Ухвала суду № 76638730, 17.09.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5713/17

№ провадження 1-кс/646/3366/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.18року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді: Теслікової І.І., при секретарі Сімоненко К.Ю., розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого управління прокуратури області ОСОБА_1, у межах кримінального провадження №12015220460002059 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідуваньвід 03.08.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України про призначення позапланової інспекційної перевірки банку,-

В С Т А Н О В И В:

11.06.2018 до Червонозаводського районного суду м. Харкова звернувся старший слідчий слідчого управління прокуратури області ОСОБА_1, з клопотанням, погодженим з прокурором, у межах кримінального провадження №12015220460002059 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідуваньвід 03.08.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України про призначення позапланової інспекційної перевірки банку - діяльності філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харків під час розгляду, супроводження, укладення Генеральної кредитної угоди № 68111N4 від 21.07.2011.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні другого слідчого відділу прокуратури Харківської області знаходяться матеріали кримінального провадження №№12015220460002059 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідуваньвід 03.08.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до фактичних обставин кримінального провадження філією АТ «Укрексімбанк» у м. Харків 21.07.2011 укладено Генеральну кредитну угоду № 68111N4 з ТОВ «Завод енергетичного машинобудування» (ТОВ «ЗЕМ») та ТОВ 2- - енерний центр «Енергомаш» (ТОВ «ІЦ «Енергомаш») про надання кредитних коштів на загальну суму 11 400 000 доларів США.

У рамках цієї угоди Банком укладено 3 кредитні договори: 1) з ТОВ «ЗЕМ» на суму 30 000 000 грн. терміном до 27.12.2013; 2) З ТОВ «ЗЕМ» на суму 2 304 500 доларів СНІ А терміном до 31.03.2014; 3) з ТОВ ІЦ «Енергомаш» на суму 7 693 000 доларів США терміном до 30.03.2018.

Проте станом на 01.08.2017 зобов’язання не виконанні та сума боргу за Генеральною кредитною угодою складає 41 556 247 грн. та 9 556 857 доларів США. На теперішній час тривають ліквідаційні процедури підприємств-позичальників.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що відповідно до умов кредитних договорів кредитні кошти перераховувались на рахунки ТОВ «Електромашинобудівельне виробництво» для закупівлі виробничого обладнання.

Позичальниками до філії Банку надано «прямі» договори між ТОВ «Електромашинобудівельне виробництво» та іншими суб’єктами господарювання про його закупівлю.

Проте ТОВ «Електромашинобудівельне виробництво» грошові кошти на рахунки суб’єктів господарювання, з якими нібито укладено «прямі» договори, не перераховувались. Натомість Банком за наявності «прямих» договорів на закупівлю обладнання допущено перерахування кредитних кошті ТОВ «Електромашинобудівельне вирорбництво» на рахунок іншого, пов’язаного з боржниками підприемства ТОВ «Актив-В» (замісмть тих, з якими нібитто були укладені прямі договори на закупівлю обладнання).

ТОВ «Актив-В» грошові кошти перераховано на рахунок TOB «ЗЕМ» (другий позичальник кредитних коштів) у якості передоплати коштів комісіонеру на придбання обладнання.

Крім того, рішеннями кредитного комітету АТ «Укрексімбанк», а також кредитним договором були передбачені умови, зокрема, щодо можливості перерахування грошових коштів лише після отримання інформації про готовність товару до відвантаження та щодо поставки обладнання у строк не більше 7 днів після здійснення оплати.

Проте інформації про готовність надано не було, відповідне обладнання не поставлене, але філією АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові далі здійснено перерахування кредитних коштів на закупівлю іншого обладнання та у наступному році укладено другий кредитний договір в рамках зазначеної вище Генеральної кредитної угоди, на виконання якої сплачено ще 30 млн. грн.

У якості забезпечення за вказаними кредитними договорами було оформлено, зокрема, майнові права на закупівлю виробничого обладнання за кредитні кошти, оцінку якого з метою встановлення заставної вартості, а також з метою виділення конкретної суми кредитних коштів на одиницю обладнання, здійснено філією Банку.

Так, філією банку майнові права на придбання муфельної пічки KG 140/1100, виробник Литва, Termoskahe оцінено в суму майже 1 млн. грн. без урахування ПДВ.

Водночас постачальником ПАТ «Промдизель» вказаний товар поставлено з Литви та продано ТОВ «Завод енергетичного машинобудування» за 138 тис. грн.

Філією банку майнові права на придбання установки для згинання труб CNC-80-TSR-RBF з ЧПК, виробник - Тайвань, Chio Sheng Machinery Co. Ltd оцінено в суму 5 985 820 грн. без урахування ПДВ.

Водночас постачальником ТОВ «Машинерія» зазначене обладнання доставлено за суму 1 497 804 грн. з урахуванням ПДВ.

Філією банку майнові права на придбання автомату холодновисаджувального для виготовлення шипів АО 320, виробник ЛАТ «ОЗКПА» Україна, оцінено в суму 3 954 324 грн. без урахування ПДВ.

