Рішення № 76628637, 20.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 вересня 2018 р. № 2040/6137/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зоркіної Ю.В.

за участі

секретаря судового засідання - Пройдак С.М.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (м.Харків, вул.Пушкінська, 46 , код ЄДРПОУ 39588198) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іпн.НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу, -

встановив:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму податкового боргу в розмірі 65102.85 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до облікових даних контролюючого органу відповідач, має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 65102.85 грн. У зв'язку з тим, що вказана податкова заборгованість погашена не була, суму боргу позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою від 01.08.2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання. Протокольною ухвалою від 06.09.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

Відповідач до суду не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу, зазначену у витягу з ЄДРПОУ та інформації Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання, яке відповідачем була отримана, що підтверджується поштовими повідомленнями , які містяться у матеріалах справи.

Враховуючи положення ч.11 ст.126 , п.4 ч.1 ст.127 КАС України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про розгляд справви. Відзив на позов та документи в його обґрунтування до суду не надходили.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що відповідачем не сплачено суми грошових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, адміністративні штрафні санкції та ппеню, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 65102,85 грн., яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. Відповідач зареєстрований в якості фізичної особи підприємця, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ та перебуває на обліку в Київській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Судом встановлено, що відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за І квартал 2016 року № 9269816313 від 09.02.2017 року, якою самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 38608.56 грн. та суму податкових зобов'язань зі сплати військового збору у розмірі 3217.38 грн.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загальний строк оплати грошових зобовязань з податків (зборів) визначений ст. 57 Податкового кодексу України і складає 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку (у разі самостійного визначення зобовязання платником податків у документі обовязкової податкової звітності), 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (у разі визначення зобовязання за рішенням контролюючого органу), 10 календарних днів, наступних за днем узгодження (у разі застосування платником податків процедури адміністративного оскарження рішень контролюючого органу).

Із долученої до матеріалів справи облікової картки платника податків, судом встановлена, що самостійно визначена сума податкових зобов'язань відповідачем не сплачена.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, про що складено акт від 08.07.2015 року № 1950/20-34-17-03-07/2774012872, яким зафіксовані порушення п.176.2 (б) ст.176, абз.1 п.119.2 ст.119 ПК України, абз.1 п.2 ч.1 ст.7, п.п.2-3 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п.139.1.1, п.139.1.9 ст.139, п.177.2 , п.177.4 ст.177 ПК України.

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 17.07.2015 року № 0029871703, яким відповідачеві нараховано штрафну санкцію у розмірі 510 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача щодо своєчасності, достовірності , повноти нарахування та сплати податків, зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року , правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, про що складено акт від 04.01.2017 року № 18/20-31-12-04-08/2774012872, яким зафіксовано порушення вимог п.177.2 , 177.4, п.177.10 ст.177, п.167.1 ст.167 ПК України, п.85.2 ст.85 ПК України , ст.8, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За результатами проведеної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 30.01.2017 року № 0001061304, яким відповідачеві на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.121.1 ст.121 ПК України нарахований штраф у розмірі 510 грн.; № 0001041304, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» у розмірі 19037.24 грн. та нараховано штраф у сумі 9518.62 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача та ним отримані, що підтверджується поштовими повідомленнями, копії яких містяться у матеріалах справи.

Із наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача та програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що зазначені вище податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені, проте визначена сума грошових зобов'язань не сплачена.

Внаслідок несплати податкових зобов'язань, позивачем з урахуванням приписів 59.1, 59.5 статті 59 ПК України, сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу про сплату податкового боргу № 13757-17 від 20.11.2013 року, яка повернулася а адресу податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та, з урахуванням положень ст.ст.42, 58 ПК України вважається врученою відповідачеві.

Судовим розглядом встановлено, що внаслідок несплати узгоджених сум грошових зобов'язань податковим органом на підставі п.129.1.1 ст.129 ПК України відповідачеві нарахована пеня.

Із досліджених в судовому засіданні облікових карток платника податків - відповідача вбачається, що з урахуванням наявних переплат сума податкового богу складає 65102.85 грн.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

На час розгляду справи, доказів сплати вказаної суми боргу відповідачем у добровільному порядку, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 65102.85 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів адміністративної справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 податковий борг у розмірі 65102 (шістдесят п'ять тисяч сто дві) грн. 85 коп.

Рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

У повному обсязі рішення виготовлено 24.09.2018

Суддя Зоркіна Ю.В.