Ухвала суду № 76638853, 19.09.2018, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 133/2267/18

2/132/922/18

Ухвала

Іменем України

19 вересня 2018 року місто КАЛИНІВКА

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В. розглянувши матеріали цивільної справи № 133/2267/18 (номер провадження 2/132/922/18) за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пляхівське», Фермерського господарства «Пляхівське», Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 про визнання недійсним рішення зборів спілки співвласників майна, визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав, виділення майнового паю в натурі,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2018 року до Калинівського районного суду Вінницької області з Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшли матеріали цивільної справи № 133/2267/18 (номер провадження 2/132/922/18) за вказаним позовом, які відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, були передані на розгляд судді Сєліну Є.В.

Перевіривши дані матеріали на предмет відповідності процесуального закону, приходжу до висновку про необхідність їх повернення до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, з огляду на наступні підстави:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Згідно ч.4 ст.31 ЦПК України, передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Як встановлено з розпорядження в.о.голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_35 від 14.09.2018р., підставою для передачі справи на розгляд Калинівського районного суду Вінницької області стала неможливість провести повторний авторозподіл справи, оскільки в суді не вистачає потрібної кількості суддів для її розгляду. Дана обставина обґрунтовується тим, що голова суду – суддя Сєчко В.Л. відповідно до наказів № 118-в від 03.07.2018р. та № 119-в від 03.07.2018р. перебуває у відпустці з 30.07.2018р. по 14.09.2018р., а суддя Воронюк В.А. згідно наказу № 158-в від 29.08.2018р. виходить у відпустку з19.09.2018р., в якій перебуватиме по 18.10.2018р.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист.

Суд, як передбачено в статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Ця норма кореспондується із постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», яка наголошує, що суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов’язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дана норма втілена в національному законодавстві, зокрема в ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка регламентує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», визначено, що інститут підсудності безпосередньо пов’язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978р. у справі «Zand v.Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 Конвенції, передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 – 10.09.2018р. реалізуючи своє право на судовий захист звернувся у відповідності до вимог процесуального закону до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Згідно ст.8 цього ж Закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Визначаючи неможливість провести повторний авторозподіл справи та направляючи її на розгляд до Калинівського районного суду Вінницької області, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області не дотримався зазначених норм, оскільки:

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначенні законом.

Згідно ч.1 ст.56 цього ж Закону, суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотримання засад і правил судочинства.

Як передбачено в п.3.7 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013р. № 173, яку було погоджено листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.12.2013р. № 11-2038/0/4-13, повторний автоматичний розподіл судових справ здійснюється у порядку, встановленому Положенням про АСДС, з урахуванням особливостей автоматичного розподілу документів, затверджених рішенням зборів суддів.

Згідно п.2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 02.04.2015р. № 25 та погодженого наказом Державної судової адміністрації України 02.04.2015р. № 45, у разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини.

Виходячи з цього, перебування суддів Сєчко В.Л. та Воронюк В.А. у відпустці не є підставою для передачі справи до іншого суду, оскільки відповідний автоматичний розподіл цієї справи повинен був здійснений автоматизованою системою у перший робочий день після закінчення відповідної відпустки.

Достеменно знаючи про вихід з відпустки судді Сєчко В.Л. на роботу з 15.09.2018р., за день до цього, а саме 14.09.2018р. свідомо порушуючи закон видається розпорядження про передачу справи до іншого суду.

Крім того, відповідно до ч.9 ст.40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Натомість згідно матеріалів цивільної справи, суддею Сорокою Д.В. самовідвід прийнятий у позапроцесуальний спосіб шляхом подання лише письмової заяви (а.с.75-76), а не ухваленням відповідного рішення в нарадчій кімнаті, що є грубим порушенням процесуального закону, в результаті чого постає питання про правомірність передачі справи на повторний авторозподіл та виключення її з програми.

Слід також зауважити, що підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені в статті 36 ЦПК України.

Для унеможливлення зловживання своїм правом на заявлення відводу (самовідводу) судді без достатніх на те правових підстав, передбачена відповідальність.

Так згідно п.п. «а», «д» п.1 ч.1 ст.106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або внаслідок недбалості: незаконну відмову в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Заявляючи та задовольняючи відвід (самовідвід) без достатньої для того правової підстави, грубо порушується основоположне право особи на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, та тягне негативні правові наслідки, у тому числі щодо несення додаткових витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.41 ЦПК України, якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 37 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Проте, враховуючи, що направлення даної цивільної справи з Козятинського міськрайонного суду Вінницької області до Калинівського районного суду Вінницької області здійснено без дотримання вимог п.2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, та з грубим порушенням ст.ст. 32, 36, 40 ЦПК України, шляхом штучного створення обставин які унеможливлюють утворення складу суду, порушує права учасників справи на справедливий суд, гарантовані національним законодавством та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та фактично створюють умови, за якими необхідно приймати до розгляду справу з порушенням правил територіальної підсудності, визначених ЦПК України, що не усуває можливих наслідків, передбачених ст.378 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 32, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, розділами VII, VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пляхівське», Фермерського господарства «Пляхівське», Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 про визнання недійсним рішення зборів спілки співвласників майна, визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав, виділення майнового паю в натурі – повернути до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для подальшого розгляду.

Копію цієї ухвали, одночасно із матеріалами цивільної справи, невідкладно направити на адресу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області для виконання, а позивачу ОСОБА_1 для відома.

Роз’яснити позивачу ОСОБА_1, що у разі заявлення суддею відводу (самовідводу), без достатньої для того правової підстави, відповідно до вимог п.п. «а», «д» п.1 ч.1 ст.106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», такий суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: