Рішення № 76639518, 18.09.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18040/18

Провадження № 2/127/3066/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: судді Бойка В.М.,

за участю секретаря Ревтюх О.А.

Позивача ОСОБА_1

Представника позивача ОСОБА_2

Представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визначення часток у спільній сумісній власності суд,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся позивач з вимогами визначити, що частка ОСОБА_4 на день смерті 10.07.2010р у спільній сумісній власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0425 га, кадастровий номер 0510137000:03:039:0150, розташованої по вул. Нагірна №156 м. Вінниці, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, ЯБ№971796, становить 1/2. Визначити, що частка ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0425 га, кадастровий номер 0510137000:03:039:0150, розташованої по вул. Нагірна №156 м. Вінниці, яка належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, ЯБ№971810, становить 1/2.

Позовні вимоги аргументовані тим, що мати позивача ОСОБА_4, померла 10 липня 2010 року. На праві спільної сумісної власності у позивача з покійною матір'ю є земельна ділянка площею 0,0425 га, кадастровий номер 0510137000:03:039:0150, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в м. Вінниці, вул. Нагірна 156. земельна ділянка належить, ОСОБА_1 на підставі Державного акту ЯБ№971810 , та його покійній матері ОСОБА_4 на підставі Державного акту ЯБ№971796, виданих Вінницьким міським управлінням земних ресурсів 04.06.2007 року.

Позивач вказує, що після смерті матері відкрилась спадщина на належне матері майно, в тому числі на частину указаної земельної ділянки, що належала матері, крім позивача, спадкоємцем також є син померлої ОСОБА_6, який мешкає в АДРЕСА_1, який відмовився від спадщини.

Позивач вказує, що в зв’язку з тим, що частки кожного зі сторін спору у спільній сумісній власності на земельну ділянку не виділені, позивач не може в повній мірі реалізувати своє право власності на належну йому частину земельної ділянки. Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, судовий збір просили суд залишити за позивачем.

Представник відповідача в судовому засіданні покладався на розсуд суду

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_1. ( а. с.4)

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом ВМНО ОСОБА_7 від 26.04.2011 року за реєстровим № 1194 позивачем успадковано після смерті ОСОБА_4 3/4 часткок житлового будинку що знаходиться за адресою м. Вінниця вул.. Нагірна 156 (а.с.7-8)

Постановою приватного нотаріуса ВМНО ОСОБА_7 від 20.07.2018р. №81/02-14

позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки загальною площею 0,0425 га, кадастровий номер 0510137000:03:039:0150, розташованої по вул. Нагірна №156 м. Вінниці, оскільки не визначені частки нерухомого майна. (а.с.10-12)

З метою повного та об'єктивного розгляду судом досліджувались матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_4. Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4. Інший спадкоємець ОСОБА_6 відмовився від своєї частки спадщини.

ч1 ст. 316 ЦК України встановлено, що - правом власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

ч1 ст.317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

ч1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

ч1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ст. ст. 355, 356,358, 319 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше 5 (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна юність на майно. Власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них на праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.

ч.2 ст. 358 ЦК України встановлено, що співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

ч.3 cт. 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння, користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності у порядку спадкування за законом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивача неможливо, а отже позов підлягає задоволенню. За змістом ст. ст. 355, 356,358, 319 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше 5 (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна юність на майно. Власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них на праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.

Згідно із ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до ст.118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

ч.1 ст. 158 ЗК України встановлено, що земельні спори вирішуються судом, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 № 7, у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

ст. 77 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ч.1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що – кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд, вважає позов обґрунтований, повністю підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47,55, Конституції України, ст.ст. 88, 118, 158 ЗК України ст. 16, 316,317, 319, 321, 331, 355, 356, 358, 372, 392, ст.ст. 10, 12, 13, 259, 260, 263, 265, 280-283, ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визначення часток у спільній сумісній власності задовольнити повністю.

Визначити, що частка ОСОБА_4 на день смерті 10.07.2010р у спільній сумісній власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0425 га, кадастровий номер 0510137000:03:039:0150, розташованої по вул. Нагірна №156 м. Вінниці, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, ЯБ№971796, становить 1/2

Визначити, що частка ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0425 га, кадастровий номер 0510137000:03:039:0150, розташованої по вул. Нагірна №156 м. Вінниці, яка належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, ЯБ№971810, становить 1/2

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 24.09.2018р.

Суддя :