Постанова № 76630052, 19.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Справа № 826/2624/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Наталич А.А.,

представника третьої особи Лук’яненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2018 року у справі

за позовом ОСОБА_5

до Міністерства фінансів України,

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору: Національна академія медичних наук України

про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства фінансів України (далі - відповідач-1), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Національна академія медичних наук України про:

- зобов'язання відповідача затвердити подані НАМН України зміни до штатного розпису апарату Президії НАМН України з 01 квітня 2016 року, штатний розпис з 01 травня 2016 року та штатний розпис з 01 грудня 2016 року зі встановленням ОСОБА_5 надбавки за науковий ступінь кандидата наук в науковій сфері з 14 червня 2011 року у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання доцента з 15 січня 2014 року у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу та здійснення відповідних виплат;

- зобов'язання відповідача затвердити зміни до штатного розпису апарату Президії НАМН України від 27 лютого 2017 року, зі встановленням ОСОБА_5 надбавки за науковий ступінь кандидата наук в науковій сфері з 14 червня 2011 року у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання доцента з 15 січня 2014 року у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу та здійснення відповідних виплат;

- зобов'язання відповідача затвердити зміни до штатного розпису апарату Президії НАМН України за 2018 рік, з встановленням ОСОБА_5 надбавки за науковий ступінь кандидата наук в науковій сфері з 14 червня 2011 року у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання доцента з 15 січня 2014 року у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу та здійснення відповідних виплат.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення її позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції не було досліджено всіх доводів позовної заяви, безпідставно не прийнято до уваги докази постійної наукової діяльності позивача, не враховано, що результати, одержані у процесі прикладних досліджень позивача, опубліковані в формі наукових статей в наукових та науково-практичних виданнях і такі статті визнані компетентними органами.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване нею рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Третьою особою - НАМН України подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити апеляцію без задоволення, а рішення суду - без змін та наполягає на тому, що доплата за вчене звання і науковий ступінь безпосередньо пов'язана зі здійсненням працівником наукової діяльності в науковому підрозділі наукової установи, однак обов'язки, що виконуються позивачем не підпадають під визначені в законі ознаки наукової діяльності.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах доводів та вимог апеляційної скарги повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.06.2011 р. на підставі наказу НАМН України № 42-к ОСОБА_5 було прийнято на на посаду начальника фінансово-економічного управління та, зокрема встановлено їй надбавку за науковий ступінь кандидата економічних наук у розмірі 15 % посадового окладу.

Наказом НАМН України від 10.11.2014 р. № 26-ос «Про встановлення доплати за вчене звання ОСОБА_5» позивачу встановлено доплату за вчене звання доцента у розмірі 25 % від посадового окладу починаючи, з 15.10.2014 р.

10.04.2015 р. НАМН України видано наказ № 10-ос «Про скасування доплати за вчене звання ОСОБА_5», яким позивачу призупинено доплату за вчене звання доцента до з'ясування права на отримання такої доплати.

У відповідності до наказів НАМН України: від 25.05.2015 р. № 13-ос позивачу продовжено виплату доплати за вчене звання доцента у розмірі 25 % від посадового окладу, починаючи з 01.05.2015 р.; від 22.12.2015 р. № 26-ос - продовжено виплату доплати за вчене звання доцента з 01.12.2015 р.; від 19.08.2016 р. № 70 - позивачу продовжено виплату щомісячної надбавки за стаж наукової роботи у розмірі 20 % посадового окладу та виплату доплати за вчене звання доцента у розмірі 25 % від посадового окладу з 01.08.2016 р.

Наказами НАМН України від 04.01.2012 р. № 1-ос, від 04.01.2013 р. № 1-ос, від 20.01.2014 р. № 1-ос, від 04.06.2014 р. № 20-ос, від 26.12.2014 р., від 28.12.2015 р. «Про виплату надбавки за стаж роботи у науковій сфері» керівним працівникам і спеціалістам апарату президії НАМН, посади яких не віднесені до наукових працівників, у тому числі ОСОБА_5, встановлено щомісячні виплати надбавки за стаж роботи у науковій сфері.

Наказом від 07.04.2017 р. № 34 «Про визнання наказу, що втратив чинність» визнано наказ від 19.08.2016 р. № 70 «Про виплату щомісячних надбавок і доплат» таким, що втратив чинність; припинено позивачу виплату доплат за вчене звання доцента та щомісячних надбавок за стаж наукової роботи з 01.04.2017 р.

За результатами розгляду проектів штатних розписів НАМН України з 01.05.2016 р. та з 01.12.2016 р., а також змін до штатного розпису з 01.04.2016 р., Мінфін листами від 19.08.2015 р. № 31-07020-27/3-27/26693, від 20.04.2016 р. № 31-07020-27/3-27/11439, від 08.06.2016 р. № 31-07020-27/3-27/16418, 28.09.2016 р. № 31-07020-27/3-27/27427 повернуто вказані проекти на доопрацювання, у зв'язку з тим, що фінансово-економічне управління апарату президії НАМН України не належить до наукових підрозділів, а тому підстави для встановлення доплати за вчене звання старшого наукового співробітника відсутні; листом Мінфін від 10.01.2017 р. № 31-07020-27/3-27/661 проекти штатних розписів НАМН України з 01.05.2016 р. та з 01.12.2016 р., а також змін до штатного розпису з 01.04.2016 р. повернуто без погодження.

Висновки Мінфіну щодо відсутності підстав для встановлення у штатному розписі начальнику фінансово-економічного управління апарату президії НАМН України доплати за вчене звання старшого наукового співробітника обґрунтовані позицією Міністерства соціальної політики України, що викладена у листах від 27.02.2015 р. № 2694/0/14-15/13, від 15.05.2015 р. № 565/13/84-15 та від 06.06.2016 р. № 8188/0/14-16/13, в яких зокрема зазначено, що фінансово-економічне управління апарату президії НАМН України не належить до наукових підрозділів, а тому підстави для встановлення доплати за вчене звання старшого наукового співробітника відсутні.

Судова колегія встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що функціональні обов'язки позивача за посадою начальника фінансово-економічного управління не містять ознак наукової діяльності, визначених законодавством, і що в даному випадку відсутні підстави для встановлення позивачу надбавки за науковий ступінь кандидата наук у науковій сфері та доплати за вчене звання доцента.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, однак вважає помилковими мотиви, з яких виходив суд, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 р. № 848-VIII (далі - Закон № 848-VIII), постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників апарату президій галузевих академій наук» від 19.12.2001 р. № 1708 (далі - Постанова № 1708), Порядком складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 (далі - Порядок № 228), Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 375 (далі - Положення № 375).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 1 Закону № 848-VIII наукова діяльність - це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Частиною 1 статті 31 Закону № 848-VIII передбачено, що основними посадами наукових працівників наукових установ (їхніх філій, інших відокремлених підрозділів), наукових підрозділів юридичних осіб державної та інших форм власності є: 1) керівник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник); 2) заступник керівника (перший віце-президент, віце-президент, заступники генерального директора, генерального конструктора, директора, начальника) з наукової роботи; 3) радник при дирекції наукової установи; 4) член Президії Національної академії наук України або національної галузевої академії наук; 5) радник Президії Національної академії наук України або національної галузевої академії наук; 6) академік - секретар відділення (його заступники); 7) головний учений секретар, учений секретар (їх заступники); 8) керівник (завідувач, відповідальний секретар, головний редактор) та заступники керівника (завідувача, секретаря відповідального головного редактора) наукового підрозділу, наукового видавництва, редакції наукового видання; 9) головний конструктор, головний інженер, головний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу та їх заступники; 10) провідний конструктор, провідний інженер, провідний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу; 11) провідний редактор наукового видавництва, періодичного наукового видання; 12) головний науковий співробітник; 13) провідний науковий співробітник; 14) старший науковий співробітник; 15) науковий співробітник; 16) науковий співробітник-консультант; 17) молодший науковий співробітник; 18) докторант.

У п. 5 Постанови № 1708 визначено виплачувати працівникам доплати за вчене звання і науковий ступінь, якщо їх діяльність за профілем відповідає вченому званню або науковому ступеню.

У додатку 2 до Постанови № 1708 посаду начальника фінансово-економічного управління віднесено до категорії посад керівних працівників і спеціалістів, посади яких не віднесені до наукових працівників апарату президій галузевих академій наук.

Згідно з п. 28 Порядку № 228 визначено, що типова форма штатного розпису установи затверджується Мінфіном. У разі потреби міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Мінфіном можуть установлювати форму штатного розпису для відповідної галузі. Штатний розпис установ затверджується у порядку, визначеному відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Підпунктами 82-83 пункту 4 Положення № 375 передбачено, що Мінфін відповідно до покладених на нього завдань погоджує кошториси та штатні розписи президій національних академій наук; погоджує в установленому порядку типові штати бюджетних установ.

Отже, законодавством врегульовано умови і порядок призначення доплат за науковий ступінь та вчене звання.

Разом з тим, перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що відповідно до підпункту 1.9 розділу 1 та розділу 8 Статуту Національної академії медичних наук України (далі - НАМН України) Академія є неприбутковою державною бюджетною установою та головним розпорядником виділених їй бюджетних коштів.

При цьому, встановлення вищевказаних доплат працівникам НАМН України та їх запровадження у відповідному штатному розписі апарату віднесено до відання безпосередньо такої установи за її відповідним ієрархічним рівнем (Президії НАМН України).

Водночас, до компетенції Мінфіну належить погодження вже розроблених та поданих Президією НАМН України кошторисів і штатних розписів.

З огляду на це, колегія суддів зазначає, що в даному випадку встановлення у штатних розписах НАМН України у 2016-2018 рр. складових оплати праці позивача здійснювалося саме Академією, а не відповідачем, і фактично спірні правовідносини виникли між позивачем та НАМН України та є цивільно-правовими.

При цьому, жодні підстави для зобов'язання саме відповідача у справі як суб'єкту владних повноважень, до якого заявлено позовні вимоги, затвердити вже розроблені та подані роботодавцем позивача - НАМН України штатні розписи зі встановленням позивачу спірних доплат у даному випадку відсутні, оскільки це взагалі не належить до владно-розпорядчої компетенції відповідача.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем було неправильно обрано спосіб захисту своїх прав, які вона вважає порушеними, а тому заявлені нею позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог, однак неповно встановлено обставини справи і порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного визначення підстави для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2018 року - зміні в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2018 року - змінити в мотивувальній частині.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 24 вересня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: