Постанова № 76628999, 19.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3033/18 Справа № 176/2063/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Волчек Н. Ю. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 02 серпня 2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань у відповідача станом на 31 березня 2017 року утворилась заборгованість в розмірі 106000,00 грн.

У зв'язку з чим, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором №б/н від 02 серпня 2007 року в розмірі 106000,00 грн., а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 02 серпня 2007 року в розмірі 106000,00 грн., з яких: 24925,80 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 81074,20 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 1600,00 грн. - на відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Не погодившись із таким рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості в повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

ПАТ КБ "ПриватБанк" своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не скористалось.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Тож, до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження та переглядати рішення судів перших інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити, рішення суду - скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в повному обсязі, з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції виходив із того, що відповідач неналежним чином виконував свої кредитні зобов'язання, внаслідок чого порушив вимоги ст. ст. 526, 610, 631 ЦК України і так як в добровільному порядку ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконує, то така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку, а позовні вимоги банку - задоволенню.

Однак, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 02 серпня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку відповідно умов якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 2500,00 грн. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 36,00% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При цьому, погодили, що кредитний ліміт Банк має право зменшити або збільшити в будь-який момент відповідно до п. 3.2, п. 3.3. Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним та Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Однак, зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконує.

У зв'язку із чим, згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 31 березня 2017 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 127407,41 грн., з яких: 24925,80 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 100481,61 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 20000,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

При цьому позивач, не просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість. Позивач на свій розсуд зменшив її розмір та просить стягнути з відповідача лише 24925,80 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 81074,20 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а всього 106000,00 грн., надавши суду розрахунок заборгованості.

Так, за правилами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України, визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України, визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, відповідно до умов та правил надання банківських послуг визначено, що пам'ятка, тарифи, а також заява про приєднання до умов та правил становить укладений договір про надання банківських послуг.

В той же час, позивачем, ПАТ КБ "ПриватБанк", не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником умов та правил надання банківських послуг, тарифів і пам`ятки клієнта, щоб в сукупності із заявою-анкетою свідчило б про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.

Виходячи з правового аналізу вказаних норм не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву-анкету позичальника.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник ПАТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету.

Доводи позивача в позовній заяві не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору.

Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.

Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Таким чином, враховуючи, що за умовами заяви-анкети позичальника, останній разом з пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами складає між позичальником та банком договір про надання банківських послуг, а долучений позивачем до матеріалів позовної заяви витяг з умов та правил надання банківських послуг, не містить підпису відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено, що під час підписання заяви-анкети позичальника ОСОБА_2 був ознайомлений саме з цими умовами та правилами надання банківських послуг.

Положеннями ст. ст. 77, 79, 80, 81 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, не збирає докази самостійно.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо стягнення заборгованості, оскільки умови та правила надання банківських послуг не містять жодних відміток та підписів позивачльника, які свідчили про ознайомлення із ними та згоду.

Щодо рішення суду першої інстанції, то відповідно до ст. 376 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність його скасування.

Водночас, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнут з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 603,38 грн. судового збору сплаченого апелянтом за оскарження рішення суду першої інстанції.

Отже, керуючись положеннями ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року- скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 603,38 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова