Ухвала суду № 76629097, 12.09.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 302/816/18

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.09.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Вотьканича Ф.А., Мишинчук Н.С., Гошовського Г.М., з участю секретаря Чейпеш С.І., прокурора Савка В.Ю., підозрюваного ОСОБА_1, адвоката Попович В.І., розглянувши провадження за апеляційною скаргою прокурора Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури на ухвалу слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про тримання під вартою та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання в період з 20 години вечора по 07 годину ранку щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1.

ВСТАНОВИВ :

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 27 серпня 2016 року біля 02:00 години за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли до будинку приватного підприємця ОСОБА_6 АДРЕСА_2, де за допомогою клейкої стрічки, загально-небезпечним способом, з погрозою застосування фізичного насильства, зв'язали останню, яка в цей час перебувала на ліжку, після чого, не вмикаючи освітлення в будинку, за допомогою ліхтаря, знайшли в будинку гроші в сумі 1000 доларів США, 800 Євро, 2000 гривень, два золоті ланцюжки з підвісками, один з яких з підвіскою у вигляді ромба з зображенням богородиці, два золоті персні (кільця) один з яких у вигляді троянди з малесенькими камінцями, а інший у вигляді квітки нарциса пелюстки якого виконані з білого золота, один золотий браслет з в'язкою у вигляді ковки, сережки (підвіски з вух), золоту підвіску у вигляді розп'яття зі зламаним верхнім кільцем (золотий хрестик), паспорт громадянина України ОСОБА_6, посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «ЗАЗ Форза» д.н.з. НОМЕР_1, мобільний телефон марки "Fly" з наявними в ньому сім-картами НОМЕР_2, НОМЕР_3, ідентифікаційні дані телефону ІМЕІ - НОМЕР_4, ІМЕІ - НОМЕР_5, якими заволоділи та своїми умисними діями завдали матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 80,0 тис.грн.

Тобто, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Ухвала слідчого судді вмотивована тим, що прокурором та слідчим не доведено необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу та врахував, що ОСОБА_1 має позитивну характеристику, має житло, не був ініціатором скоєння даного злочину та пояснення підозрюваного в судовому засіданні з приводу перебування його в розшуку, відповідно до яких йому не було відомо, що він перебуває в розшуку, так як перебував за кордоном, а після того як дізнався про таку обставину, одразу повідомив працівників поліції.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді стосовно ОСОБА_1 та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Просить врахувати, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення відібраним від ОСОБА_6 та показаннями останньої в якості потерпілої, протоколом огляду місця події, протоколами обшуків, показаннями підозрюваних ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та протоколами слідчих експериментів проведених за їхньої участі, протоколами допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, протоколами тимчасового доступу до речей і документів, протоколами огляду предметів та речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім цього, підозрюваний знав про обставини вчиненого, тривалий час переховувався від органу досудового слідства в тому числі і за межами України, підозрюється у вчиненні злочину, який класифікується як особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років, будучи на волі може незаконно впливати на свідків, чи інших учасників кримінального провадження, особливо на підозрюваних по кримінальному провадженні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які фактично повідомили про всі відомі їм обставини кримінального правопорушення, чим саме викрили без винятку всіх учасників та місця збуту заволодівшого ними майна. Вказує на наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від слідства і суду, як і було до моменту затримання. Зазначає, що підозрюваний раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, тобто є особою, схильною до вчинення злочинів.

Заслухавши пояснення прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши надані матеріали та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був опитаний підозрюваний ОСОБА_1, вислухана думка прокурора, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Як обґрунтовано зазначив в ухвалі слідчий суддя, слідчим та прокурором достатньо не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_1 підозрюється, а також особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, те, що ОСОБА_1 позитивно характеризується, має постійне місце проживання , а тому слідчий суддя дійшов вірного висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, шляхом заборони останньому залишати своє житло з 20 год. до 7 год. наступного дня.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків.

Окрім цього, слідчим суддею обґрунтовано враховано і пояснення ОСОБА_1 з приводу перебування його в розшуку, відповідно до яких йому не було відомо, що він перебуває в розшуку, так як перебував за кордоном, а після того як дізнався про таку обставину, одразу повідомив працівників поліції.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Керуючись 404, 405, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2018 року, якою відхилено клопотання слідчого про тримання під вартою та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: