Постанова № 76629523, 19.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2018 рокусправа № 808/3098/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельник В.В.

судді: Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини А1314на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року (головуючий суддя - Бойченко Ю.П.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до про Військової частини А1314 визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини А1314 (далі - Відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати п. 4 наказу командира Військової частини А1314 від 09.09.2017 року №1007 «Про результати виконання планового завдання з відбору кандидатів на військову службу за контрактом у серпні 2017 року» щодо оголошення дисциплінарного стягнення «Догана» полковнику ОСОБА_1;

- зобов'язати Військову частину А1314 надіслати витяг з наказу про скасування п. 4 наказу командира Військової частини А1314 від 09.09.2017 року №1007 «Про результати виконання планового завдання з відбору кандидатів на військову службу за контрактом у серпні 2017 року» до Запорізького обласного військового комісаріату для здійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він проходить військову службу на посаді начальника відділу комплектування та призову (підготовки до військової служби) заступника військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату та має військове звання полковник. Пунктом 4 наказу командира Військової частини А1314 від 09.09.2017 року №1007 на Позивача за невиконання вимог ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг виконання завдань доручених йому за посадою, накладено дисциплінарне стягнення «Догана». Позивач не погоджується з вказаними діями Відповідача, оскільки згідно чинного законодавства військову службу за контрактом громадяни України проходять на добровільній основі, а отже укладання контрактів не пов'язане із застосуванням заходів державного примусу та, відповідно, із використанням військовими комісарами владних повноважень. Крім того зазначає, що до його функціональних обов'язків не входить відбір кандидатів на військову службу за контрактом.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року відкрито провадження у справі №808/3098/17.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі №808/3098/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1314 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що при дослідженні функціональних обов'язків начальника відділу комплектування та призову (підготовки до військової служби) заступника військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату, затверджені 23.12.2016 року військовим комісаром Запорізького обласного військового комісаріату, встановлено що безпосередній відбір кандидатів на військову службу за контрактом не входить до кола його службових обов'язків, що свідчить про відсутність підстав для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та, як наслідок, протиправність прийнятого наказу Військової частини А1314.

Відповідач - Військова частина А1314, не погодившись з рішенням суду першої інстанції оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що до функціональних обов'язків Позивача віднесено організацію та контроль за роботою районних військових комісаріатів щодо відбору кандидатів на військову службу за контрактом та до військових навчальних закладів, тобто Позивач не повинен самостійно займатись пошуком та відбором кандидатів на військову службу, водночас зобов'язаний забезпечувати належну роботу та контроль за виконанням зазначеного завдання у підпорядкованих військових комісаріатах. Таким чином, Позивача притягнуто до відповідальності за не забезпечення виконання контролю з відбору кандидатів на проходження військової служби за контрактом підпорядкованими комісаріатами, а тому наказ командира Військової частини А1314 від 09.09.2017 року №1007, яким начальника відділу комплектування та призову - заступника військового комісара полковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Позивачем -ОСОБА_1 не подано відзив на апеляційну скаргу.

Позивач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника Відповідача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі Позивача у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України.

Представник Відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді начальника відділу комплектування та призову (підготовки до військової служби) заступника військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату та має військове звання полковник.

Пунктом 4 наказу командира Військової частини А1314 від 09.09.2017 року №1007 «Про результати виконання планового завдання з відбору кандидатів на військову службу за контрактом у серпні 2017 року», на Позивача за невиконання вимог ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг виконання завдань доручених йому за посадою, незадовільні результати виконання планового завдання з відбору кандидатів на військову службу за контрактом у серпні 2017 року накладено дисциплінарне стягнення «Догана» (а.с. 11-19).

Визнання протиправним та скасування п. 4 наказу командира Військової частини А1314 від 09.09.2017 року №1007 «Про результати виконання планового завдання з відбору кандидатів на військову службу за контрактом у серпні 2017 року» є предметом судового спору.

Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ; Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №551-XIV; Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №548-XIV; Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008; Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністра оборони України 10 квітня 2009 року №170; Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженим Указом Президента України від 7 листопада 2001 року №1053/2001; Положенням про військові комісаріати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року № 389; Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Як передбачено п. 2 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також вищих навчальних закладах, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.

Згідно з абз.1 п.2.16 розділу II «Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського, старшинського і офіцерського складу відбираються придатні до військової служби за станом здоров'я громадяни України, які виявили бажання проходити військову службу в Збройних Силах України та які відповідають вимогам, визначеним законодавством.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за наказом командира Військової частини А1314 від 09.09.2017 року №1007 стало невиконання вимог ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання службових обов'язків, що визначають обсяг виконання завдань доручених йому за посадою, незадовільні результати виконання планового завдання з відбору кандидатів на військову службу за контрактом у серпні 2017 року.

Як передбачено п. 8 «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України письмова угода, що укладається між громадянином України і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби. Контракт укладається за зразком, що додається, у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу або продовжує військову службу за контрактом, і посадовою особою Збройних Сил України, зазначеною у пункті 9 цього Положення, скріплюється гербовою печаткою військової частини, органу військового управління, установи, організації, військового навчального закладу (далі - військова частина) і зберігається у кожної із сторін. Контракт є підставою для видання наказу по особовому складу про зарахування особи до Збройних Сил України і призначення її на посаду.

Оскільки контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України - це письмова угода, то одним із основних підстав для його укладення є вільне волевиявлення сторін. Волевиявлення - це зовнішня об'єктивна форма виявлення волі особи. Способи волевиявлення можуть бути різноманітними: усно, письмово, певною дією тощо. Для дійсності договору необхідно, щоб воля та волевиявлення співпадали. Отже, внутрішня воля полягає у формуванні мотиву, уявленні про правову мету правочину, прагненні її досягнення, обранні способу для цього. Завдяки виразу волі особи зовні вона має стати зрозумілою іншим. Зовнішній вираз волі йменується волевиявленням. Виходить, що внутрішня стадія формування волі перебуває насамперед у психічній площині, а зовнішня - у площині дій.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що Позивач не міг без вільного волевиявлення громадян примусово укладати з ними контракти про проходження військової служби у Збройних Силах України.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що недоліки при виконанні службових обов'язків, на які посилається начальник Військової частини А1314 у наказі від 09.09.2017 року №1007, не могли вплинути на самосвідомість громадян та змусити їх проявити вільне бажання вступити на контрактну службу у Збройних Силах України.

Згідно з п.8 «Положення про військові комісаріати», завданням військових комісаріатів є проведення призову громадян на військову службу у мирний і воєнний час, проведення добору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у доборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення заходів з підготовки та ведення територіальної оборони, інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

У абз. 7 п.9 «Положення про військові комісаріати» зазначено, що військові комісаріати відповідно до покладених на них завдань: проводять рекламно-агітаційну, інформаційно-роз'яснювальну роботу, проводять добір та направлення громадян до військових частин для проходження військової служби за контрактом, а також для вступу до вищих військових навчальних закладів або вищих навчальних закладів, що мають військові навчальні підрозділи, надають командирам військових частин інформацію про військовозобов'язаних, які перебувають на обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до абз. 10 п.14 «Положення про військові комісаріати» військовий комісар відповідає за своєчасне і повне виконання завдань, покладених на військові комісаріати.

Як зазначено у абз 1. п.15 «Положення про військові комісаріати» військовий комісар зобов'язаний забезпечувати виконання особовим складом військового комісаріату поставлених перед ним завдань.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Згідно вимог ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання. Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Колегією суддів досліджено функціональні обов'язки начальника відділу комплектування та призову (підготовки до військової служби) заступника військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату, затверджені 23.12.2016 року військовим комісаром Запорізького обласного військового комісаріату, та встановлено, що начальник відділу відповідає за оформлення та направлення кандидатів на військову службу за контрактом; зобов'язаний організовувати та проводити навчання особового складу відділу та посадових осіб райвійськкоматів області з питань відбору кандидатів на військову службу за контрактом; організовувати та контролювати роботу районних військових комісаріатів щодо відбору кандидатів на військову службу за контрактом; надавати районним військовим комісаріатам методичну та консультативну допомогу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що безпосередній відбір кандидатів на військову службу за контрактом не входить до кола службових обов'язків Позивача.

Крім того, судом апеляційної інстанції, в ході апеляційного розгляду справи, було встановлено, що відносно Позивача службове розслідування за фактом порушення ним ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України не проводилось.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлено, що службове розслідування призначається у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення:

- неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

- причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;

- вини військовослужбовця;

- порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;

- причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

Таким чином, за відсутності проведення службового розслідування, Відповідачем не було надано належної оцінки усім обставинам інкримінованого Позивачу порушення ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що також свідчить про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Щодо задоволених судом першої інстанції вимог Позивача про зобов'язання Відповідача надіслати витяг з наказу про скасування п. 4 наказу командира військової частини А1314 від 09.09.2017 року №1007 «Про результати виконання планового завдання з відбору кандидатів на військову службу за контрактом у серпні 2017 року», колегія суддів зазначає наступне.

Преміювання військовослужбовців Запорізького обласного військового комісаріату у 2017 році здійснювалось відповідно до Інструкції від 03.08.2017, затвердженої військовим комісаром Запорізького обласного військового комісаріату.

Як зазначав Позивач в адміністративному позові, у зв'язку із надходженням наказу командира Військової частини А1314 від 09.09.2017 року №1007 розмір його премії за жовтень 2017 року зменшено на 10%.

Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 4 наказу командира Військової частини А1314 від 09.09.2017 року №1007, то, з метою відновлення порушених прав Позивача, правильним було задоволення і похідної вимоги про надіслання витягу з наказу про скасування п. 4 наказу командира Військової частини А1314 від 09.09.2017 року №1007 до Запорізького обласного військового комісаріату для здійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі №808/3098/17 необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А1314 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі №808/3098/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 24 вересня 2018 р.

Головуючий суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов