Рішення № 76628726, 13.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 р. Справа № 820/4829/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Дробязги Т.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "АВТОТРЕЙДІНГ-СХІД" (код ЄДРПОУ 31904111, ІПН 319041126575, 61145, Харків, вул. Клочківська, 188) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дочірнє підприємство "АВТОТРЕЙДІНГ-СХІД" (надалі за текстом - ДП "АВТОТРЕЙДІНГ-СХІД") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом – ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 17.04.2018 року №0060341213 Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ ДП "АВТОТРЕЙДІНГ-СХІД" зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 4432/20-4-12-13-19/31904111 від 27.03.2018 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовчому засіданні.(а.с.2).

Відповідачем надано відзив на позов, в якому вказано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 17.04.2018 року № НОМЕР_1 винесено у відповідності до положень законодавства. (а.с.55-57).

Також з боку представника позивача надані письмові пояснення по справі (а.с.66).

З боку представника відповідача надані додаткові пояснення (а.с.73)

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав окреслених в адміністративному позові та письмових поясненнях.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні з підстав його необґрунтованості посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою відповідача 27.03.2018 року на підставі п. 20.1.4, п. 20.1, ст. 20 розділу І, у порядку п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період виписки листопад 2017 року та складено акт № 4432/20-4-12-13-19/31904111 про результати камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період виписки: листопад 2017 року по позивачу.

За результатом проведеної перевірки податковий орган прийшов до висновку, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом – ПК України) від 02.12.2010 року № 2755- VІ позивачем здійснена не своєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов’язань за листопад 2017 року на суму ПДВ 76400,00 грн..

Позивачем до податкової установи за вих.№34 від 03.04.2018 року подано заперечення до акту перевірки від 27.03.2018 року № 4432/20-4-12-13-19/31904111 стосовно порушених питань податковим органом в акти перевірки від 27.03.2018 року № 4432/20-4-12-13-19/31904111.(а.с.15-16).

В подальшому податковим органом, а саме 17.04.2018 року складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 згідно з п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ ПК України, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201, та згідно зі статтею 1201 ПК України, затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 76400, грн.,00 грн., застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 15280 грн.,00 коп.. (а.с.18).

Позивачем до Державної фіскальної служби України за вх.№40 від 20.04.2018 року було направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення від 17.04.2018 року за № НОМЕР_1 ГУДФС у Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2018 року № НОМЕР_1 ГУДФС у Харківській області. (19- 22).

Рішенням про результати розгляду скарги від 11.06.2018 року за № 19967/6/99-99-11-03-01-25 Державна фіскальна служба України, повідомив позивача, що керуючись главою 4 Кодексу ДФС залишає без змін податкове повідомлення-рішення від 17.04.2018 року №0060341213 ГУДФС у Харківській області, а скаргу - без задоволення.(а.с.23).

З огляду на вказані представником позивача під час судового розгляду справи доводи позивач вважає оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2017 року складена податкова накладна № 1, згідно з якою зазначено постачальник (продавець) – позивач, а отримувач (покупець) – ТОВ «НВО «А.Т.О.Р.»». (а.с.13).

Згідно з квитанції від 28.11.2017 року позивачем здійснено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.11.2017 року № 1, з зазначенням часу: 15:40:23. (а.с.14).

Так судом встановлено, що 29.11.2017 року складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 14 до податкової накладної від 24.11.2017 року № 1 на суму коригування 76400,00 грн. з показником «+» (а.с. 10, 11).

Згідно з квитанції від 13.01.2018 року позивачем здійснено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.11.2017 року № 14 (розрахунку коригування), з зазначенням часу: 17:58:50, документ доставлено до ДФС України, документ прийнято. (а.с.12).

Так судом встановлено, що 29.11.2017 року складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 до податкової накладної від 24.11.2017 року № 1 на суму коригування 76400,00 грн. з показником «-» (а.с.24-25).

Згідно з квитанції від 14.12.2017 року позивачем здійснено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.11.2017 року № 1 (розрахунку коригування), з зазначенням часу: 14:14:02, документ доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрація зупинена. (а.с. 26).

Так судом встановлено, що 29.11.2017 року складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 до податкової накладної від 24.11.2017 року № 1 на суму коригування 76400,00 грн. з показником «+» (а.с.27, 28).

