Постанова № 76634079, 20.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/2351/16-ц Головуючий у І інстанції Міланіч А. М.Провадження № 22-ц/780/2612/18 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 6 20.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

за участі секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 29 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Макарівської селищної ради, ОСОБА_3, треті особи: Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області, ОСОБА_4, про визнання недійсним та скасування рішення селищної ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа - відділ у Макарівському районі головного управління Дежгеокадастру у Київській області, про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що за договором купівлі-продажу від 4 серпня 2001 року вона придбала у власність земельну ділянку загальною площею 0,1357 га, яка складається з двох земельних ділянок - площею 0,1297 га та 0,006, що розташовані в АДРЕСА_1

Сусідня земельна ділянка по АДРЕСА_1 яка складається з двох земельних ділянок площею 0,143 га та 0,019 га, загальною площею 0,162 га, на підставі державного акту, виданого відповідно до рішення Макарівської селищної ради від 03 червня 2004 року, належить на праві власності відповідачці ОСОБА_3

На підставі домовленості між сторонами щодо обміну земельними ділянками, відповідачка загородила тином належну позивачці земельну ділянку площею 0,006 га, але, в порушення домовленості, не передала їй рівноцінну ділянку біля будинку, встановивши 20 квітня 2016 року паркан по земельній ділянці позивачки площею 0,1297 га.

29 липня 2016 року під час виготовлення технічної документації щодо відновлення меж земельної ділянки їй стало відомо, що присвоїти кадастрові номери належним їй земельним ділянкам неможливо в зв'язку з перетином (накладенням) земельних ділянок відповідачки на її ділянки.

Тому просила визнати незаконним та скасувати рішення Макарівської селищної ради від 3 червня 2004 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі у власність відповідачці ОСОБА_3 спірних земельних ділянок, визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку від 16 серпня 2004 року, виданий ОСОБА_3 на підставі вказаного рішення селищної ради, та скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 і НОМЕР_2.

ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 та просив визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на землю від 11 грудня 2003 року, виданий ОСОБА_2, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,136 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та скасувати запис № 1065 від 11 грудня 2003 року в Книзі записів державної реєстрації державних актів на право приватної власності на землю на вказану земельну ділянку, посилаючись на те, що він (ОСОБА_5.) на підставі договору купівлі-продажу від 11 лютого 2006 року є власником 1/20 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 інші 19/20 частин цього будинку належать на праві власності ОСОБА_2 В травні 2017 року він звернувся до Макарівської селищної ради із заявою про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для обслуговування його частини будинку площею 0,0142 га, в серпні 2017 року отримав відповідне рішення селищної ради від 25 травня 2017 року, землевпорядною організацією було виготовлено технічну документацію, але при державній реєстрації земельної ділянки виявлено взаємний перетин із суміжною земельною ділянкою, що перебуває у власності ОСОБА_2, яка оформила на себе право власності на всю земельну ділянку, яка була надана для обслуговування будинку.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 29 березня 2018 року у задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

У обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що місцевим судом не було взято до уваги факту накладення земельної ділянки відповідачки на земельну ділянку позивачки, крім того не врахував, що перед передачею спірних земельних ділянок чи їх частин у власність відповідачці Макарівська селищна рада за законом зобов'язана була припинити право власності чи користування нею цими земельними ділянками, чого зроблено не було та, окрім того, за такого рішення місцевого суду спір залишається не вирішеним а її права не поновленими.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи , недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими , невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи , порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первісного і зустрічного позовів, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, тому підстави для задоволення цих позовів відсутні.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за договорами купівлі-продажу від 4 серпня 2001 року позивачка ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_7 1/2 частину житлового будинку НОМЕР_3 з відповідною частиною надвірних будівель, що розташовані в АДРЕСА_1 та житлового будинку, не закінченого будівництвом, що розташований за тією ж адресою, а також земельну ділянку загальною площею 0,1357 га для ведення будівництва, обслуговування житлових будівель та господарських споруд, що складається з двох ділянок: площею 0,1297 га і 0,006 га та розташована на території Макарівської селищної ради по АДРЕСА_1 Дана земельна ділянка належала ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на землю від 15 вересня 1999 року, виданого Макарівською селищною радою Київської області відповідно до рішення виконкому Макарівської селищної ради від 9 березня 1999 року за № 23 (а.с.10 т.1, 64-65 т.2).

На підставі даного договору купівлі-продажу ОСОБА_2 11 грудня 2003 року отримала Державний акт на право приватної власності на землю на вказану земельну ділянку площею 0,136 га, яка складається з двох земельних ділянок - площею 0,13 га і 0,006 га, та розташована в АДРЕСА_1 (а.с.11 т.1).

Відповідно до рішення Макарівської селищної ради від 3 червня 2004 року № 271 відповідачці ОСОБА_3 16 серпня 2004 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,162 га, яка складається з двох земельних ділянок: площею 0,019 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та площею 0,143 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в АДРЕСА_1 (а.с.65,78-82 т.1).

За договором купівлі-продажу від 16 квітня 2010 року ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 належні їй земельні ділянки площею 0,019 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та площею 0,143 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в АДРЕСА_1, загальна площа земельних ділянок складає 0,162 га (а.с.64).

23 лютого 2012 року ОСОБА_4 зареєстрував своє право власності на вказані земельні ділянки (а.с.50-59 т.1).

За договором купівлі-продажу від 11 лютого 2006 року ОСОБА_8, від імені якого діяла ОСОБА_3, продав ОСОБА_5 1/20 частину будинковолодіння, яке складається з двох житлових будинків з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 Дана частина будинковолодіння належала ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 16 липня 2003 року. 16 лютого 2006 року ОСОБА_5 зареєстрував право власності на дану частину будинковолодіння (а.с.152-155 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 та не заперечується сторонами, ОСОБА_2 належить на праві власності 19/20 частин даного будинку, а ОСОБА_5 - 1/20 його частина (а.с.156-158).

В 2016 році Макарівським виробничим відділом ДП «Центр ДЗК» була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 з метою присвоєння земельній ділянці кадастрового номера, однак рішеннями Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області від 29 липня 2016 року позивачці відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру в зв'язку з перетином її ділянки площею 0,1299 га з ділянкою відповідача НОМЕР_1, площа співпадає на 9,25 %, та перетином її ділянки площею 0,0064 га з ділянкою відповідача НОМЕР_2, площа співпадає на 100% (а.с.15-30 т.1).

Рішенням Макарівської селищної ради Київської області від 25 травня 2017 року ОСОБА_5 було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,0142 га в АДРЕСА_1 (а.с.165-166 т.1).

Землевпорядною організацією ТОВ «Ресурс» в 2017 році була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_5, однак, листом від 24 липня 2017 року відділ у Макарівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області повідомив, що при здійсненні державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,0142 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 було виявлено взаємний перетин із суміжною земельною ділянкою, що перебуває в приватній власності ОСОБА_2 (а.с.159-191 т.1).

Відповідно до ч.2 ст..152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 143, 146, 149 ЗК України, вилучення (викуп) та припинення права користування або право власності на земельну ділянку чи її частину за відсутності на це згоди землекористувача або власника ділянки може здійснюватися виключно у судовому порядку.

Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином не з'ясував усіх обставин справи, зокрема не врахував, що позивачка першою в передбаченому законом порядку набула право власності на спірні земельні ділянки, однак не змогла набути присвоєння цим земельним ділянкам кадастрового номера, у зв'язку із накладенням земельних ділянок відповідача на її земельні ділянки, тому рішення Макарівської селищної ради, на підставі якого видано державний акт на право власності на земельну ділянку відповідача, не може вважатися таким, що ухвалене з дотриманням вимог земельного законодавства, а тому порушує майнові права позивачки, які підлягають захисту.

Проте, позовні вимоги ОСОБА_6 у частині скасування державної реєстрації земельної ділянки задоволенню не підлягають, оскільки внесення змін у державний реєстр щодо майнових прав осіб належить до компетенції інших органів, функції яких суд виконувати не може.

Разом з тим, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 не оскаржено, тому апеляційний суд переглядає справу лише у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до ст. 367 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 підлягає скасуванню на підставі ст. 376 ЦПК України у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_6

Керуючись ст.ст. 367, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 29 березня 2018 року у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 - скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.

Визнати незаконним і скасувати рішення Макарівської селищної ради № 271-16 від 03 червня 2004 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,162 га по АДРЕСА_1

Визнати недійсними і скасувати державний акт серії НОМЕР_4 від 16 серпня 2004 року на право власності на земельну ділянку площею 0,162 га, що розташована по АДРЕСА_1 який виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Макарівської селищної ради № 271-16 від 03 червня 2004 року, кадастрові номери НОМЕР_2 та НОМЕР_1.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: