Рішення № 76631476, 20.09.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/507/18

№ провадження 2/453/338/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

20 вересня 2018 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Микитина В.Я.,

секретаря судових засідань Корнута Т.Б.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Сколівської міської ради Львівської області, з участю третьої особи - ОСОБА_4, про визнання права власності на ? частину земельної ділянки у порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02.05.2018 року звернулися у суд із позовом до відповідача - Сколівської міської ради Львівської області, в якому просять визнати за ними право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,1000 га. для обслуговування житлового будинку, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3) пропорційно їхніх часток в успадкованій ? частині житлового будинку, котрий знаходиться на вказаній земельній ділянці, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. Судові витрати у справі позивачі залишають за собою.

Ухвалою судді від 03.05.2018 року вказаний позов залишено без руху та надано позивачам термін для усунення зазначених у її мотивувальній частині недоліків, котрий не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії такої ухвали.

Ухвалою судді від 14.05.2018 року, у зв'язку із усуненням позивачами недоліків у визначений судом термін, вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою підготовчого судового засідання у справі від 26.06.2018 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

Розгляд справи по суті відбувся 20.09.2018 року, без участі сторін.

Позов обґрунтовано тим, що батько позивачів за життя володів ? частиною житлового будинку по АДРЕСА_1, а також частиною земельної ділянки (без визначення ідеальної частки), на котрій такий будинок розташований, які він успадкував після смерті своєї матері (бабусі позивачів) - ОСОБА_6, однак такі права не оформив у встановленому порядку. ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивачів помер, за життя заповіту не складав, у зв'язку з чим, спадкування після його смерті повинно відбуватись за законом. Спадкоємцями за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_5 є позивачі як діти спадкодавця, котрі у встановленому порядку прийняли спадщину, про що отримали відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом у таких частках: 2/3 частин - позивачу ОСОБА_3 (у зв'язку із відмовою від спадщини у її користь матері ОСОБА_7) та 1/3 частина - позивачу ОСОБА_2. Проте, зазначеним свідоцтвом охоплено лише право на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1, а право на частину земельної ділянки, на котрій такий будинок розташований, не охоплене, так як у спадкодавця був відсутній оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку. З цього приводу державним нотаріусом 27.02.2018 року позивачам видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Інших спадкоємців, які б претендували на обов'язкову частку у спадковому майні і таких, які прийняли спадщину та не відмовилися від неї у встановленому порядку, немає. Таким чином, на даний час позивачі є єдиними спадкоємцями прав та обов'язків, котрі залишились після смерті батька, у тому числі і права на спірну частину земельної ділянки, однак оформити таке право на неї позивачі не можуть у зв'язку із втратою правовстановлюючого документа на нерухоме майно та реєстрації права власності на таке нерухоме майно. З огляду на вказане, отримавши постанову про відмову державного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, пов'язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки, позивачі були змушені звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Позивачі у судове засідання щодо розгляду справи по суті не з'явилися, хоча були належно повідомленими про дату, час та місце судового засідання у справі, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення почтового відправлення - судової повістки від 25.08.2018 року (а. с. 82, 83-84). Разом з тим, позивачі подали суду заяви вх. № 4455 та вх. № 4456 від 20.09.2018 року (а. с. 93, 94), в яких позов підтримали, просили такий задовольнити з наведених у ньому підстав. Проти заочного розгляду справи не заперечували.

У зв'язку із встановленням обставин, визначених ст. 280 ЦПК України, судом у письмовій формі постановлено ухвалу про заочний розгляд даної справи (а. с. 95).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання щодо розгляду справи по суті також не з'явився, надіслав на адресу суду письмові пояснення на позовну заяву вх. № 2492 від 25.05.2018 року (а. с. 47-49) та вх. № 3644 від 27.07.2018 року (а. с. 60-62), у котрих проти позову заперечив повністю, просив у такому позивачам відмовити.

Оскільки у судове засідання не з'явилися усі учасники справи, то суд, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, ухвалив проводити судове засідання у справі 20.09.2018 року без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз'яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Сколе Львівської області у віці ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_5, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 06.12.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції у Львівській області (а. с. 15).

Спадщина відкрилася у день смерті спадкодавця ОСОБА_5, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Заповіту спадкодавець ОСОБА_5 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складав. Відтак, спадкування після його смерті повинно відбуватись за законом.

Спадкоємцями прав та обов'язків за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_5, які у встановленому порядку прийняли спадщину, є позивачі як діти спадкодавця. Так, на виконання вимог ст. ст. 1258 та 1261 ЦК України позивачі 19.09.2016 року отримали свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, посвідчене державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Батлюком В.І. (спадкова справа № 12/2014) та зареєстрованого у реєстрі за № 520 (а. с. 10).

Зазначеним свідоцтвом про право на спадщину законом охоплено право спадкодавця ОСОБА_5 на ? ідеальну частину житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1, котру той свого часу успадкував після смерті своєї матері (бабусі позивачів) ОСОБА_6, однак, у зв'язку із незначним періодом часу між датою смерті матері та датою своєї смерті (близько семи місяців), не встиг юридично оформити свої спадкові права. Успадковані частки кожного з позивачів у такому будинку становлять: 1/3 частина з ? частини у житловому будинку - у ОСОБА_2 та 2/3 частини з ? частини у житловому будинку - у ОСОБА_3.

Детально перевіряючи інші права та обов'язки, які належали спадкодавцю ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на частину земельної ділянки по АДРЕСА_1, котра є предметом спору у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Бабусі позивачів ОСОБА_6 та третій особі у справі - ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності (оскільки частки не були визначені) належала земельна ділянка площею 0,1000 га. для обслуговування житлового будинку, розташованої у АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, що підтверджується належним чином засвідченою копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданим 11.11.2009 року Сколівською міською радою Львівської області та зареєстрованого у встановленому порядку за № 010946000074 (а. с. 91).

Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Хоча позивачами та їх батьком втрачено виданий на руки ОСОБА_6 примірник оригіналу такого правовстановлюючого документа на земельну ділянку, однак інший його примірник знаходиться в архіві відділу Сколівського району ГУ держгеокадастру у Львівській області, звідкіля позивачами й одержано та долучено до матеріалів справи його належно засвідчену копію, як і копію технічної документації про виконані роботи по підготовці та видачі Державного акта на право приватної власності на землю (а. с. 66-79). Крім того, судом за клопотанням позивачів витребувано в оригіналі вищевказані документи, котрі були надані суду та оглянуті у судовому засіданні.

Таким чином, на переконання суду, до прав та обов'язків спадкодавця ОСОБА_5, які не припинилися у зв'язку із його смертю, належало, з-поміж іншого, право на частину земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1, котру той також свого часу успадкував після смерті своєї матері (бабусі позивачів) ОСОБА_6, однак, у зв'язку із незначним періодом часу між датою смерті матері та датою своєї смерті (близько семи місяців), не встиг юридично оформити свої спадкові права.

В силу ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Як вбачається з копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Батлюком В.І. 27.02.2018 року за вих. № 179/02-31/73 (а. с. 11), така була винесена з підстав відсутності у позивачів як спадкоємців першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_5 оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку. При цьому, державним нотаріусом констатовано факт прийняття спадщини спадкодавцем ОСОБА_5 у виді права на вищевказану частину земельної ділянки без зміни її цільового призначення після смерті його матері - ОСОБА_6.

У свою чергу, із змісту позовної заяви вбачається, що примірник оригіналу Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданого 11.11.2009 року Сколівською міською радою Львівської області та зареєстрованого у встановленому порядку за № 010946000074 міг надати нотаріусу третя особа ОСОБА_4, як співвласник іншої частини вищевказаної земельної ділянки, на що останній не погодився і таких дій на вимогу нотаріуса не вчинив.

За таких встановлених судом обставини справи, обґрунтованими є твердження обох позивачів про належність спадкодавцеві ОСОБА_5 права на частину земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1, котре не припинилося у зв'язку із його смертю, як і наявність в обох позивачів права на таку частину земельної ділянки у порядку спадкування після смерті останнього, котре підлягає захисту судом у порядку, визначеному чинним законодавством.

Разом з тим, незважаючи на відсутність визначених у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 від 11.11.2009 року розміру ідеальних часток її співвласників, а також виходячи із цільового призначення земельної ділянки - обслуговування житлового будинку, суд вважає за необхідне та можливе визнати за позивачами у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 право на ? ідеальну частину цієї земельної ділянки, беручи до уваги ідеальну частку спадкодавця ОСОБА_5 у житловому будинку, котрий на ній розміщений та для обслуговування котрого призначена вищевказана земельна ділянка, а також успадковані частки кожного з позивачів у такому будинку (1/3 частина з ? частини у житловому будинку у ОСОБА_2 та 2/3 частини з ? частини у житловому будинку у ОСОБА_3).

Таким чином, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме за позивачами слід визнати право власності на ? ідеальну частину земельної ділянки загальною площею 0,1000 га. для обслуговування житлового будинку, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3) пропорційно їхніх часток в успадкованій ? частині житлового будинку, котрий знаходиться на вказаній земельній ділянці (1/3 частина з ? частини у житловому будинку у позивача ОСОБА_2 та 2/3 частини з ? частини у житловому будинку у позивача ОСОБА_3), у порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Сколе Львівської області.

Судові витрати у справі слід залишити за позивачами.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 247, 258-259, 264-265, 268, 281 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 0,1000 га. для обслуговування житлового будинку, розташованої у АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3) пропорційно їхніх часток в успадкованій ? частині житлового будинку, котрий знаходиться на вказаній земельній ділянці (1/3 частина з ? частини у житловому будинку у ОСОБА_2 та 2/3 частини з ? частини у житловому будинку у ОСОБА_3), у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Сколе Львівської області.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобто шляхом подання до апеляційного суду Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Львівської області. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; місце проживання: АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Відповідач: Сколівська міська рада Львівської області; місцезнаходження: 82600, Львівська область, м. Сколе, майдан незалежності, буд. 1; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04056262.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3; місце проживання: АДРЕСА_3; реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Суддя В.Я. Микитин