Постанова № 76635716, 20.09.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 683/1984/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1406/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання - Кошельник В.М.

за участю: представника апелянта - ОСОБА_4,

відповідача - ОСОБА_5,

представника відповідача - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №683/1984/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 червня 2018 року (суддя Завадська О.П.) у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя,

встановив:

В серпні 2016 року позивач ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом та просила виділити їй в натурі 1/2 частину нежитлової будівлі - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на вказану нежитлову будівлю.

Позов мотивовано тим, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 березня 2016 року за ОСОБА_7 та ОСОБА_5 визнано право власності по 1/2 частині нежитлової будівлі - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та залишено даний магазин у їх спільній частковій власності. Протягом декількох років відповідач користується зазначеним магазином та використовує його для здійснення торгівельної діяльності, відмовляється добровільно поділити магазин в рівних частках, а також не бажає сплачувати грошову компенсацію вартості частки майна.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 червня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 109031грн. компенсації вартості її частки у спільному майні подружжя в нежитловій будівлі - магазину за адресою: АДРЕСА_1 та _______________

Головуючий в першій інстанції -Завадська О.П.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія: 5

припинено право спільної часткової власності ОСОБА_7 та ОСОБА_5 В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначила, що судом проігноровано вимогу закону про обов'язкове попереднє внесення другим із подружжя відповідної грошової компенсації на депозитний рахунок суду і не досліджено чи спроможний відповідач сплатити таку грошову суму. Крім того, судом порушено принцип диспозитивності, оскільки позивачем ставилася вимога про виділення частки приміщення магазину в натурі, а суд вийшов за межі позовних вимог та стягнув грошову компенсацію вартості цієї частки.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_7 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначили, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачем не заявлено позовні вимоги про стягнення компенсації вартості частки магазину.

Заслухавши учасників справи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що для стягнення грошової компенсації вартості майна, яке перебуває у спільній частковій власності подружжя, не потрібно обов'язкової згоди іншого з подружжя та попереднього внесення на депозитний рахунок відповідної грошової суми.

Встановлено, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 березня 2016 року визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_5 право власності за кожним на 1/2 частину нежитлової будівлі - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та залишено даний магазин у їх спільній частковій власності.

Статтею 183 ЦК України передбачено, що подільною є річ, яку можно поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно зі статтею 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Аналіз змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників у праві спільної часткової власності та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то при поділі майна в натурі (виділ частки), передачі співвласнику підлягає частина нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 07 лютого 2017 року №6525/6526/17-26 ринкова вартість нежитлової будівлі - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, становить 218062грн. Технічна можливість розподілу об?єкту нерухомого майна нежитлової будівлі - магазину на дві рівні частини (відповідно до розміру часток кожного із співвласників) в натурі відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва не вбачається за можливе.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що виділ часток (поділ) нерухомого майна є технічно можливим, а тому колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про поділ нерухомого майна в натурі.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення на користь позивача компенсації вартості частки магазину.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_7 просила виділити їй в натурі 1/2 частину нежитлової будівлі - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на вказану нежитлову будівлю.

Отже, предметом доказування в даній справі є питання виділу частки майна із спільної часткової власності та технічна можливість такого поділу.

Позовні вимоги щодо стягнення компенсації вартості частки нерухомого майно не заявлялися, а тому суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог та помилково вирішив питання щодо стягнення компенсації вартості частки магазину.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні позовуОСОБА_7 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2018 року.

Судді Т.В. Спірідонова

А.В. Купельський

Т.О. Янчук