Постанова № 76630511, 21.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/282/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

21 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року (повне рішення складено 24.05.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3, третя сторона на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ПАТ "Приватбанк" про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2018 року позивач, ОСОБА_2, звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №32521811 від 24 листопада 2016 року, що винесено на підставі договору іпотеки серія та номер ВЕЕ/026408, 026409 від 01 березня 2007 року, про реєстрацію права власності за ПАТ "Приватбанк" на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 21 травня 2018 року за клопотанням третьої сторони на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ПАТ "Приватбанк", закрив провадження по справі. Судове рішення мотивоване тим, що оскільки спірні відносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, невиконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин, то за таких обставин цей спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що посилання третьої особи на те, що спірні правовідносини пов'язані з порушенням на думку позивача цивільно - трудової угоди є надуманими та необґрунтованими, а відтак заявлене клопотання не піддягало задоволенню. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального Закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежено. Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом подання позву, оскарження судових рішень у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, оскільки розгляд та перегляд таких рішень гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

В поданому до суду відзиві на апеляційну скаргу відповідач наполягав на раніше подани запереченнях по справі, а саме, що відчуження майна накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після держаної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Виходячи з приписів ст. 311 КАС України (далі-КАС України), вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 березня 2007 року між "Приватбанк" та ОСОБА_4 (Позичальник) укладено кредитний договір №CVSNGA00000016. Згідно пункту 1.1 кредитного договору банк зобов'язується надати "Позичальникові" кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок, зазначений в пункті 7.1 цього Договору. Строк, вид кредиту, цілі, розмір кредиту, відсотків, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим Договором, зазначені у розділі 7 Договору.

Згідно пункту 7.1 кредитного договору банк зобов'язується надати "Позичальникові" кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 01 березня 2007 року по 27 лютого 2017 року включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 10000,00 доларів США на наступні цілі: на споживчі цілі, а також у розмірі 1020,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 1, 5 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період у розмірі 0, 20 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного Договору. Періодом сплати вважати період з 01 по 05 число кожного місяця.

Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором №CVSNGA00000016, 01 березня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційного банку "Приватбанк" та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки квартири №CVSNGA00000016, посвідчений нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Глуговським В.В., згідно умовами якого Іпотекодавець передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 яка складається з двох житлових кімнат, загальною площею 53,10 кв. м., житловою площею 14,00 кв.м.

У вказаному договорі зазначено, що предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 05 листопада 2004 року нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Гандабурою Г.П. за реєстровим №4843, зареєстрованого у Чернівецькому комунальному обласному бюро технічної інвентаризації 09 листопада 2004 року в реєстровій книзі №117 на сторінці №232 за реєстровим №8986 в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19 листопада 2004 року за №1709942.

28.01.2012 та 09.04.2013 між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_4 (Позичальник) укладені додаткові угоди до кредитного договору №CVSNGA00000016.

На підставі договору іпотеки 24 листопада 2016 року державним реєстратором юридичного управління Чернівецької міської ради ОСОБА_3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №32521811 про реєстрацію права власності за ПАТ "Приватбанк" на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Слід також враховувати позицію Великої Палати Верховного Суду, що відображена у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/6956/15 (провадження №11-192апп18) за позовом особи до державного реєстратора-нотаріуса про визнання неправомірним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, з аналогічних підстав позову (позивач як і в даному випадку посилався на те, що законодавством не передбачено можливості проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна без вчинення ним нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав, при цьому відповідачем нотаріальна дія щодо квартири - предмета іпотеки не вчинялась; на недотримання третьою особою передбаченої договором іпотеки процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема ненаправлення іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, а також письмової вимоги про усунення порушень умов договору, без доказів направлення й отримання якої державна реєстрація права власності не може бути здійснення).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в даному випадку спірні правовідносини між її учасниками (здебільшого, між позивачем та третьою особою) виникли у зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартири ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а тому, існує спір про право.

Враховуючи вищезазначене, а також вимоги ст. 242 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що оскільки спірні відносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, невиконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин, то за таких обставин цей спір не є публічно-правовим, а тому не підлягав вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Ключовим мотивом такого рішення визнано те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного та іпотеки) та реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартири позивача. Таким чином, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, з урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для закриття провадження у справі є правомірним, а клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПАТ "Приватбанк" про закриття провадження у справі є обґрунтованим та підлягало задоволенню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про закриття провадження по справі, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.