Водночас постачальником ПАТ «ОЗКПА» Україна зазначене обладнання поставлено за суму 542 040 грн. з урахуванням ПДВ.

Вивченням матеріалів кредитної справи встановлено службові записки відділу супроводження заставних зобов’язань філії АТ «Укрексімбанк» у м.Харкові, відповідно до яких фактично поставлене обладнання, не відповідає вимогам банку.

Зокрема, надані позичальником копія сертифікату відповідності не відповідає раніше наданій копії та містить велику кількість ознак, які свідчать проо його підробку; дані товарно-транспортних накладних не відповідають даним договорів купівлі-продажу, дати складання акту не відповідають з гагами товарно-транспортних накладних та видаткових накладних; та видаткових накладних; місцезнаходження деякого обладнання змінювалось та не надавалось для огляду філією банку; замість деяких одиниць обладнання конкретної моделі та країни виробника поставлено інші, не передбачені умовами договорів, деяке поставлене обладнання містить ознаки такого, що вже перебувало в користуванні.

Водночас кредитні кошти виділялись на придбання нового, конкретно визначеного обладнання.

Також у ході досудового розслідування встановлено, що під час перевірок наявності та стану заставного майна посадовими особами банківської установи у листопаді 2013 року виявлено зниження залишків товару в обороті, який перебував у заставі, з суми 87 360 тис. грн. до суми 48 086, 7 тис. грн., а в серпні 2014 року - до 0 грн., проте з відповідною заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 388 КК України, керуючий філією банку звернувся лише у червні 2016 року.

Слідчий у клопотанні зазначає, що у боржників уже в грудні 2013 року почала виникати заборгованість. У липні 2014 року розпочато ліквідаційну процедуру підприємства-боржника, проте філією банку подано позовні заяви лише у грудні цього року.

Крім того, вивченням матеріалів кредитної справи встановлено, що у висновках підрозділів філії Банку зазначається, що підприємства-позичальники мають високий ризик, майже не здійснюють операційну діяльність, що є неприйнятним для Банку, проте за наполегливою позицією відділу активних операцій відповідне управління погоджує надання кредиту підприємствам з високим ризиком.

Своє клопотання, крім іншого, слідчий обґрунтовує тим, що перевірки здійснюються з метою, зокрема, дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно- правових актів Національного банку України. Державний експортно-імпортний банк України було створено 3 січня :1992 року згідно з Указом Президента України № 29 як державне підприємство. У 2009 році банк перетворено на публічне акціонерне товариство із закріпленням у власності держави 100 відсотків акцій.

Зазначеними діяннями службових осіб Банку, а також підприємств- позичальників завдано істотну шкоду інтересам Державного банку.

Сторона обвинувачення вважає, що проведення інспекційної перевірки банку уповноваженими на здійснення банківського нагляду особами НБУ забезпечить дотримання принципу законності та досягнення завдання кримінального провадження, передбачених КПК України.

У судове засідання слідчий та прокурор не з’явились, від прокурора через канцелярію суду надійшла заява про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала та просила задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Частиною 2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є : 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 1 та ч. 2 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Частина 2 даної статті вказує, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

При винесенні рішення слідчий суддя враховував, що процесуальний порядок проведення слідчих дій визначений саме КПК України. Проте, вирішення слідчим суддею вказаних клопотань не охоплюється його повноваженнями, які мають реалізовуватися в спосіб, передбачений процесуальним законом, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до слідчих дій, ані до негласних слідчих дій. Отже, КПК України не передбачає права слідчого, прокурора на звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення (проведення) позапланової інспекційної перевірки, більше того, в КПК відсутня процесуальна процедура розгляду такого виду клопотань.

Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні ЄСПЛ «Михайлюк та Петров проти України» від 10.12.2009 року (п. 25 Рішення), де зазначається, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві, він також стосується якості відповідного законодавства і потребує, аби воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права. Ті ж самі обґрунтування стосуються і посилань слідчого судді на положення ч.2 ст. 93 КПК України , адже дана норма передбачає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розщукових) дій, та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК і не містить окремого права прокурора, слідчого звертатися до слідчого судді з даними клопотаннями.

Враховуючи те, що ст. 131 КПК України містить вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, де не зазначено стосовно проведення позапланової інспекційної перевірки, крім того, клопотання подано у спосіб, який не ґрунтується на вимогах процесуального закону, прокурором у поданому клопотанні не зазначено, що вирішення питання стосовно проведення позапланової перевірки належить до повноважень слідчого судді, також слідчим в судовому засіданні не доведено та не обґрунтовано в повному обсязі проведення позапланової інспекційної перевірки, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 110, 131, 132 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління прокуратури області ОСОБА_1, у межах кримінального провадження №12015220460002059 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідуваньвід 03.08.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України про призначення позапланової інспекційної перевірки банку - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І.І.Теслікова