Постанова № 76630058, 18.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9282/17 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" до Лохвицького відділення Гадяцької об'єдананої державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

26.07.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" звернулося до суду з адміністративним позовом до Лохвицького відділення Гадяцької об'єдананої державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавської області щодо повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» як оператору спільної діяльності між публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», компанією Місен Ентерпрайзес АБ та товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» за договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 помилково та надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 64 847 128, 38 грн.;

- зобов'язати Гадяцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавської області прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» як оператору спільної діяльності між публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», компанією Місен Ентерпрайзес АБ та товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» за договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10.06.2002 сум помилково та надмірно сплачених грошових зобов'язань у розмірі 64 847 128, 38 грн. та подати його для виконання Управлінню державної казначейської служби України у Лохвицькому районі Полтавської області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду та відсутністю поважності причин такого пропуску.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 р., подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позов у даній справі може бути поданий у будь-який момент в межах строку давності в 1095 днів, що настає за днем здійснення переплати.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримують висновки суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності сторін.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.07.2016 № 06/07-07 «Про повернення помилково та надміру сплачених грошових зобов'язань», в якій просив повернути 64 847 128,38 грн. помилково та надміру сплачених грошових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, нарахованих за період з серпня по грудень 2014 року.

За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 11.07.2016 № 127/10/16-17-07-29 повідомив про те, що станом на 11.07.2016 року за даними ІС «Податковий блок» в ІКПП переплата по платі за користування надрами ТОВ «Карпатигаз» відсутня. Тому перекид коштів з плати за користування надрами шляхом погашення грошових зобов'язань з інших платежів неможливе.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (стаття 251 Цивільного кодексу України). Основний акцент робиться на юридичному факті, тобто дії чи події, які набувають юридичного значення зі спливом строку.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строк звернення до суду є матеріально-правовим, а не процесуальним. Правова природа цього строку є аналогічною до строку позовної давності у цивільних правовідносинах.

В силу вимог частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, чинній на час подання позову, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Отже, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Строк звернення до суду може бути загальним або спеціальним. Спеціальні строки звернення до суду встановлюються КАС або іншими законами.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, протягом якого особа, яка вважає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень порушують її права чи інтереси, може звернутися до суду за захистом.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 липня 2018 року по справі №521/21851/16-а.

Відповідно до частини другої статті 99 КАС у редакції, чинній на час подання позову, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та становить шість місяців.

Частиною 3 статті 99 КАС у редакції, чинній на час подання позову, передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищезазначене, винятком для шестимісячного строку звернення до адміністративного суду може бути встановлений КАС чи іншим законом строк.

Проте, нормами чинного законодавства не встановлено будь-яких спеціальних строків на звернення до адміністративного суду щодо оскарження бездіяльності контролюючих органів щодо повернення помилково та надміру сплачених грошових зобов'язань, видачі висновку про повернення таких коштів.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає посилання позивача на те, що такий строк встановлений пунктами 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК) та пунктом 102.5 статті 102 ПК, не заслуговує на увагу з огляду на таке.

Згідно із пунктом 56.18 статті 56 ПК з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Наведена норма встановлює особливості оскарження рішень податкових органів та не містить будь-яких приписів стосовно оскарження їх дій чи бездіяльності.

Твердження позивача про те, що у даному випадку відповідачем фактично прийнято рішення про відмову у поверненні коштів судом відхиляється, оскільки лист відповідача від 11.07.2016 № 127/10/16-17-07-29 є не рішенням, а виключно відповіддю на заву позивача інформативного характеру, у якій повідомлено про відсутність підстав для повернення коштів. Нормами чинного законодавства не передбачено прийняття контролюючими органами будь-яких рішень у процедурі повернення помилково або надміру сплачених коштів до бюджету. Окрім того, позивачем було оскаржено до суду саме бездіяльність, а не рішення відповідача.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Зазначена норма визначає виключно строк звернення особи із відповідною заявою до контролюючого органу, а не строк звернення до суду з позовом.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин, виходячи зі змісту позовних вимог, підлягає застосуванню загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про застосування у подібних правовідносинах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду зазначав також і Верховний Суд у постановах від 03 липня 2018 року по справі №813/1584/17, від 27 червня 2018 року по справі № 813/2784/17, від 24 квітня 2018 року по справі № 813/2874/17.

Днем, коли позивач дізнався про порушення своїх прав є день отримання ним листа відповідача від 11.07.2016 № 127/10/16-17-07-29, яким згідно вхідної відмітки є 18.07.2016 (а.с. 96). Однак, позивачем позов до суду подано лише 26.07.2017, тобто з пропуском встановленого КАС шестимісячного строку.

Будь-яких відомостей чи доказів, які унеможливили звернення до суду у встановлений законом строк, позивач не надав.

З огляду на частину третю статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повне судове рішення складено 24.09.2018 р.

Керуючись статтями 34, 243, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 р. - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" до Лохвицького відділення Гадяцької об'єдананої державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

М.І. Кобаль