Ухвала суду № 76641098, 17.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/6716/18 Головуючий суддя І інстанції Глібко О.В.

Провадження № 11-сс/790/1420/18 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенко Я.В.,

суддів - Цілюрик В.П. та Бездітко В.М.,

секретаря - Авдєєва А.О.,

за участю прокурора - Сіровицького Д.Л.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2, погоджене із прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі "Харківська установа виконання покарань (№27) строком на шістдесят днів - до 05 листопада 2018 року включно.

Визначено суму застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 52860 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області до сплину терміну тримання під вартою.

Зазначено, що при внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_4 наступні обов’язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснено підозрюваному вимоги ст. 182 КПК України (а.с.47-51).

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, До Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Індустріального ВП ГУНП в Харківській області (м. Харкова) лейтенанта поліції ОСОБА_2, погоджене із прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В клопотанні слідчий вказує, що в провадженні СВ Індустріального відділу поліції ГУ НП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 12018220530001886 від 06.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та кримінальне провадження № 12018220530001990 від 07.09.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України. 07.09.2018 року прокурором Харківської місцевої прокуратури дані кримінальні провадження були об’єднані у кримінальне провадження під № 12018220530001886 від 06.09.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст.186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.09.2018 приблизно о 10:35, ОСОБА_4, знаходячись біля буд. 21 по вул. Роганській в м. Харкові, діючи з прямим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, побачив раніше невідому йому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи протиправні своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, з метою особистого збагачення, проходячи повз потерпілої та різким рухом правої руки зірвав з її шиї золотий ланцюг, вагою 5,4 гр. з золотим кулоном вагою 3,58 гр. ОСОБА_6 чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 7 500 грн.

Своїми умисними противоправними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч..1 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Крім цього, в ході досудового розслідуванням встановлено, що 07.09.2018 приблизно о 15:00, ОСОБА_4, знаходячись біля буд. 85 по вул. Мохнацькій в м. Харкові, діючи з прямим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, побачив раніше невідому йому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, з метою особистого збагачення, проходячи повз потерпілої та різким рухом правої руки зірвав з її шиї золотий ланцюг, вагою 2 гр. ОСОБА_6 чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн. У подальшому, 07.09.2018 приблизно о 16:00, ОСОБА_4 затриманий співробітниками поліції, біля буд. 114 по вул. Мохнацькій в м. Харкові, який при спробі втечі загубив викрадений ним золотий виріб.

Своїми умисними противоправними діями ОСОБА_4, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 186 КК України підозрюваному ОСОБА_4 складено та вручено 07.09.2018 року.

ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України 07.09.2018 року о 16 годині 00 хвилин (а.с.1-3).

В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилались на тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4, а саме тяжкого злочину передбаченого ч.ч.1,2 ст.186 КПК України, вчиненого повторно, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, та наявність ризиків, передбачених п.1,п.2,п.3,п.4,п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; чинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах строку досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.186 України та вважав встановленим існування ризиків передбачених п.1, п.2,п.3,п.4,п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Разом з цим, слідчий суддя зазначив, що виходячи з даних про особу підозрюваного визначив розмір застави відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України, в розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52 860 гривен, як такий, що здатний забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обов’язків, передбачених КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 09.09.2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та ухвалити нову ухвалу, якою змінити вид запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Апеляційну скаргу захисник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушеннями КПК України, є незаконною та підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, захисника підозрюваного – ОСОБА_1, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти неї, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст.186 КК України за яке може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.1,п.2,п.5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави погоджується і апеляційна колегія суду.

Між тим, судова колегія вважає не доведеним наявність ризику передбаченого п.3, п.4 ч.1 ст.177 КПК України, проте дана обставина не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aan; 1(c), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою.

На цій стадії досудового розслідування доводи апеляції захисника не є визначальними для висновків щодо безперечної причетності підозрюваного до інкримінованого злочину та потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aро; 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 177,178,182,183 КПК України і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ст.182 КПК України розмір застави визначається саме слідчим суддею, судом з урахуванням кримінального правопорушення і межі розміру застави чітко регламентовані ч.5 ст.182 КПК України.

Слідчим суддею з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, вірно зазначено, що застава у розмірах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину – від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян.

Більш того, ч.3 ст.183 КПК України чітко регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбаченим цим Кодексом.

Слідчим суддею виконано вимоги ч.1 ст.194 КПК України.

Зазначення апелянтом про наявність у нього стійких соціальних зав’язків, двох дітей на утриманні та матері з інвалідністю вірність висновку слідчого судді не спростовує.

При цьому, колегія суддів враховує, вкрай негативну репутацію підозрюваного.

Судова колегія зазначає, що фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, вірності кваліфікації, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Ст.198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

За викладених обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харків від 09 вересня 2018 року, щодо застосування у відношенні підозрюваного за ч.1, ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави до 05.11.2018 року включно - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: