Ухвала суду № 76639785, 18.09.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/2662/16-к

Провадження №11-кп/772/888/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Бондар О. В.

Доповідач: Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Вінниця

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

судів: Кривошеї А.І., Нагорняка Є.П.

зі секретарем: Агеєєвою Г.В.

розглянув «18» вересня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12016020000000261 від 13.08.2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 ,

народження ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1

українця, громадянина України,

в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника - адвоката: Руденка О.С.

за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні Джежик Р. та захисника - адвоката Руденка О.С. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 22.05.2018 року, -

В с т а н о в и в:

Вироком Гайсинського районного суду Вінницької області від 22 травня 2018 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.

В строк відбуття покарання зараховано на підставі ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення з 13.08.2016 року по 23.08.2016 рік , один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення експертизи в сумі 2111 грн. 04 коп.

Вирішена доля речових доказів.

Судом встановлено, що 12.08.2016 року приблизно о 23:00 годині неподалік с. Кисляк Гайсинського району Вінницької області на автодорозі сполученням «Гайсин-Іллінці» ОСОБА_4, керуючи в стані алкогольного сп'яніння із зниженою увагою та швидкістю реакції на зміни у дорожній обстановці технічно справним автомобілем НОМЕР_1, з пасажирами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, рухаючись в темний час доби із ввімкненим дальнім світлом фар зі швидкістю близько 90 км/год., з м. Гайсина в напрямку смт. Дашів Іллінецького району Вінницької області, по автомобільній дорозі з сухим асфальтобетонним покриттям, на дорозі із заокругленням ліворуч, порушив встановлену п.2.9(а)ПДР України заборону на керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, всупереч вимогам п. 12.1. ПДР під час вибору швидкості руху не враховував дорожню обстановку, особливості перевезеного вантажу, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху автомобіля, в результаті чого втратив можливість безпечно керувати автомобілем «ОРЕL ASTRA», не впорався з керуванням автомобіля, виїхав за межі проїзної частини праворуч, з'їхав з автодороги на праве узбіччя, а потім в кювет, де в подальшому допустив наїзд на дерево, внаслідок чого автомобіль «ОРЕL ASTRA» був технічно пошкоджений, а пасажирам цього автомобіля внаслідок співудару об виступаючі частини салону легкового автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди заподіяно: ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правого передпліччя, травматичної ампутації кінцевої фаланги 2-го пальця правої кисті, закритого перелому нижньої щелепи справа, зміщення 1-го хребця та перелому дужки 1-го хребця справа, чисельних переломів ребер грудної клітки зліва та справа з пошкодженням пристінкової плеври та легенів, розриву печінки, травматичного субарахноїдального крововиливу правої лобної ділянки, які складають сполучну травму тіла, від яких ОСОБА_8 13.08.2016 року помер; ОСОБА_7 - тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - крововиливів в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в тім'яній ділянці справа та в скроневій ділянці зліва, субарахноїдального крововиливу мозочка справа, забою головного мозку, перелому нижньої щелепи, закритої травми грудей, крововиливі в м'які тканини грудної клітки в ділянці 3-4 ребер зліва по середній ключичній лінії, забою легень, крововиливу в середостіння, садна правої гомілки, синця лівого коліна, які складають сполучну травму тіла, яка ускладнилась поліорганною недостатністю, від яких ОСОБА_7 25.08.2016 року помер; ОСОБА_9 -середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому човникоподібної кістки лівої кисті, перілунарного вивиху лівої кисті.

В апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні Джежик Р. ставиться питання про скасування вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 22.05.2018 року щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України, в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Свої вимоги прокурор мотивував тим, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_4 не дотримані вимоги ст. 65 КК України , так як суд не достатньо врахував ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного.

Не погодившись із вироком суду захисник - адвокат Руденко О.С., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про зміну вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 22.05.2018 року, в частині призначення покарання, в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через його суворість та у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Просить призначити його підзахисному покарання із застосуванням ст.,75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням.

Свої вимоги захист мотивував тим, що судом першої інстанції не були враховані обставини, які пом'якшують покарання, а саме те, що його підзахисний свою вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, позитивної характеристики, активне сприяння розкриттю злочину, а також його молодий вік, крім того вказує, що потерпілі претензій до нього не мають, оскільки він сплатив їм матеріальну шкоду.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника - адвоката Руденка О.С. , які підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі, та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційні скарги прокурора у кримінальному проваджені та захисника - адвоката Руденка О.С., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, не підлягають до задоволення.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним та обгрунтованим і вмотивованим. Обгрунтоване рішення - це таке, що достатньо, добре аргументоване, підтверджене науково, певним досвідом, переконливими доказами, доведеними фактами.

Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.

Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо: 1) суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; 3) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.

На думку апеляційного суду, таке рішення є законним, оскільки відповідає завданням кримінального провадження щодо захисту особи, охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений та засуджений, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб та заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень - є обґрунтованими.

Викладені у вироку висновки суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об'єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст. 286 КК України - є правильною та в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у повному обсязі встановлена судом як на підставі свідчень самого обвинуваченого, у яких він повністю визнав себе винуватим, так і на показах потерпілого і матеріалах кримінального провадження.

Оскільки правильність кваліфікацій дій та обставини скоєного злочину обвинуваченого ОСОБА_4 в апеляційній скарзі не оспорюється, тому вирок в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання , суд на виконання вимог ст. 50 і ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.03 «Про практику призначення судами кримінального покарання», належно врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, данні про його особу зокрема те, що він за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують покарання, зокрема щире каяття, визнання вини в повному обсязі, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, і обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі у виді 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами.

Суд, приймаючи рішення, у мотивувальній частині вироку зобов'язаний навести обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, належним чином мотивувати своє рішення у разі звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб(пішоходів. Водіїв транспортних засобів. Працівників відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини , які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Висновки суду щодо призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, а також необхідність і достатність для нього такого покарання, необхідність його реального відбування у вироку належним чином мотивовані, покарання за видом та мірою відповідає особі обвинуваченого, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, заподіяним наслідкам, а тому апеляційний суд вважає їх достатньо обґрунтованими, переконливими та погоджується з ними.

Зокрема, при призначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено до категорії тяжких, обставини, які пом'якшують покарання, зокрема, каяття у вчиненому, сприяння у розкритті злочину, його посткримінальну поведінку, відношення до скоєного (намагання надати допомогу потерпілим, висловлення жалю з приводу досліджуваної події, визнання винуватості), добровільне відшкодування шкоди потерпілим та інші обставини, що пом'якшують покарання.

Суд першої інстанції достатньо врахував, що ОСОБА_4 вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, яке вчинено з необережності в стані алкогольного сп'яніння , внаслідок постраждали троє осіб, двоє з яких зазнали надзвичайно важкого фізичного болю, значних тілесних ушкоджень, від яких померли, що суттєво обтяжує обставини вчинення злочину.

Наведені в апеляційній скарзі захисника пом'якшуючі покарання його підзахисному обставини в повній мірі враховані у вироку судом першої інстанції при призначенні йому покарання.

Що стосується вимоги захисника про застосування положень ст.75 КК України, то вона є необґрунтованою з огляду на наступне.

Статтею 75 КК України встановлено, що якщо суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбуття покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбуття покарання з випробовуванням.

Хоча ОСОБА_4 і вчинив злочин з необережності, згідно зі ст. 12 КК України цей злочин є тяжким, а наслідком його вчинення є смерть двох осіб, тому апеляційний суд не вбачає підстав для звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Враховуючи вищенаведене, та виходячи з вимог ст.3, ст.27 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а також приймаючи до уваги ст.2 Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод, що право кожного громадянина на життя охороняється законом, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано призначив останньому покарання у виді позбавлення волі, при чому, суд першої інстанції визначив ОСОБА_4 строк більш наближений до нижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст.286 КК України.

А тому, призначене обвинуваченому ОСОБА_4 покарання є справедливим та обґрунтованим, яке ґрунтується на вимогах закону, та призначене у повній відповідності з вимогами ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому підставі для задоволення апеляційної скарги захисника апеляційний суд не вбачає.

Крім того, тяжкість вчиненого злочину обвинуваченим, на що вказує прокурор у своїй апеляційній скарзі, враховані судом першої інстанції при обранні обвинуваченому виду і міри покарання за скоєне.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

ПО С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Джежик Р.А. та захисника - адвоката Руденка О.С. - залишити без задоволення.

Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 22 травня 2018 року щодо ОСОБА_4 , засудженого за ч.3 ст. 286 КК України - залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно ч.4 ст. 532 КПК України, судові рішення суду апеляційної існтанції набирають законної сили з моменту проголошення.

Судді:

Ващук В.П. Кривошея А.І. Нагорняк Є.П.

Згідно з оригіналом: