Рішення № 76628816, 21.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 вересня 2018 р. № 2040/6211/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А..

у присутності

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУНОМЕР_1) до Командира військової частини польова пошта В6250 підполковник Кокорєв В.В. АДРЕСА_2, про стягнення заборгованості,-

встановив

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд стягнути з в/ч А 0501 заробітну плату за період з 01.06.2017 року по 06.06.2017 року в розмірі 2480.04 грн., без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору; стягнути з в/ч А 0501 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.06.2017 року по 31.07.2018 року в розмірі 173602.80 грн. без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом командира в/ч А0501 від 06.06.2017 року № 119 позивача звільнено з військової служби, 05.06.2017 року ним здано особисто зброю, проте на момент подання адміністративного позову остаточного розрахунку по виплаті грошового забезпечення не проведено. Отже, на думку позивача йому належить до виплати грошове забезпечення за період служби з 01.06.2017 року по 06.06.2017 року та середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 173602.80 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання. Протокольною ухвалою від 06.09.2018 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлений адміністративний позов підтримали у повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що позивач відповідно до наказу командира військової частини А0501 від 06.06.2017 року зарахований за штат бригади та відповідно до приписів абз.3 п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України до проведення остаточного розрахунку не виключається зі списків особового складу частини.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Із дослідженого в судовому засіданні посвідчення офіцера НОМЕР_2 судом встановлено, що позивач наказом Міністерства Обороні України від 11 серпня 2016 року №742 призначений на посаду начальника медичної служби 22 окремого механізованого батальйону.

В подальшому, позивача призначено на нижчу посаду начальника медичного пункту 3-го механізованого батальйону в/ч пп В6250. Вказана обставина встановлена судовим рішенням від 28.09.2017 року по справі 820/2794/17, а отже в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України в судовому засіданні не доводиться.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 цього ж Закону порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (далі Положення).

Приписам ч.2 ст.24, 26 вказаного Закону визначено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України". Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України".

Відповідно до Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затверджена Наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 №333, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.06.2014 за №611/25388 виключення зі списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині (п.2.9)

Виходячи з аналізу приписів ч. 2 статті 24 Закону №2232-XII, у її системному зв'язку з нормами пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, закінченням проходження військової служби є день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, про що, згідно пунктів 2.7, 2.9 Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 приймається наказ по стройовій частині.

Отже, до моменту прийняття наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, останній вважається таким, що проходить військову службу.

Із дослідженого в судовому засіданні наказу командира військової частини від 06.06.2017 року № 119 судом встановлено, що позивач звільнений з військової служби в запас за ст.26 ч.8 пп. «Б» ( за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (абз.1 п.12) та з 06.06.2017 року відповідно до ч.3 п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України позивача зарахований за штат бригади по повного розрахунку грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням (абз.2 п.12).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на момент розгляду справи, позивач є таким, що виведений за штат та відповідно не звільнений з військової служби, внаслідок відсутності відповідного наказу по стройовій частині.

Суд зазначає, що порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначений ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджена наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за №638/15329 (надалі - Інструкція №260), відповідно до якої грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.

Із долучених до матеріалів справи виписки банку по картці позивача та картки особового рахунку військовослужбовця, судом встановлено, що позивачеві нараховано та виплачено грошове забезпечення за період з 01.06 по 06.06.2017 року у розмірі 3500 грн. та доплата за участь в АТО у розмірі 1935.48 грн.

Відповідно до ст. ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем в судовому засіданні не доведено неправомірності дій відповідача при нарахування та виплаті грошового забезпечення, а отже, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.

Керуючисьст.ст.т. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

вирішив

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

У повному обсязі рішення виготовлено 24.09.2018

Суддя Зоркіна Ю.В.