Згідно з квитанції від 14.12.2017 року позивачем здійснено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.11.2017 року № 2 (розрахунку коригування), з зазначенням часу: 10:58:04, документ доставлено до ДФС України, документ не прийнято, при необхідності виправте документ та відправте його знову. (а.с.29).

Податковим органом 02.01.2018 року прийнято про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування від 29.11.2017 року № 1 на суму коригування 76400,00 грн. з показником «-». (а.с.30).

В ході розгляду адміністративної справи з боку представника позивача не надано пояснень щодо не проведення позовної роботи з оскарження рішення від 02.01.2018 року та зупинення реєстрації згідно з квитанцією від 14.12.2017 року.

Як з’ясовано судом, юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення суб’єкт владних повноважень обрав приписи п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, а фактичною підставою послугували судження владного суб’єкта про фактичну реєстрацію платником власно складених податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних поза межами визначеного законом строку.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб’єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу складання податкових накладних, реєстрації податкових накладних постачальником товарів (робіт, послуг) в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідальності за несвоєчасну реєстрацію унормовані, насамперед, приписами п.1201.1 ст.120, ст.ст. 2001, 201 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до абз.2 п.п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Окрім того, згідно з абз.4 п.п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Таким чином, законодавець запровадив два виключення з загального правила складання (виписування) постачальником товарів (робіт, послуг) податкових накладних за кожною окремою господарською операцією, з яких до позивача підлягає застосуванню абз. 4 п.п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до положень п. 14.1.60 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, як визначено положеннями п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України.

Приписами п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

В той же час, положеннями абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідальність за зазначене вище порушення визначена положеннями п.120-1.1. ст.120-1 Податкового кодексу України, якою передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів позивачем було здійснено реєстрацію податкових накладних у строки, що перевищують граничні.

Обставин, котрі б у спірних правовідносинах непереборно та нездоланно заважали платнику виконати обов’язок з приводу своєчасної реєстрації податкових накладних, судом не виявлено. Позивач на існування таких обставин не посилався.

Відповідне видання податкового повідомлення-рішення від 17.04.2018 року за №0060341213 ГУДФС у Харківській області є правомірним, підстави скасування відсутні.

При цьому суд зазначає, що позивач, не будучи впевненим в алгоритмі дій по виправленню номенклатури товару у податковій накладній, не був позбавлений права звернутися до контролюючого за індивідуальною податковою консультацією.

Окремо суд зазначає, що критично ставиться стосовно посилання позивача на те, що розрахунок коригування № 14 від 29.11.2017 року було направлено на реєстрацію після винесення рішення комісією що приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, оскільки рішення було винесено 02.01.2018 року, а розрахунок коригування було направлено на реєстрацію тільки 13.01.2018 року, тобто через 11 (одинадцять) днів після винесення такого рішення.

Одночасно з цим суд звертає увагу на часовий показник квитанцій, оскільки згідно з алгоритмом вчинення дій встановлених законодавством у позивача існував обов'язок щодо внесення розрахунку коригування, зміни номенклатури, з початку з позначкою "-", а потім з позначкою "+", чого не було дотримано уповноваженою особою з боку позивача.

З цього питання суд констатує, що посилання представника позивача на повторне подання 12.01.2018 року розрахунку коригування за порядковим номером № 2 враховуючи факт його першочергового подання до цього є помилковими.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, позивачем до суду не надано, а також судом самостійно в рамках принципу офіційного з’ясування обставин у справі не встановлено обставин своєчасного подання для реєстрації податкових накладних.

Враховуючи наведене вище суд приходить до висновку, що доводи представника позивача стосовно неправомірності та не обґрунтованості прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 17.04.2018 року № НОМЕР_1, яким ДП "АВТОТРЕЙДІНГ-СХІД" визначено суму ПДВ 76400, грн.,00 грн., застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 15280 грн.,00 коп.., не знайшли свого підтвердження, а отже вказане рішення відповідача є таким, що не підлягає скасуванню.

Оскаржуване рішення суб’єкта владних повноважень прийнято з дотриманням критеріїв, наведених в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про не обґрунтованість заявлених позовних вимог та відмову в їх задоволенні в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "АВТОТРЕЙДІНГ-СХІД" (код ЄДРПОУ 31904111, ІПН 319041126575, 61145, Харків, вул. Клочківська, 188) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2018 року.

Суддя Ю.О. Супрун