Постанова № 76630825, 19.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3323/18

Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Аліменко В.О., Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Ляшенка Артема Захаровича на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про звільнення земельної ділянки з-під арешту,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасування арешту з земельної ділянки площею 8,0515 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, який накладений Відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39377735 від 26.01.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1. Однак під час ознайомлення із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що на вказану земельну ділянку накладено арешт відповідно до постанови Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39377735 від 26.01.2016.

Позивач зазначив, що з метою зняття вказаного арешту він звернувся до відповідача з відповідною заявою, однак відповідачем було відмовлено у знятті арешту на земельну ділянку, оскільки зазначена земельна ділянка належить на праві власності ТОВ "Квіти-Сервіс" та на виконанні у відділі перебувають виконавчі провадження, де боржником є ТОВ "Квіти-Сервіс".

Позивач не погоджується із такими діями відповідача, оскільки арешт, який був накладений на земельну ділянку згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39377735 від 26.01.2016, підлягає зняттю у зв'язку з тим, що виконавче провадження ВП №39377735 закінчено, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.09.2016 ВП №39377735.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області зняти арешт з земельної ділянки площею 8,0515 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, який був накладений Відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 39377735 від 26.01.2016 р.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що виконавче провадження ВП № 39377735 закінчено. Докази зняття в межах даного виконавчого провадження арешту з земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 відсутні.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р.

Апеляційна скарга мотивована тим, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстрована не за позивачем, а за ТОВ «Квіти-Сервіс», що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 114966383 від 07.10.2015 р. Також апелянт зазначає, що набуття права власності на земельну ділянку площею 8,0515 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (номер запису права власності: 16560343 від 23.09.2016 р.) при записі про обтяження № 13018261 від 27.01.2016 р. суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження» та унеможливлює подальші дії щодо даного майна, а саме: реалізації в межах виконавчого провадження з метою повного та фактичного виконання рішення суду.

Повідомляє, що Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було направлено подання до правоохоронних органів про незаконні дії щодо майна на яке накладено арешт, згідно ст. 388 Кримінального кодексу України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 8,0515 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23.09.2016 №68886478 та договором міни від 23.09.2016, який посвідчений приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1003.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.06.2018 №127769044 щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, в розділі "Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень" наявний запис про обтяження №13018316.

З даного запису вбачається, що 27.01.2016 державним реєстратором Лящук Альоною Олександрівною, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39377735 від 26.01.2016 зареєстровано обтяження на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 - "арешт нерухомого майна", все майно, щодо особи, майно якої обтяжуються - ТОВ "Квіти-Сервіс".

14.05.2018 року позивач звернувся до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою, в якій просив зняти арешт із земельної ділянки площею 8,0515 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

У вказаній заяві позивач зазначив, що арешт на зазначену земельну ділянку має бути знятий, оскільки виконавче провадження ВП №39377735 закінчено, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.09.2016 ВП №39377735.

До вказаної заяви позивач долучив, зокрема, копію Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.05.2017 №123757901, яка підтверджує, що земельна ділянка належить позивачу та копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.09.2016 ВП №39377735.

Так, з наявної в матеріалах справи копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.09.2016 ВП №39377735 вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2013 №2/2610/10171/2012 про стягнення з ТОВ "Квіти-Сервіс" на користь ОСОБА_6 боргу в розмірі 400000,00 грн. закінчено.

Проте, у зазначеній постанові не вирішувалось питання про зняття арешту з земельної ділянки, який був накладений в межах даного виконавчого провадження.

Листом за №27735 відповідач повідомив позивача про те, що згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, земельна ділянка кадастровий номер 3221283203:04:006:0011, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ТОВ "Квіти-Сервіс".

У вказаному листі відповідач також зазначив, що 27.01.2016 Відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції накладено арешт на нерухоме майно, номер запису про обтяження 13018316, де боржником являється ТОВ "Квіти-Сервіс".

Також, зазначеним листом повідомлено позивача про те, що станом на 13.06.2018 на виконанні у відділі перебувають виконавчі провадження, де боржником є ТОВ "Квіти- Сервіс", у зв'язку з чим питання про зняття арешту з майна є неможливим та роз'яснив, що позивач може звернутись до суду з позовом про зняття арешту з майна.

Проте, не погоджуючись із зазначеною відповіддю, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 названого Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що закінчення виконавчого провадження є підставою для зняття арешту з усього майна, на яке такий арешт було накладено.

Як було встановлено судом першої інстанції, Відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції було прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39377735 від 26.01.2016.

На підставі вказаної постанови 27.01.2016 р. державним реєстратором Лящук Альоною Олександрівною, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, зареєстровано обтяження за №13018316 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 - "арешт нерухомого майна", все майно, щодо особи, майно якої обтяжуються - ТОВ "Квіти-Сервіс".

У той же час, судом встановлено, що виконавче провадження №39377735 було закінчено, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 09.09.2016 ВП №39377735.

Таким чином, державний виконавець, закінчуючи виконавче провадження №39377735, в межах якого винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №39377735 від 26.01.2016, зобов'язаний був зняти такий арешт та направити відповідну постанову органу який наклав арешт.

Проте, у постанові про закінчення виконавчого провадження від 09.09.2016 ВП №39377735 не зазначено про зняття арешту з земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, який був накладений в межах даного виконавчого провадження ВП №39377735.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язати Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області зняти арешт з земельної ділянки площею 8,0515 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, який був накладений Відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 39377735 від 26.01.2016 р.

Щодо посилання апелянта на те, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстровано за позивачем суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів зазначає, що правомірність здійснення реєстраційних дій приватним нотаріусом оскаржується в окремому порядку.

Зважаючи на те, що оскарження рішення приватного нотаріуса щодо реєстрації права власності за наявності обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 за ОСОБА_3 не є предметом розгляду даної справи, судом не може бути надана оцінка його правомірності.

Разом з тим, оскільки докази оскарження вищевказаних реєстраційних дій в окремому порядку в матеріалах справи відсутні, суд, в даному випадку, не може ставити під сумнів зареєстроване право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 8,0515 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23.09.2016 №68886478 та договором міни від 23.09.2016, який посвідчений приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1003.

Окрім того, зняття арешту з майна не позбавляє відповідача можливості стягнути несплачений боржником виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій в окремому провадженні.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Ляшенка Артема Захаровича залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: В.О.Аліменко

О.Є.Пилипенко