Ухвала суду № 76639312, 14.09.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/23082/18

Провадження №1-кс/127/11999/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Ковіної Л.А., прокурора Янішевського А.О., захисника підозрюваного - адвоката Ковганича В.К., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Слободянюка Олександра Валерійовичапро застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ангарськ, Іркутської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, також відносно нього 29.03.2018 направлено обвинувальний акт до Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, та 27.04.2018 направлено обвинувальний акт до Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 263 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Трачук Т.Є.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4, маючи незняту та непогашену судимість за умисний злочин за вироком від 11.06.2010 Дарницького районного суду м. Києва, за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі строком на 8 років, будучи повідомленим, що відносно нього 29.03.2018 направлено обвинувальний акт до Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, та 27.04.2018 направлено обвинувальний акт до Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 263 КК України, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив новий умисний злочин.

Так, ОСОБА_2 повторно, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, при невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місця, дати та часу, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін, яку зберігав при собі.

В подальшому, 24 травня 2018 року близько 00:30 год., ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку № 15 по вулиці Пирогова у м. Вінниці, був зупинений працівниками поліції. Під час огляду місця події, за добровільною згодою останнього, з лівої кишені його шкіряної куртки вилучено фрагмент газети, у яку було загорнуто фрагмент фольги, де знаходився полімерний пакет із порошкоподібною речовиною.

Згідно висновку експерта № 1131 від 10.07.2018 в порошкоподібній речовині, масою 11,8895 г, виявлено психотропну речовину - амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Маса амфетаміну складає 5,424 г. що відповідно до Наказу міністерства охорони здоров'я № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» являється великим розміром.

Тобто, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене повторно, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

13.09.2018 року ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Причетність ОСОБА_2 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме: рапортом слідчого ВВП ГУНП у Вінницькій області Павленка Ю.М.; протоколом огляду місця події від 24.05.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5; протоколом допиту свідка гр. ОСОБА_6; висновком експерта № 1131 від 10.07.2018 року матеріалів речовин та виробів; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 та іншими матеріалами кримінального повадження.

Слідчий вказав, що враховуючи вищевикладене ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, соціально стримуючих факторів як сім'я, робота, нерухоме майно на праві власності в нього відсутнє, постійного джерела доходів в нього не має, крім того останній раніше неодноразово судимий за вчинення, в тому числі тяжких злочинів, також відносно нього 29.03.2018 направлено обвинувальний акт до Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, та 27.04.2018 направлено обвинувальний акт до Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 263 КК України.

Таким чином, встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_2 може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, тому є підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам, а відтак до нього з огляду на положення ст. ст. 177 КПК України слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.Просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Крім того, обирати запобіжний захід відносно підозрюваного - домашній арешт недоцільно, оскільки він не дає - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання за обставин вказаних в ньому, просив застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник Ковганич В.К. заперечили стосовно даного клопотання. На думку захисника клопотання необгрунтоване, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором, слідчим жодним чином не доведені, зокрема ОСОБА_2 визнає свою вину, не ухиляється від органів досудового засідання, має постійне місце проживання, тому відсутній ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду,просив застосувати до нього більш м"який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінальної провадження № № 12018020010002052 від 24.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, заслухавши думку учасників процесуальної дії, суд находить, що клопотання обґрунтоване та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, соціально стримуючих факторів як сім'я, робота, постійного джерела доходів в нього не має, крім того останній раніше неодноразово судимий за вчинення, в тому числі тяжких злочинів, також відносно нього 29.03.2018 направлено обвинувальний акт до Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, та 27.04.2018 направлено обвинувальний акт до Вінницького міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 263 КК України, тому наявні ризики вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 в подальшому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому є підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам, а відтак до нього з огляду на положення ст. ст. 177 КПК України слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладеним на нього процесуальним обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладеним на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Беручи до уваги наведені вище обставини, враховуючи, що ОСОБА_2 має слабкі соціально - стримуючі зв"язки, суд вважає за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки є обґрунтована підозра вважати, що підозрюваний ОСОБА_2, який раніше неодноразово судимий за умисні кримінальні правопорушення, може спробувати переховуватися від органів слідства та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Не підлягає задоволенню вимога слідчого при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави не нижче ніж 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв"язку з наступним.

Так, під заставою як видом запобіжного заходу розуміється внесення на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому законом, підозрюваним, обвинуваченим коштів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Розмір застави встановлюється слідчим суддею, судом, у розмірах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Тобто, застава не є способом для майбутнього, в разі обвинувального вироку, обернення цих коштів на користь потерпілих, а є інструментом для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, тому ОСОБА_2 необхідно визначити заставу в розмірі 18410 ( вісімнадцять тисяч чотириста десять ) .

На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 177, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах досудового розслідування, строком 60 (шістдесят) днів, а саме: до 24:00 години 12 листопада 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави в сумі 18410 ( вісімнадцять тисяч чотириста десять ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37 315 033 000 401; ЄДРПОУ 26286152; Банк Державне казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

-У іншій частині вимог клопотання відмовити.

-

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_2 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: