.08.2013 рік та зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи із 21.07.2017р., тобто з моменту досягнення ним 55-річного віку.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі ч.1 ст. 139 КАС України, тобто, витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 6, 242-245, 255, 293, 295-297 КАС України, п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2004 р. № 383, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими й тяжкими умовами праці, зайнятість у яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, відповідно до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Скасувати рішення Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (протокол № 1542 від 27.07.2017 року) щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди його роботи на посаді електрогазозварника за період роботи з 05.08.1988 року по 02.08.2013 року.

Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та забезпечити виплату пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, згідно зі Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими й тяжкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36, відповідно до п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Пенсію призначити з 21.07.2017 року .

Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2560 гривен 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до відповідного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст рішення виготовлений 20 вересня 2018 року.