Рішення № 76628946, 19.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 вересня 2018 р. № 2040/5543/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.

у присутності представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гончаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУНОМЕР_1) до Головне Управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ39779919) про визнання протиправною та скасування постанови,-

встановив

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Харківській області від 14.06.2018 року № ХК0406/1159/АВ/П/ТД-ФС; стягнути сплачену суму судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою від 12.07.2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання. Протокольною ухвалою 21.08.2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем не допущено порушень вимог ст. 24 КЗпП України, оскільки державний інспектор помилково дійшов висновку про те, що працівники допущені до виконання роботи без укладання трудового договору. Дії відповідача, виражені в неповному та необ'єктивному здійсненні перевірки, фактичне ігнорування наданих позивачем пояснень та необґрунтоване застосування санкцій.

Відповідач в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив залишити його без задоволення з тих підстав, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач пройшовши визначену діючим законодавством процедуру реєстрації набув статусу суб'єкта господарювання-фізичної особи-підприємця, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11)

Підприємницьку діяльність позивач здійснює в орендованому у ФОП ОСОБА_4 приміщенні на підставі договору оренди від 24.01.2018 року, предметом якого є користування торговою площею 46.3 м.2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1») -а.с.13-17.

Відповідно до ч. 1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення. Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення №96). Пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Управлінню Держпраці у Харківській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі -Порядок №295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів. Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (пп.5 п.5 Порядку №295).

Згідно п. п.8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Судовим розглядом встановлено, що 11.05.2018 року начальником Головного управління Держпраці у Харківській області видано наказ № 01.01.-07/457 "Про проведення заходу державного контролю" в тому числі стосовно ФОП ОСОБА_3, підстава - звернення ОСОБА_5 від 03.04.2018 року та від 19.04.2018 року.

На підставі зазначеного наказу та направлення на проведення перевірки № 01.01.-94/02.04/890 від 11.05.2018 року фахівцями відповідача здійснено вихід на підприємство позивача та проведено перевірку, про що складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХК0406/306/ АВ, яким в тому числі встановлено порушення вимог ч.1,3 ст.24 КЗпП України (а.с.87-89)

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК0406/1159/АВ/П/ТД-ФС від 14.06.2018 року, якою застосований штраф у розмірі 111690.00 грн. (а.с.10-12)

Суд звертає увагу на те, що ч. 5 статті 7 Закону №877-V встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Із долученого до матеріалів справи направлення на проведення перевірки № 01.01.-94/02.04./890 (а.с.82 зворотній бік) від 11.05.2018 року встановлено, що вказаний документ містить у собі лише відмітку про вчинення суб'єктом контролю відповідних дій, проте не зазначено, в який саме день перевірки вказані дії вчинені.

Суд також зазначає, що п.11 Порядку № 295 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, в тому числі фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки. Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті. (п.22 Порядку №295)

В судовому засіданні досліджений відеозапис інспекційного відвідування, що мало місце 16.05.2018 року. Проте, стосовно можливості використання даного відеозапису, як доказу у справі суд зазначає наступне.

Статтею 74 КАС України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд зауважує, що відповідно до п.11 Порядку №295 та ч. 8 ст. 4 Закону №877-V право ведення відео фіксації перевірки надано саме інспектору, відповідного права у осіб, які його супроводжують немає.

Із долученого до матеріалів справи наказу на проведення перевірки від 11.05.2018 року № 01.01.-07/457 судом встановлено, що проведення перевірки доручено головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування осіб з інвалідністю, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Харківській області Сушильніковій М.Д. та Пивоваровій К.С.

Проте направлення на перевірку № 01.01.-94/02.04./890 від 11.05.2018 року виписано відносно трьох інспекторів Сушильнікової М.Д., Пивоварової К.С. та Назаренко О.О.

Під час судового розгляду встановлено, що фіксація процесу перевірки здійснювалася особою чоловічої статі, проте очевидним є те, що відеозапис не був зроблений інспекторами Пивоваровою К.С. та Сушильніковою М.Д. через їх постійне перебування в кадрі. З огляду на викладене, відповідачем, на підтвердження обставин, викладених в акті долучено відеозапис зроблений особою, яка на момент проведення перервірки такого права не мала. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що доказ є таким, що одержаний з порушенням порядку, встановленим законом, отже, не може бути взятий судом до уваги.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_8 укладено договір суборенди від 24.01.2018 року, відповідно до якого суборендар приймає в строкове володіння та користування торгову площу 20 м2 за адресою: АДРЕСА_2 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1») -а.с.18-20.Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_8 відповідно до витягу з ЄДРПОУ є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11).

Отже у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» на момент проведення перевірки здійснювали господарську діяльність два суб'єкти господарювання.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Судовим розглядом також встановлено, що у позивача на підставі трудової угоди від 01.04.2018 року працює гр. ОСОБА_9 1974 р.н., яка прийнята на роботу відповідно до її заяви від 30.032.2018 року (а.с.27-29), про що повідомлено податкову інспекцію (а.с.31). Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_8 на підставі трудового договору від 2.03.2017 року за № 3 продавцем працює гр. ОСОБА_10 1968 р.н., про що повідомлено податкову інспекцію (а.с.32-36).

Судовим розглядом встановлено, що на момент проведення перевірки, працівник позивача ОСОБА_9 була відсутня на робочому місці внаслідок хвороби її чоловіка ОСОБА_12 та перебування її у лікарні, що підтверджується пояснювальною запискою та відповідною довідкою лікаря (а.с.42-43).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що висновки відповідача про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог ч.ч.2,3 ст.24 КзпП України спростовуються долученими до матеріалів справи документами

Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Суд звертає увагу, що згідно приписів ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належними доказами не підтверджено законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до приписів ч.2 ст. 77 КАС України, а отже суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку, визначеному ст.139 КАС України

Керуючись ст.ст.14, 243-246,263, 293, 295-296 КАС України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Харківській області від 14.06.2018 року № ХК0406/1159/АВ/П/ТД-ФС.

Стягнути на користь ФОП ОСОБА_3 (іпн.НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (код ЄДРПОУ 39779919) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

У повному обсязі рішення виготовлено 24.09.2018 року

Суддя Зоркіна Ю.В.