Постанова № 76630147, 18.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/3909/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Денисюк Р.С.,

час ухвалення рішення: 16:18:50,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 23.04.2018 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради, в якому просило про визнання протиправними та нечинними рішень від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку" в частині підпункту 1.3 пункту 1, від 06.12.2017 № 743-1 "Про перелік категорій громадян, яким додатково надаватимуться пільги при здійсненні перевезень пасажирів у автобусах на міських маршрутах в м. Луцьку у 2018 році", визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, задоволено частково.

Позов Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправними та нечинними рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в частині позовних вимог про визнання протиправним та нечинним рішення від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку" в частині підпункту 1.3 пункту 1 залишено без розгляду.

В задоволенні решти клопотання відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду в іншому складі суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за змістом ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання. Вважає помилковою вказівку суду першої інстанції на те, що дане рішення є регуляторним актом, однак за своєю суттю не є нормативно-правовим актом.

Такий висновок суду свідчить про неправильне тлумачення п. 18 ч.І ст.4 КАС України, адже регуляторним актом може бути тільки нормативно-правовий акт. Ці поняття є взаємопов'язаними. Всі нормативно-правові акти є регуляторними і всі регуляторні акти є нормативно-правовими.

Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надходило.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач оскаржує, зокрема, рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку" в частині підпункту 1.3 пункту 1, яким затверджено Типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Вказане рішення у відповідності до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було розміщене на офіційному сайті Луцької міської ради у 2010 році.

Крім цього, з матеріалів справи слідує, що позивачем на підставі затвердженої форми Типового договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" з 2010 року укладалися і є укладеними на сьогоднішній день договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Також підтвердженням того, що позивачу було відомо про оскаржуване рішення є його участь у конкурсі на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у м. Луцьку.

Позивач звернувся до суду щодо оскарження рішення 21.02.2018 р., про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції Волинського окружного адміністративного суду.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги в частині, суд першої інстанції керувався тим, що позивач про оскаржуване рішення дізнався чи міг дізнатися 04.11.2010 та не був позбавлений можливості своєчасно звернутись із відповідним позовом до суду за захистом своїх прав. Отже строк звернення до суду з вимогою щодо визнання протиправним та нечинним рішення від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку" в частині підпункту 1.3 пункту 1 розпочався 05.11.2010 і закінчився 05.05.2011. Однак позивач звернувся до суду лише 21.02.2018, про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції Волинського окружного адміністративного суду, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановлено частиною другою статті 122 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що не відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до ч. 3 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Відповідно до п.18 ч. І ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

За змістом ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Виконавчим комітетом Луцької міської ради прийнято рішення від 14.10.2010р. №659-1 «Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку», яким, серед іншого, затверджено Порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку та Типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

На думку колегії суддів, рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010р. №659-1 «Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку» відповідає усім ознакам нормативно-правового акту з огляду на наступне.

Рішення створює норми права, оскільки встановлює обов'язковість проведення конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м.Луцьку на умовах, які вказані в Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку, та підписання переможцем конкурсу договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом за типовою формою. Рішення прийняте в межах компетенції відповідача у відповідності до ст.4 Закону України «Про транспорт», ст.7 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.п.12 п. (а) ст.30 та ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Рішення створене з дотриманням певної законодавчо визначеної особливої правотворчої процедури та було оприлюднене на офіційному сайті Луцької міської ради у 2010 році. Рішення прийняте у формі, визначеній ч. 6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає відсутніми підстави залишення позову без розгляду в частині позовних вимог у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, так як спеціальний строк для оскарження нормативно-правових актів, встановлений статтею ч. 3 ст. 264, не порушено.

Разом з тим, у своїй апеляційній скарзі скаржник просить про направлення справи для розгляду в іншому складі суду першої інстанції.

З приводу даної вимоги колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

У відповідності до норми даної статті колегія суддів не може вирішувати питання щодо складу суду першої інстанції, а отже у цій частині вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до ст. 320 КАС України ухвала суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, у разі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а так само постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом з тим суд, керуючись вимогами ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, вважає за необхідне присудити за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Луцької міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" судовий збір за подання апеляційної скарги в загальному розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Керуючись ч.1 ст. 139, ст. ст. 308, 311, 320, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" задовольнити частково.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № 803/288/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Луцької міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" судовий збір за подання апеляційної скарги в загальному розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим М. А. Пліш Повне судове рішення складено 21.09.2018 р.